Медсестра з Косова розповіла про емоційне виснаження та вигорання на роботі в часи пандемії (ФОТО)

Зміни по 24 години, коли ти не можеш вийти поїсти. Мокрі від захисних костюмів, які не можна знімати. А пацієнтів втрачається з кожним днем більше.

У часи боротьби з коронавірусом про роль медсестер згадують не часто. Але ці медпрацівники найбільше і найближче спілкуються з хворими на Covid-19, пише Фіртка з посиланням на BBC News Україна.

Як заспокоювати людей у паніці, коли страшно самим, та як не згоріти на роботі у часи пандемії - розповіла медсестра з Заходу України зі стажем роботи понад 20 років.

Наталія Ліхошерстова працює у лікарні міста Косів на Прикарпатті.

"Треба триматися, це все з нами надовго"

Наталія Ліхошерстова очолювала фельдшерсько-акушерський пункт. Але, коли кількість хворих на Прикарпатті почала зростати, перейшла до інфекційної лікарні.

За її словами, зараз роботи збільшилось у рази і для лікарів, і для медсестер. Як на первинці, де сімейні лікарі першими приймають хворих, так і в інфекційних лікарнях.

"Пацієнти у паніці першими телефонують кому? Медичній сестрі. І ця комунікація забирає дуже багато енергії", - каже медсестра.

"Люди налякані, схвильовані, вони хочуть відразу якихось дій, призначення ліків. А зазвичай на першому етапі коронавірус не потребує лікування. Треба спостерігати - контролювати температуру, рівень кисню, багато пити. Коли про це каже медсестра, то люди просто не вірять. Вони звикли до реклами ліків. Кашлянув, переїв - пий таблетку".

Емоційне виснаження та вигорання на роботі Ліхошерстова називає однією з найбільших проблем медсестер у часи пандемії.

"Щоб нормально говорити з пацієнтом, щоб почути його, щоб не перекладати свої проблеми на нього, треба мати сили. Щоб світити іншим, треба мати наповнення. Крім фізичного навантаження, це великий психологічний тиск".

Медсестри мають захист - костюми, окуляри, щитки, розповідає Ліхошерстова про ситуацію на Прикарпатті. Проте, за її словами, часто всієї правди не говорять самі пацієнти - йдеш на виклик через гіпертонічний криз, а, коли приходиш до пацієнта, стикаєшся з температурою і задишкою.

"Дуже багато наших працівників заражаються на роботі і приносять інфекцію додому, своїм рідним".

Наталія Ліхошерстова працює у Косівській районній лікарні. Щодня кількість хворих там збільшується. Інфекційне відділення на 25 ліжок не справляється. Нині там 100 хворих. Для лікування Covid-19 віддали інші відділення, інші лікарні.

У лікарні багато хворих на кисневій терапії, у яких весь час потрібно перевіряти сатурацію, міряти температуру.

"На медсестрах навантаження просто шалене. Зміни по 24 години. По 6-7 годин підряд зранку і ввечері ти на ногах. Весь час робиш якісь маніпуляції - аналізи, тиск, крапельниці, катетери, уколи. Це десятки пацієнтів, це безперервний процес. Весь цей час у захисному костюмі. Ти не можеш, коли захотів, поїсти, попити. Коли я чую, як люди жаліються на маски, хай спробують відпрацювати одну зміну у костюмі. Коли знімаєш костюм, то весь мокрий".

Найважчим у свої роботі у часи коронавірусу медсестра називає те, що все частіше доводиться втрачати пацієнтів.

"Деякі пацієнти у нас по місяцю. Ти звикаєш до них, бачиш щодня ці сповнені надії очі. І от найважче — коли їх не стає. Це означає, що ми програли. Програли бій за життя попри всі зусилля. А втрачаємо ми зараз дуже часто. Я дуже прошу, щоб люди подумали про це. Подумали про те, що одягнувши маску, тримаючи дистанцію, миючи руки, ви захищаєте не когось чужого, а своїх рідних. У нас є втрати у родинах, де померли чоловік і жінка, де померли мама і дитина. Це жахливо".

Наталія Ліхошерстова просить людей берегти себе, не ходити у людні місця, більше гуляти на свіжому повітрі, і не пити за першої ж нагоди антибіотики, до яких так часто нині виникає стійкість.

"Ми заходимо у сезон грипу з його пневмоніями й це теж страшно. Бо до коронавірусних пневмоній додадуться ще й запалення легень від грипу. Я вакцинуюсь сама вже шість років, роблю вакцину своїм рідним - батькам, дітям. А нашим медсестрам я хочу побажати триматися, бо, на жаль, це все з нами надовго".


Читайте також:

На Прикарпатті більше тисячі медпрацівників захворіли на COVID-19

Медики просять допомоги: Коломийська інфекційна лікарня потребує кисневих балонів (ВІДЕО)


13.11.2020 6876
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1456 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

630
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1978
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1632
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1599 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1431

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

829

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

711

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

963

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

2066
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

646
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

406
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1441
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1314
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

372
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1595
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1185
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

578
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

854
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1387
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1714
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1185