Міністр з Івано-Франківська Євген Нищук про культуру, посіпак Януковича, хабарі та бюджетні кошти

 

/data/blog/64050/978bea5b52bad140bfa134c3024deb33.png

 

Що змінилося в галузі культури та в житті міністра за дев'ять місяців роботи, розповідає Євген Нищук.

 

 

Через 10 хвилин після приходу на посаду звільнив чотирьох заступників і всіх голів скандальних департаментів. Це департамент релігії, який під час Майдану видавав дивні накази, де кому молитися. Голову Держ­кіно Катерину Копилову, яка тісно співпрацювала з молодшим Януковичем. ­Також департаменту культурної спадщини – і зараз пани Вечерський, Тур, Вінграновський незадоволені цим, поширюють у ЗМІ неправдиву інформацію щодо діяльності Міністерства з питань охорони культурної спадщини. Загалом звільнив понад десяток людей. Під загальне скорочення апарату потрапили ще 26 чиновників. Щодо решти працівників – переважно, це фахівці, що справді віддані своїй справі.

 

Департамент культурної спадщини зараз із нами судиться. Пан Вечерський, який був головою науково-методичної ради, починає війну проти Міністерства. Він майже кожного вечора є позитивним героєм на телеканалі "Інтер". Це помста або бажання заявити: якщо захочемо – знімемо міністра, раз він такий розумний і рішучий. Те саме стосується Державної циркової компанії України – пан Ігор Хлібосолов (генеральний директор і художній керівник. – "Країна") також подає у суди. Його звільнили, бо рахункова палата надіслала нам документи про безліч порушень у роботі компанії. Тепер на його посаду оголосили конкурс.

 

Оновили експертну й науково-методичну раду, яка надає пропозиції Мінкультури щодо питань забудови і визначення пам'яток архітектури. Запровадили конкурсну систему заміщення керівних вакантних посад – чого ніколи досі не було. Сформували нову громадську раду та обрали її нове керівництво.

 

Хабарів не пропонували жодного разу. За мною пішла слава – "він не бере нічого". Люди передають один через одного, тож усі знають, що зі мною таке "не прокатить". За цей період у мене не з'явилося ні земель, ні машин. Після скорочення бюджету міністр отримує зарплату 5800 гривень, його заступник – 11 тисяч. Добре, що залишилися заощадження з часів творчої роботи, доводиться до них звертатися. Маю службову машину. На уряді кажуть: міністри відмовляються від усіх пільг, мають їздити власними авто. Я єдиний підняв руку – у мене нема ­своєї машини. Користуюся службовою Toyota Camry, але зараз вона в ремонті – не витримала ритму поїздок по Києву і регіонах: часто буваю на сході й на півдні, у госпіталях, з мистецькими бригадами – у зоні АТО. Ада Роговцева з групою українських митців – Катериною Степанковою, Ахтемом Сеїтаблаєвим та іншими – відвідали п'ять міст Донецької та Луганської областей – Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Артемівськ, Краматорськ, Слов'янськ.

 

Запроваджуємо програму "Взаєморозуміння" – щоб Донбас відчував, що його не покинули. На неї виділили 2 мільйона гривень. Провели конкурс – експерти й фахівці відібрали 27 проектів, які ми фінансуємо. Їх здебільшого ініціювали митці зі сходу. Була культурна діра між регіонами: вони щось робили там, ми – тут. У людей різний світогляд і цінності саме через недооцінку культури. Митці зацікавилися: можемо подати проект, і на це дадуть гроші? Це і наукові заходи, і концертні, і вистави. Цього року виділили 400 тисяч гривень на фестиваль "Гогольfest". Це підтримка незалежного театрального руху.

 

Поки працюю міністром, було два секвестри (скорочення. – "Країна") бюджету. Постраждали національні спілки. Вони пишуть мені листи, але це не залежить від нас. Фінансові відомства кажуть: у нас – війна. В культури забрали практично половину. Один із найбільших бюджетів був на кіно – 110 мільйонів. Після скорочення стало 60. Потім, коли подавали новий бюджет, – 38 мільйонів. Я кажу на засіданні уряду: "Колеги, ми забороняємо російські фільми, з наших кіностудій пішли російські групи – і слава Богу. Але треба заповнити український ефір вітчизняним продуктом – дайте мені "патрони" в інформаційній війні". З таким бюджетом дуже складно почати власне виробництво. Сподіваємося, в новому бюджеті віднайдуть можливість виділити на кіно хоча б 110 мільйонів гривень. Деякі проекти з них фінансуватимемо повністю: як "Толоку" Михайла Іллєнка – фільм про Шевченка. Його бюджет становить 16 мільйонів. Ми дали 9, а решту мав виділити інвестор. Він грошей не дав, фільм зняли наполовину. Ми вирішили додати, щоб не втратити продукт – це виняток. Більшість проектів фінансуватимемо на 50 відсотків. Ми прагнемо запровадити збір із прокату іноземних стрічок, щоб ці кошти пішли на розвиток українського кіно.

 

На окуповані території гроші з бюджету не йдуть – є заборона казначейства. Також діє обтяжлива 65-а постанова, що забороняє, зокрема, поточні ремонти приміщень – це в цілому по Україні і пов'язано зі скороченням бюджету. Ми внесли до неї зміни – тепер можемо перевести ставки працівників культури з Донбасу на територію, підконтрольну українській владі. Також я звернувся до театрів. Переважно керівництво з розумінням поставилося до ситуації, що склалася з творчими колективами на окупованих територіях, і погодилися працевлаштувати тих, хто наважився переїхати, сприяти їм гуртожитками. Вже влаштували в Києві 12 чоловік – працюють у різних театрах.

 

Не беруся одразу засуджувати тих, хто вирішує залишитися на окупованій території. Дуже прикро за легендарного актора Володимира Голубовича з Луганського театру. Він знімався в багатьохфільмах із Миколайчуком, Стригуном. А зараз він – "зомбований" пропагандою і працює на підтримку ЛНР.

 

Сергій Тарута, коли ще був губернатором, пропонував, щоб до Маріуполя переїхав Донецький оперний театр, хай навіть без декорацій. Обіцяв забезпечити житлом, місцем роботи – вони самі не захотіли. Дехто каже: у мене при смерті мати чи хвора дитина – суто людські ситуації. Деякі починають навіть оспівувати режим сепаратистів. Втім, ні я, ні Міністерство культури їх там ланцюгами не прив'язували. Це – вибір кожного. Я би не брався зараз називати їх зрадниками. Це дуже обережний момент і страшні життєві обставини.

 

Переводимо юридично з Донецька консерваторію імені Прокоф'єва до Києва. Робимо все можливе для розміщення студентів і викладачів по музичних закладах у Одесі, Харкові, Києві, Львові. Хочу, щоб у кожному звільненому від терористів містечку, поряд із відновленим магазином і житловим будинком, відбудували культурний центр. Туди приїдуть артисти й подаватимуть правду людям, які були інформаційно "зомбовані" весь цей час.

 

Складніша історія з музеями – вони не можуть просто переїхати й перевезти експонати. Нещодавно провели з'їзд усіх керівників музеїв. Закликаємо їх бути зберігачами – принаймні, знатимемо, чи є розкрадання. Поки що бойовики вкрали гармату й танк 1944 року з музею Луганщини. Вони – несправні, але забрали й те. Інші музеї закриті. Хоча "некоторые" приходять, питають: "Десь тут у вас був Реріх?" Їм відповідають: поїхав на виставку.

 

Волею долі під час анексії Криму Скіфське золото опинилося в Нідерландах. Тепер ми контролюємо ситуацію, готуємо позови. Внесли зміни до законодавства: в умовах агресії Українська держава має право повернути собі на тимчасове зберігання експонати, які перебувають на закордонних виставках. Адже всі ці експонати – частина Музейного фонду України. Не спить і Росія: хотіли швидко нахрапом усе забрати. І сумніваюся, що у Крим – осіло б воно десь у Третьяковці. Ми направили до Нідерландів юриста, готові до судової історії. Голландська сторона на нашому боці – ми свідомо продовжували виставку, зараз вона на зберіганні. Знаємо, що воно в безпеці в Нідерландах.

 

Наполегливо радимо зняти з ефірів 69 фільмів – включно з тими, де знімався Пореченков. Ми не надали прокатних ­ліцензій на "Івана Піддубного", "Білу гвардію". Зараз комісія переглядає російські серіали. Мені багато разів дзвонили з Росії: "Что вы себе позволяете? Вы цензуру на искусство вводите?" Ні, не на мистецтво, а на "кремлівську" пропаганду.

 

14 російських діячів культури потрапили під санкції і є небажаними в Україні. Не думаю, що і мене приймуть у Росії.

 

Від початку хотів, щоб Міністерство культури не було івент-агентством. Щоб не займалося просто концертом або супроводом якоїсь дати. Тривалий час Мінкульт тільки й робив, що постачав квіти на той або інший захід. Ми відмовилися від цього. Багато заходів взагалі скасували, бо країна – у стані війни. Почали з 9 березня: півтора мільйона гривень мало піти на вечір святкування ювілею Шевченка в палаці "Україна". Ми не витратили жодної копійки, провели святкування на Майдані. На відзначання Дня Незалежності пішло 400 тисяч гривень. Раніше було 3–4 мільйони, зараз витрати – тільки на технічне забезпечення.

 

Долучилися до чотирьох європейських програм. Одна з них стосується створення культурного центру України в Німеччині, Польщі, Британії. Зараз працюють два наші культурні центри. Один – у Москві на Арбаті. Другий – у Парижі, в колишньому будинку Алена Делона. Він його продав, це – наша власність.

 

У селах треба відновити клуби – робити ­кінопокази, організовувати дитячі гуртки, народні колективи. Вже є домовленість про спорудження 10 кінотеатрів у селах і містечках. Просимо місцеву владу надавати землю, а будуватиме інвестор.

 

Коли сказали, що буду міністром культури, дуже напружився: а як же сцена? Відповіли, що творча діяльність не забороняється. Через такий ритм часу на вистави зовсім мало. Але залишив спектаклі "Момент кохання" в Театрі Франка, "Прекрасний звір у серці" у "Сузір'ї" й виставу-інтер­актив у квартирі-музеї Тичини. Це робота з музеєм: ідуть на міністра, а потрапляють у музей.

 

Купив два костюми. З'явилися сорочки, краватки, які доти не часто носив. Маю п'ять краваток. Виникла проблема – нема часу піти в магазин. Та й якось наче страшно вибирати, бо люди звертають увагу.

 

Британська рада надала мені вчительку англійської мови. Спершу займався двічі на тиждень. Останнім часом, коли так гаряче, пропускаю заняття – маю муку з цим.

 

Буває, по суботах граю у футбол. Навіть вдалося виступити за своїх друзів "ФК ­Маестро" у матчі проти команди Збройних сил України. На сон залишається годин 5.

 

Найдовше в кабінеті сидів до опІвночІ. О 23.00 телефонував голова Верховної Ради.

 

Я – недосвідчений чиновник, болісно переживаю моменти неправди. Мені кажуть: роби і не звертай уваги. Я так не вмію. Стикаюся з потужною машиною, коли хочуть очорнити. Зараз мені важливо заручитися підтримкою громадськості.

 

О другій ночі перевіряю телефон, бо протягом дня не встигаю. Починаю відписувати людям, потім розумію, що вони ж, мабуть, сплять. Прочитав недавно хороший вислів: "Найбільший вияв зла – коли добрі люди перестануть щось робити і опустять руки". Якщо хтось вважає, що я – хороша людина, то я зобов'язаний боротися.

 

 

Довідково:

Євген Нищук, 41 рік, міністр культури Народився в Івано-Франківську. Закінчив Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого. Заслужений артист України. ­Актор столичних театрів – ”Сузір’я”, Молодого театру, Театру імені Івана Франка. Зіграв у дев’яти фільмах, зокрема ”Залізна ­сотня”, ”Владика Андрей”. Озвучував українською героїв картин ”Володар кілець”, ”Гаррі Поттер”, серіалу ”Район Беверлі-Гіллз”. Вів фестивалі, концерти, урочисті заходи. Був голосом обох Майданів. На Євромайдан прийшов торік 21 листопада, одразу з вистави ”Момент кохання” в Театрі Франка. Від 27 лютого 2014 року – міністр культури. У кабінеті має понад 15 портретів Шевченка й ”Київську Пектораль”, яку називають театральним ”Оскаром”. Найкращим актором Києва став цієї весни за образ Миколи Вінграновського в постановці ”Прекрасний звір у серці”. Також зіграв ролі Орфея, Павла Тичини, Сергія Єсеніна, Тараса Шевченка. Любить грати у футбол – форвард. Одружений з уродженкою Коломиї, акторкою ­Театру імені Франка Оксаною Батько-Нищук. Мають дорослого сина Олексу.

 


26.11.2014 1910 1
Коментарі (1)

Walentyna Kowalska 2014.12.01, 18:03
Я вже вкотре роблю спроби запитати пана міністра (колись - колегу на концертах), чи якісь служби в цьому міністерстві... а запитання таке: чому працівники філармоній не можуть отримувати доплату за довгорічну працю (за вислугу років)? через технічну помилку в документах терміну "філармонія" просто! нема.. а так складно виправити? чи я працюю менше, ніж в цирку, бібліотеці, театрі, будинку культури?
24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5787
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1514
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5185
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7147 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2986
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1746

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2701

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

589

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2705

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1175
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5026
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1017
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2413
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17889
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12291
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1322
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8240
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

2030
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

751
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1315
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1166
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1623