«Мій під’їзд вигорів повністю»: спогади про рідне місто донеччанки, яка знайшла прихисток в Івано-Франківську

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному Мирнограді на Донеччині. Нині вона живе в Івано-Франківську та активно допомагає українським військовим.

Про втрачений дім та спогади Яна Безугла поділилася з журналісткою Фіртки.

За словами Яни, Мирноград — невелике шахтарське місто, де до початку війни проживали близько 50 тисяч людей.

«Я народилася, коли місто ще називалося Димитров. У 2016 році його перейменували на Мирноград. Це маленьке шахтарське містечко — до війни там було приблизно 50 тисяч населення».

Після початку бойових дій кількість мешканців значно скоротилася.

«З кожним роком людей ставало все менше. Зараз там залишилося приблизно дві тисячі».

До повномасштабного вторгнення життя Яни було активним і насиченим. Вона брала участь у шкільному самоврядуванні, займалася танцями та відвідувала гуртки.

«У Мирнограді в мене було дуже активне життя. Я була старостою в школі, балотувалася на президента школи, займалася танцями, ходила в гуртки. Все, що можна було спробувати в місті — я спробувала».

Місто, за словами дівчини, мало особливу атмосферу та свої знакові місця.

«У нас місто дуже квітуче, гарне. Є терикони — їх називають горами Донбасу. Це місця, куди молодь підіймалася, щоб зробити фото чи відео».

Сама Яна так і не встигла здійснити цей задум.

«Я так і не піднялася на терикон — планувала, але не вийшло», — каже вона.

Попри зміну обставин і переїзд, дівчина зазначає, що її життєва позиція залишилася незмінною.

«Зараз моє життя, в принципі, не змінилося — так само активно пробую себе в усьому».

Водночас Яна зізнається, що сумує за домом, а новини про рідне місто боляче переживає.

Її батьки виїхали ще до того, як у Мирноград зайшли російські військові.

«Батьки виїхали ще до того, як у місто зайшли росіяни. Зараз ця територія фактично окупована, хоча не всюди це визнають. Вони вже пройшли наше місто і рухаються далі», — розповідає Яна.

За її словами, серед близьких не залишилося тих, хто досі перебуває у Мирнограді.

«Є знайомі, знайомі батьків, але вони або загинули, або виїхали в Росію. Коли російські військові зайшли, почали дівчина.

Будинок, у якому жила родина Яни, знищено внаслідок обстрілів.

«Перше влучання було навпроти — у сусідній будинок. Тоді в нас повилітали вікна. Потім були ще удари. Я жила у першому під’їзді — другого вже немає. Мій під’їзд повністю вигорів. Будинок не підлягає відновленню», — каже студентка.

Щоб подати документи на програму «єВідновлення», родині довелося шукати фото зруйнованого житла.

«Мешканці будинку скидалися грошима, щоб одна жінка поїхала і все відфотографувала. Вона заходила у під’їзди, знімала будинок з усіх сторін. Допомагали і місцеві жителі, і волонтери, і військові — надсилали фото через соцмережі.

Після кожного обстрілу одразу з’являлися знімки. Поліція виїжджала на місця прильотів, люди публікували інформацію. Так і дізнавалися, що сталося з будинками», — пояснює Яна.

Попри втрату дому, дівчина намагається будувати життя на новому місці. Вона зізнається, що хоче залишитися в Івано-Франківську, однак думки про повернення не полишають.

«Я хочу жити у Франківську і працювати тут. Але якщо місто деокупують і буде можливість — я б повернулася. Бо розумію, що Мирноград — це дім», — каже Яна.

Водночас вона додає, що після пережитого певний час було психологічно важко.

«Коли я повернулася у Франківськ після обстрілів, мені кілька днів це снилося. Будь-який шум здавався вибухом. Було дуже тривожно», — згадує студентка.

Більше читайте у матеріалі: «Вижила під обстрілами та стала волонтеркою»: історія донеччанки, яка знайшла дім в Івано-Франківську.


Коментарі ()

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2249 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6060 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080