Мета — привернути увагу громадськості: в Івано-Франківську облаштували одноденну вуличну фотовиставку, присвячену Криму (ФОТО)

У центрі Івано-Франківська правозахисники облаштували одноденну вуличну фотовиставку та пропонували містянам написати листи політичним в’язням.

Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» — це 48 світлин та інформаційних площин, які виклали на Вічевому майдані у формі кримськотатарського герба — тамги.

Про це Фіртку інформують організатори фотовиставки.

Експозиція об’єднала фотографії, що були зроблені громадянськими журналістами, які ризикуючи своїм життям, фіксував арешти, обшуки, судові розправи та інші злочини російських окупантів щодо кримськотатарського народу з початку окупації Криму.

За десять років окупації півострова Росія майже повністю знищила свободу слова і незалежну журналістику. Велика кількість кримських видань припинила свою діяльність ще у 2014 році, а багато професійних журналістів вимушені були покинути півострів.

Ці події сприяли виникненню у Криму такого явища як громадянська журналістика.

"Метою фотовиставки є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада.

На світлинах фотовиставки зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Це майже 150 квадратних метрів фотодоказів знущань російських окупантів над кримськотатарським народом.

Виставка приурочена до 10-ти років російської окупації Криму, щоб підбити підсумки та окреслити всі ті злочини, які чинить російська федерація на окупованій нею території", — зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Здебільшого громадянські журналісти це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, які  вимушені працювати анонімно. За десять років окупації багатьох із них незаконно ув’язнили.

Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких журналіст Радіо свобода Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Оскільки Росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада постійно шукає приводи для того аби затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.

"Я і інші колеги і колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Були дні, коли я могла відвідувати 3-4 судові засідання по наших політв’язнях. І тоді з’явилися вони: люди з телефонами.

Кримські татари почали вкотре чинити опір в той мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи, буквально, кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список ув'язнених кримських журналістів.

Більшість з них – це громадянські журналісти ініціативи «Кримська солідарність». Серед них є і мій колега, Владислав Єсипенко, журналіст українського бюро «Радіо Свобода», якого співробітники ФСБ  катували два дні струмом в підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе.

Станом на зараз в цьому списку 17-ро моїх колег", — розповіла про свій досвід роботи у Криму кримська журналістка Олександра Єфименко.

За десять років окупації Криму незаконних ув’язнень зазнали щонайменше 21 журналіст і сотні зазнали різного роду переслідувань. Протягом 2022-2023 років Центром прав людини ZMINA зафіксували 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами атак на журналістів в окупації є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.

Після 24 лютого 2022 року громадяни України, які проживають в окупованому Криму, все активніше почали показувати свою волю до спротиву, попри роки залякувань, а також інформаційну блокаду, через яку неможливо було дізнатись про всі ті звірства, що вчинялись росіянами на материковій частині України під час повномасштабного вторгнення. 

За даними Представництва Президента України в АР Крим станом на сьогодні 218 осіб незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з яких кримські татари. Більшість з них переміщені до колоній і в’язниць на територію Росії. Статистика по політв'язнях говорить, що левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників саме кримськотатарського народу.

Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували та підтримують Україну і дуже активно про це говорять. Крим — це місце формування корінного кримськотатарського народу, їхня колиска.

Російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагається їх знищити, згноїти в тюрмах і тому ці люди готові активно відстоювати право на спокій та мир для своєї землі.

 "Моя сестра Умерова Леніє, 25-річна дівчина, яку росіяни кинули за ґрати при спробі потрапити до онкохворого батька у Криму. Історія  сфабрикованої кримінальної справи почалась з того, що вона з українським паспортом перетинала грузино-російський кордон і після перевірки її телефона фсб вирішили затримати сестру.

Окупанти помстилися їй за громадянську позицію та відмову отримати російський паспорт у 2014-му. Вже понад півтора року її утримують в одиночній камері, застосовуючи відносно неї погрози, знущання та інші брудні методи тоталітарних режимів", — розповів Азіз Умеров, брат незаконно ув’язненої.

Під час проведення фотовиставки на Вічевому майдані працював інформаційний намет, у якому іванофранківці та гості міста могли отримати інформацію про подію, а також написати листи політв’язням у межах акції «Листи до вільного Криму».

Правозахисники пропонували обрати поштову листівку з видами Криму і звернутись зі словами підтримки до політв’язнів. Надалі ці листи будуть передані у місця несвободи, де перебувають незаконно ув’язнені кримські активісти та журналісти. Листи із щирими підписами від небайдужих українців мають величезне значення для моральної підтримки політичних в’язнів.


Довідково: фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі» експонується у п’яти обласних центрах — Одесі, Івано-Франківську, Львові, Хмельницькому та Дніпрі. Організатор фотовиставки — ГО «Центр інформації про права людини» (ZMINA) за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

В Івано-Франківську відкрили виставку військових трофеїв бійців "десятки" (ФОТО/ВІДЕО)

Фотогалерея


16.08.2024 1176
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

985
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

611
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1083
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2346 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3429
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2867 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

725

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

901

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1366
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10255 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8734
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11178
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

464
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

711
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1010
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

816
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

552
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1006
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1409
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1367
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1589