Між гламурним раєм Балі і сірчаним пеклом Іджену (фото)

 

Про мандрівки Азією розповідає журналіст і комунальник-реформатор Вадим Войтик.


Із журналістом і медіаменеджером Вадимом Войтиком багатьом франківчанам недавно довелося познайомитися з цілком несподіваної нагоди. Після запровадження в Івано-Франківську житлово-комунальної реформи Вадима Войтика призначили керівником підприємства «Єдиний розрахунковий центр». Втім, нова посада не заважає затятому мандрівникові займатися своїм давнім захопленням. На час відпустки Вадим Войтик вирушив до Індонезії, Малайзії та Туреччини, додавши до списку відвіданих ним країн 35-ту. Про свої мандри Вадим як колишній журналіст дуже влучно і лаконічно розповідає на власній Інтернет-сторінці. А для «ГК» погодився розповісти дещо більше.


 


-  Вадиме, як досвідчений мандрівник, поділіться досвідом організації подорожі. Як плануєте, про що дбаєте заздалегідь, чим подорожуєте, де живете?

Найперше – має бути мрія. Ви маєте прагнути відвідати іншу країну, «хворіти» нею, дивитись фільми про неї, читати блоги. Потім слід поспілкуватись десь у соціальних мережах про загальні враження. Бо буває, що країна видається казкою, а на ділі – огляду на три дні.

І головне – мати чітке розуміння, чого власне хочеться від подорожей. Хтось може 10 днів пролежати на пляжі в Єгипті і навіть не рипатись на ті ж піраміди. А когось навпаки від пляжу нудить. Але активні подорожі потребують або великих грошей, або витривалості. Бо також далеко не кожен погодиться 10 годин тинятись з наплічником незнайомим містом у пошуку «родзинок».

Надрукувати собі на папірчики хоча б сторінки з Вікіпедії. Для іноземців цю роль виконують розкішні путівники "Lonely Planet". Розмітити на картах Гугла маршрут. Сісти бронювати квитки та готелі. Нічого, в принципі, складного. Головне – починати десь за півроку.

Тож для початківців мій рецепт простий. До Європи треба один раз взяти великий автобусний тур на 3-5 країн, аби зрозуміти основні тенденції. Далі можна сміливо подорожувати самостійно. До Азії краще зібратись з групою однодумців або знайти провідника.


 

- Цього разу Ви подорожуєте Туреччиною, Малайзією та Індонезією. Що вразило у кожній з країн найбільше?

Стамбул – він несподіваний. Це місто, де хочеться і треба гуляти не один день. Павутиння вузеньких вулиць, широта Босфору, велич Софії. Свята Софія дійсно схожа на нашу. Ну, чи наша на неї. Мусульманський скін загалом не затер первісне християнське значення храму. Напевне, найбільше враження справляють величезні та низькі люстри. З огляду на гігантський внутрішній об’єм споруди здається, що вони летять. Загалом, ключових вражень від міста три: коти, мечеті і базари. Котів у Стамбулі неймовірна кількість, всі вгодовані та нахабні. Туристи та “котофіли” їх невтомно фотографують. Мечеті, чесно кажучи, набридають десь на другій: килими, сутри, капці в пакетиках (при вході в мусульманські храми слід роззуватись, а щоб капці не вкрали – їх носять з собою в торбинках). Залишаються базари, але в цьому треба кохатися. Східний базар потребує розуміння. Зрештою, і на наші торговиська ходити мають нерви не всі. Вразила кількість занедбаних будинків. Вразив професіоналізм «розводил» на Галатському мості. Вразила кількість російських туристів. А от справжнім приємним відкриттям стали Принцові острови – кілька клаптиків суші в Мармуровому морі. Немов у казку потрапляєш.

В Індонезії найяскравіші враження - це вулкани, Балі та Тана Тораджа. Кількакілометрове сходження до сірчаного кратера вулкана Іджен, пекельні копальні на ньому – це, я вам скажу, не для слабких духом. Здається, ти потрапив до фільму, де людей захопили прибульці і змушують їх добувати потрібну інопланетянам хімію.

Балі – один зі світових центрів гламуру. До речі, абсолютно з нуля розкручений бренд. Більшість пам’яток – штучні, розваги – новомодні. Але навіть у небагатій Індонезії зліпили шматочок раю. Напевне, я був одним з небагатьох українців, хто доїхав туди на поромі – теж, скажу вам, розвага.

Ну, і жертвоприношення биків на Тана Тораджі – це взагалі щось не з нашого світу. Тут краще за слова скажуть фото, але слабких серцем їх краще не дивитись.


 

- Невже у християнській Індонезії досі відбуваються жертвоприношення?

Християнство тут змішалося чортзна з чим. У тораджійського народу криваві традиції:  Смерть тораджійського громадянина, тим паче знатного, неодмінно має відзначитись поминками та жертвоприношенням биків. Поки не відбулися ці події, людина вважається просто хворою. До поминок можна готуватись і рік, і два, і три. Церемонія жертвоприношення, на яку я потрапив, тривала години чотири. Биків “замочили” хвилин за 15. Усього - 50 тварин. Покійник, мабуть, був знатною особою.

Бики тут є давньою місцевою валютою. На поминках вони замість вінків. На кожному з них написи — щось схоже на "Від родини Василенків. Вічна пам’ять". Під час церемонії хлопці, які водять биків, гладять своїх наляканих та змучених підопічних. Чешуть вушка та вибирають бліх. А за спиною хлопця стирчить ножик, яким він і заріже свого рогатого друга хвилин за двадцять. Після цієї церемонії у буквальному сенсі залишаються ріки крові.


 

- Скільки треба грошей і на чому можна зекономити?

Все залежить від ваших побажань. Авіаперельоти за кордоном дешевші (і про це вже знають всі). За вартість перельоту Київ-Івано-Франківськ я перелетів від Стамбула до Каїра, потім до Бангкока і потім до Куала-Лумпура.

Взагалі, добір перельотів, комбінації пересадок – ціла наука. Не кожен готовий в те занурюватись. Я користуюсь сайтами airtickets24 та skyscanner. А от, скажімо, мої друзі навіть заробляють на підборі таких-от бюджетних подорожей – попит є.

Їжа дешевша. Це теж загальновідомо. Особливо у південно-східній Азії. Тут нормально поснідати можна за 5-7 гривень. Це китайська їжа. Європейський сніданок забере 15-20 гривень. Вечеря обійдеться в 30-50 гривень. Морепродукти – дорожче. Але на якому-небудь Піліпінабазарі (так називають на Сході філіппінські морські ринки) «напакуватись» каракатицями, тунцем, конячими креветками можна гривень за 20.

Місцеві переїзди коштують по-різному. Найдешевші способи – моторикші та їх різні варіанти. Але це по місту. За 5 гривень можна проїхати з одного кінця в інший (я про Азію говорю). Таксі – найдорожчий засіб. Я намагаюся ніколи ним не користуватись.

Проживання – найбільша стаття витрат. Я зупиняюсь в найдемократичніших місцях, але не всі на таке готові. В усякому разі можу сказати одне: за 50 гривень в Азії цілком можна переночувати і помитися, нехай і холодною водою.

І залишаються музеї та сувеніри. Часто для іноземців музеї суттєво дорожчі, ніж для своїх. Той же Тадж-Махал коштує гривень 20 для індусів та 700 для іноземців. Але помагає журналістське посвідчення. Багато світових пам’яток дозволяють пресі або взагалі не платити (той же Лувр), або надають істотні знижки. Наші громадяни цим не надто активно чомусь користуються.


 

Вам нерідко закидають, що на Вашій посаді не личить робити такі дорогі мандрівки. Що б Ви відповіли на закиди?

Подорожами я захопився ще до існування ЄРЦ. І незалежно від моєї посади чи занять, планую мандрувати максимум вільного часу і в майбутньому. Хтось полює на кабана, хтось будує чергову дачку, ще для когось вершина бажань – гарний шопінг у Мілані. В мене вже не перший рік всі вільні гроші – це засіб пересування світом.


Розмовляла Наталка ГОЛОМІДОВА

gk-press.if.ua




Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

170
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2032 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3111
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

464

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

626

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10919
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

691
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

555
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5436
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1072
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635