Могутній Луцький замок Любарта – південна резиденція литовських князів на українській Волині (фото)

 

Саме В’їзна вежа Луцького замку ХIV століття зображена на нашій 200-гривневій куп’юрі. Її красива велична архітектура стала своєрідним історичним символом Волинської землі.

 

І хоч фортецю будував не один князь і не одне століття залишило свій відбиток у його кам’яній пам’яті, та замок все ж досі носить ім’я литовського князя Любарта. Чому саме він удостоївся такої честі?

 

Останній князь князівства

Володарем Галицько-Волинської держави у 1340 році Любарта зробили його дружина та батько. Гедимін був могутнім воїном і сильним правителем. Це його війська колись розбили сили південноруських князів (а саме Київського, Переяславського, Галицького) біля річки Ірпінь. Він приєднав багато білоруських земель до Великого князівства Литовського. Свого часу мав вплив і на політику Києва. Сам же називав себе «королем литовців і руських».

Його наймолодший син Любарт, якому довелось стати останнім князем Галицько-Волинського князівства, одружився з багатою дочкою луцького князя Андрія Агрипіною. Та за галицько-волинську спадщину йому ще довелось поборотись. На Галичину зазіхав і польський король Казимир. Довгі виснажливі бої нищили західноукраїнську землю. А згодом Галичина разом з Холмщиною таки залишилася в руках Польщі. Тож син Любарта Федір вже не мав жодних прав на володіння Луцьком. Добудовувати розпочатий його батьком фортифікаційні споруди довелось вже іншим князям. Та все ж замок навічно йменуватиметься Любартовим.

Із дерева та каменю

Замок Любарта будували у чотири етапи. Перші три поступово замінювали дерев’яні укріплення мурованими.
Постала фортеця на місці великого древнього городища над річкою Стир. Спершу то були дерев’яні укріплення, збудовані у часи князівських міжусобиць синів Ярослава Мудрого.
Будівництво цегляної споруди почалось вже за литовського правління у краї.

На річці Стир за наказом князя Любарта насипали греблю, аби майбутня будівля опинилась на такому собі острові. Та одного замку виявилось замало. До головного (Верхнього) почали добудовувати ще Окольний (Нижній замок).
Після смерті Любарта головний замок був напів дерев’яним, напів кам’яним. Наступний князь Вітовт отримав його саме таким, тож роботи було чимало.

В одній вежі і скарбниця, і в’язниця

Спершу оборонні вежі мали аж три яруси, які закінчувались мерлонами (зубцями). Сліди тих зубців і зараз можна розгледіти у формах стін. Та пізніше, зі зміною тенденцій у військовій справі, а зокрема й застосуванні вогнепальної зброї, стіни дещо змінили. Їх добудували ще трохи у висоту із новими стрільницями та довели до дванадцяти метрів.

Останній, четвертий, будівельний період припав на час князювання Свидригайла. Верхній замок став повністю цегляним. А зведена тоді Стирова вежа була названа Баштою Свидригайла.
До нашого часу у замку Любарта збереглось три вежі: В’їзна, Стирова та Владича. В останній колись була церква – кафедральний собор Іоанна Богослова. Саме ця святиня пізніше стала усипальницею князя, ім’я якого носять і вежа і замок. За часів Любарта В’їзна вежа мала підйомний міст. Відразу за входом спорудили князівський палац. У два поверхи по чотири кімнати. Стирова вежа була висотою у три поверхи: скарбниця – на першому, на другому – в’язниця, на третьому – бібліотека.

700 волів для гостей

У 1429 році Луцький замок став відомий на всю Європу – тут відбувався з’їзд європейських королів і правителів з 15 держав.
На захід, що символізував зародження європейської глобальної дипломатії, прибуло більше 15-ти тисяч високо посадовців із свитами. (Для порівняння, у всьому Луцьку тоді жило не більше 5-ти тисяч людей). Закономірно, що у місті навіть на вдалось помістити всіх гостей. Тим, кому пощастило менше, довелось ночувати у приміських фільварках.

Князь Вітовт не шкодував грошей на найпишніші бенкети. Кажуть, за час з’їзду гості з’їли 700 волів, а рахунок дрібнішої худоби пішов на тисячі. 700 бочок пива та меду спричиняли похмілля, яким, як розповідають легенди, рятували рибною юшкою.

Король «Старого міста»

У ХVІІІ столітті в силу історичних обставин (третій поділ Польщі) Луцький замок включили до складу Російської імперії. Почався занепад, руйнування архітектурної пам’ятки. Та від того часу до наших днів замок дійшов вже відреставрованим. А от Нижній замок практично не зберігся.
У Владичій вежі зараз розміщено єдиний в Україні Музей дзвонів.
У Любартовій організували виставку будівельної кераміки «Плитниця».
Комплекс Луцького замку знаходиться на території заповідника «Старе місто». До речі, кілька років тому саме тут знімали відомий фільм «Вогнем і мечем».

Щороку на подвір’ї фортеці проводять лицарські турніри «Меч Луцького замку». Лицарські обладунки, старовинна зброя, середньовічні мелодії чудово передають атмосферу часів, коли цими ж дорогами ходили князі і королі, а під мурами змагались у завзятих боях польські, литовські та руські війська.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Волинська область, місто Луцьк, вул. Драгоманова, 23

GPS:
50°44’20”N 25°19’23”E

Контакти:
Тел.: +38 (0332) 72-45-88, 72-30-75

Поради бувалого мандрівника:
Луцьк – гарне місто, яке крім замку Любарта може запропонувати вам ще немало цікавого хоча б із храмів: караїмська кенаса, синагога, протестантська кірха, католицький собор Петра і Павла, Покровська православна церква. А ще обов’язково відвідайте “Химерний будинок” Миколи Голованя.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Lutsk_castle01

Lutsk_castle02

t2wk5_wqM4I

фото: Олександр Коротков

фото: Олександр Коротков

фото: Рівнянин

фото: Рівнянин

фото: Kostia Semytskyi

фото: Kostia Semytskyi

web

web (1)

У музеї дзвонів фото: Тихая

У музеї дзвонів
фото: Тихая

web (2)

web (3)

Князь Вітовт та З’їзд європейських монархів 1429 року у Луцьку на картині литовського художника Рімантаса Мацкявічуса

Князь Вітовт та З’їзд європейських монархів 1429 року у Луцьку на картині литовського художника Рімантаса Мацкявічуса

Князь Любарт

Князь Любарт

wpid-luc-kiy-zamok_i_12

wcarousel_ContentFileGalImages_198_10_big.preview

Під час фестивалю "Меч Луцького замку"  фото: pravda.lutsk.ua

Під час фестивалю “Меч Луцького замку”
фото: pravda.lutsk.ua

Луцький замок Любарта

Луцький замок Любарта


11.02.2015 4104 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

1461
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1848
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2113
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5218
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20968
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2909

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

375

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

761

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1522

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1532
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8840
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3955
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5567
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

499
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

570
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4873
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4112
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2395
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1393
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1349
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2086
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2451