"У вівторок міський голова Віктор Анушкевичус доручив комунальникам мобілізувати всі сили на боротьбу з бурульками...
Під час відлиги проблема бурульок буде темою номер один, - заявив В. Анушкевичус. - Тому вам треба терміново обстежити весь житловий фонд і вжити вичерпних заходів до ліквідації бурульок", - наголосив комунальникам мер".
("Західний кур'єр", 16 лютого 2012 року)
"Причини обвалу будинку на вулиці Січових Стрільців, 18 буде з'ясовувати спеціальна комісія. Будинок наразі не перебував у списку аварійних об'єктів...
"Я там особисто був, і у мене як інженера-механіка викликає занепокоєння стан даху та перекриттів. Тому не виключаю можливості, що ми будемо його розбирати, щоб у майбутньому знов не виникало проблем", - вважає Віктор Анушкевичус".
("Вечірній Івано-Франківськ плюс", 16 лютого 2012 року)
У рік 7520 [2012]. Звалилася того року неждано зима на город галицький, аки сніг або стеля в [магазині парфумерному] покупцям на голову. І влупили морози такі, аж вода в озері городському та по інших водогонах [комунальних] замерзла.
Стали ж тоді князі та бояри по всій землі галицькій сильно за людей дбати, від морозів тріскучих та снігів падучих всяких [смердів] рятуючи - і шатра для них порозкладали, і чаєм понапували, тільки що ноги не мили.
Коли ж минулася напасть холодна, то з відлигою нова біда прийшла. Звів очі до неба, з [хати білої] вийшовши, каштелян города галицького Вікторус Андрюсович за прозвищем Слюсар-Інтелігент і, уздрівши ту біду над собою, перестрашився вельми та прорік: "Не стійте, підімо усі на [рать] із бурульками, бо як вони нині порубані не будуть, то ми завтра порубані будемо". Почувся же йому тої миті голос згори та й з другого крила білої хати, що [як ше хоть одна бурулька кому на голову впаде], то будуть всіх каштелянів галицьких вулицями попід карнизами обледенілими водити.
І розбіглася уся рать комунальна по цілому житловому фонду города галицького та стала темою номер один займатися - бурульки з дахів [киями] оббивати. І кипіла робота в руках комунальників, і земля під ногами горіла, і підлога під кабінетами службовими провалювалася. Зате безпечно походжав каштелян Вікторус Андрюсович за прозвищем Льодоруб-Любитель вулицями города галицького, прошкуючи на [святочну академію] до філармонії.
Та лиш перші пісні [патріотичні] відлунали і перші промови хвалебні відгриміли, як гуркіт великий у городі стався. І сидів Вікторус Андрюсович, аки Буш-молодший перед флоридськими школярами, і не знав, чи ще трохи похлопати, чи вже геть [іти]. Та зачувши, що [забитих на обвалі немає], встав, аки Лазар, і вийшов.
Як же подивився Вікторус Андрюсович [за прозвищем Інженер-Механік] на дім обвалений, то наказав розібрати його до решти - від біди подалі. І завмерла рать комунальна, чекаючи наказу каштелянового відвести загрозу завалу і зробити з [пам'ятками аварійними] те саме, що з бурульками.
НОРВАКС
