Моя влада

 

 

З психологічної точки зору мені було дуже комфортно жити при радянській владі. Я виразно знав, що та влада – окупаційна, ворожа, насильницька, брехлива, брутальна і хамська. Я знав, що вона нічого доброго зробити не може і не хоче, а тому нічого сподіватися від неї не потрібно. Навіть безкоштовну освіту і дешеве шкільне молоко треба сприймати без жодної вдячності, бо і одне, і друге – не для мене, а заради плекання дешевої робочої сили. При цьому місцеві представники влади поводилися і навіть виглядали так, що не треба було бути антикомуністом, щоби бачити, що вони належать до якоїсь іншої породи, ніж люди мого оточення.

 

За таких розкладів чітко формувався світогляд: все, що проти тієї влади і, відповідно, тієї держави - добре. І ще – чим гірше тій державі, тим краще.

 

Потім було кілька щасливих років, коли здавалося, що ніякої влади взагалі нема і ніколи більше не буде. Мушу тепер визнати, що це були найкращі роки справжнього екзистенціалізму. (А ще потрібно усвідомити всім, хто пережив цей час, що такі історичні події трапляються раз на століття, або й рідше, а тому тим, хто таке пережив, вже не слід сподіватися дожити до ще якихось великих зрушень і змін).

 

А потім почалося державотворення. І перестало бути комфортно, бо головний ворог пропав. Окупація ніби закінчилася, і свої хлопці пішли у владу, а влада знову стала насильницькою, брехливою, брутальною і хамською. Більше того, вона вже мало що могла зробити не те що доброго, але й заради плекання дешевої робочої сили. Люди мого оточення потрапили у когнітивний дисонанс – держава українська, а влада злочинна. Бути в контакті з цією державою означає порушувати усі Божі заповіді. Ще трошки залишалося до висновку, що насправді свідомий громадянин і патріот - це той, який взагалі не зважає на існування держави і влади, обходячись без неї.

 

Але невдовзі, на щастя, проголосився режим, який знову можна вважати окупаційним без ніяких умовностей – все можна пояснити донецькими. Це означає, що мали би повернутися старі погляди і методи: чим гірше, тим краще, падає рейтинг - і на виборах переможуть якісь добрі люди, які хочуть щось зробити і для мене…

 

І в цьому місці стається просвітління. Я починаю розуміти, що навіть серед кандидатів (яких значно більше, ніж тих, які отримають владу) навряд чи є хтось, хто хоче щось зробити для мене, і є, може, один-два таких, які постараються щось зробити, якщо я буду дуже просити. Але не відомо, чи вдасться, чи достатньо буде можливостей. А до незнайомих навіть не варто звертатися.


 
Усвідомлення цього виводить на логічний висновок – наша держава бандитська і наше суспільство бандитське, яке суспільство, така й влада. Бандитська у тому сенсі, що основою суспільного життя українця є бандитизм, об’єднання у банди. Тобто банда – це той рівень суспільного устрою, на якому спинився український розвиток. Така особливість нашого шляху. Банда – це то більше чи менше стійке угрупування, належність до якого передбачає якусь довіру і відповідальність, що існує для взаємовигідної допомоги одне одному. Український бандитизм чимось нагадує феодалізм, але він набагато складніший і структурованіший. Бо крім феодальних великих бандитських формувань – довкола олігархів, високопосадовців, регіональних господарів, партійних лідерів, корпорацій – які настільки розгалужені, що охоплюють всі сфери життя, українське суспільство утворене з безлічі дрібних банд, які намагаються вижити на периферії масштабних комбінацій. Бандитський уклад настільки є нормою для української свідомості, що вже тисячу років визначає долю багатьох поколінь. Неспроможність вийти за межі банди залишається головною ознакою суспільного українського життя і тепер. У державному житті цей принцип виражається таким чином, що членів однієї банди цікавлять тільки власні інтереси і потреби та інтереси і потреби інших членів банди.


 
Добре, що банд достатньо багато. Цього вистачає, щоби участь у виборах завжди давала шанс на фарт.

 

 

Тарас Прохасько,

Галицький кореспондент

 


06.05.2012 Тарас Прохасько 1479 10
Коментарі (10)

Дзюньо 2012.05.06, 11:45
Віват Тарасе! Як завше суперово! Другу частину троха доповню: українці напротязі тисячоліть завше були селянами. А це значить що: 1) постійно недоїдали і 2) що виходить з першого - завше потребували помочі "своїх" щоби вижити (разом посадити поле чи скопати бульбу) І от тепер такий генетично і ментально тисячолітній селянин коли доривається влади і крісла то зразу починає 1) красти (дається взнаки вікове недоїдання) і 2) протягувати до влади "своїх" (кумів, сватів, дітей, зятів..) (Твоїми словами - "збиватися у банди") Тобто стає типовим хрунем і рагульом.. Шкода що інші касти з іншою ментальністю серед українців майже відсутні і ніякої ролі у формуванні суспільної моралі не відіграють.
степан 2012.05.06, 12:14
дядьку Тарасе. написано багато, але немає ніякої конкретики, майже так по радянському, все це говорилося на кухнях, а потім вийшло на люди. Плач Тараса по українськи, написано кілька занадто розумних слів, які більшість наших людей не зрозуміє.Писати треба просто,адже дешева робоча сила ,як ви написали,створює державний добробут і соціальну базу своїми податками як особисто так і через підприємства,але їхні діти без грошей не можуть здобути освіту бо наші українські навчальні заклади скоро майже будуть недоступними.Ви пане Тарасе живете десь далеко, у своєму світі-не серед нас, простих людей і мені здається вам байдуже,що буде дальше з народом.От поплачемо, поговоримо і поговоримо,щоб знали що я такий є-Тарас, ну і ще кілька наших франківських письменників які живуть у відірваному від людей світі. Може я не попав, але щось дуже ви солите багато на народ,який бідує тяжко і виживає.
Кук 2012.05.06, 16:42
Степанові треба конкретики: яке де насіння купити і коли посадити, аби не так тяжко давалося традиційне тупе виживання збідованому народу. Тебе тут, сарако, думати привчають, а ти далі - про свій куций жалісливий досвід дачника-виживальника.
al-kaddafi 2012.05.07, 00:47
))) Все влучно сказано автором, а хто вважає інакше, кому бракує простоти, чи вважає наш народ вічно-селянського походження, то Вам, шановні, треба ще раз народитися, щоб правильно клепки склалися !!!
Віктор 2012.05.07, 01:08
В кінці 90х здавалось що все погане позаду тепер заживем...одружився,діти народились ...малий в 2 роки співав разом нас багато...а тепер на горизонті небезпека що жити їм ще в гірших реаліях прийдеться чим нам в 90х,кругом брехня відкат обман...мені сподобався комент росіянина Серебрякова"В мене троє маленьких дітей і я не хочу щоб вони виросли моральними уродами тому і ємігрую"...шкода але і моїй родині нема місця в цій україні
Марія 2012.05.07, 11:26
Гірка пекуча правда або "мріялось, бажалось - не збулось". А народ і винен і не винен. А світ, виявляється, знає нас краще ніж ми самі, тому перспективи наші дуже туманні. Шкода онуків...
Тарасів читач 2012.05.07, 16:29
Тарасе, я давній прихильник Вашої творчості. Власне з Ваших оповідань дізнався про Вашу активну життєву позицію в юності і молодості. Поступово Ви мігруєте в сторону філософії і пасивного спостереження. Тут Вас чекає небезпека - Вам просто не буде про що писати. Ваші твори втратять безпосередність Ви втратите своїх читачів. Не знаю, наскільки багато таких як я, але я б підтримав Ваші спроби зробити владу ( і країну) не бандитською. Спроби активні, дієві а не через опуси на фіртці.
доктор 2012.05.07, 18:10
цікавий аналіз. Важко не погодитися. думаю що Украіна зараз є тією глиною з якоі чужаки зліплять страшного 40 мільйонного монстра. Або знайдеться лідер який пожертвує своім добробутом чи життям. обовязково на чолі патріотичноі команди-організаціі. виведе цих загалом нормальних людей з мертвого ПІКЕ іпомаленько почне будувати свою Украіну. Приклад-Грузія Прибалтика Польща і навіть Росія , не дай Бог нам такоі держави... І робиться це доволі швидко. тільки треба робити а не імітувати.
Кук 2012.05.07, 20:21
Словом, Тарасе, створюй свою банду - є охочі приєднатися :) А чому б і ні?
Я 2012.05.07, 21:24
І мене візьміть, а я ще кількох знаю. Це моє... Треба і робити і говорити, адже "перше було СЛОВО...". Тобто, спрощено, щоб щось робити, треба обговорити і вирішити що саме робити. Все так і повязано.
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1202
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

951
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1059
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7092
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1737
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2511

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

309

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

569

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1609

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

855
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1076
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

566
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

921
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1240
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

813
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1365 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

947
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37294 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1041
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1288
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

792
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3021 13