Ксенія Фукс: Діагностований психіатричний розлад - це не вирок, а особливості

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка. 

Вона авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020».

Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.


Привіт, Ксеніє! Нарешті у нас з’явилась можливість поспілкуватись публічно в новому році. І це привід для радощів. Для початку, спробуємо зробити з тобою підсумки минулого року, я б сказав навіть якоюсь мірою, апокаліптичного. Як пройшов твій 2020-ий? Які злети й падіння тебе спіткали?


Привіти! Так, 2020-й - це був дійсно рік не для слабких нервів. Впродовж першої хвилі коронавірусу та пов’язаних з нею карантинних обмежень довелося зіткнутися з абсолютно новою для мене реальністю. До карантину в мене був розпланований весь рік, майже кожен тиждень, багато заходів, поїздок, подорожей. А тут довелося все скасувати та навчитися жити з самою собою. Весною мене дуже „крило“, я постійно оновлювала стрічку новин, сподіваючись кожного разу, що от зараз знову відкриють кордони. Але допомагала творчість та звісно сучасні методи комунікації. „Посідєлки“ у відеочатах з бокальчиком вина стали новою традицією. Народилося багато творчих ідей, які зараз вже в етапі планування та реалізації. Також цей рік став таким собі лакмусовим папірцем щодо адекватності оточення. І не всі це випробування пройшли. На жаль. Але я вирішила для себе, що усі токсичні стосунки будуть безжалісно розірвані, бо нічого окрім розчарувань вони в собі не несуть.


Що найважливіше ти винесла з цього всього?


Тут скоріше не винесла, а ще раз упевнилася, що творчість - це цілюще джерело для будь-яких важких емоційних життєвих ситуацій; що концентрувати увагу треба на людей, які тебе щиро люблять та завжди готові підтримати; що справжні друзі - ті, хто щиро радіють твоїм успіхам; ну і так, що ніякі зуми чи чати ніколи не замінять живого спілкування з щирою теплотою від людей навпроти.


В тебе за спиною вже дві видані книжки, я знаю, що ти окрім писання займаєшся й іншими видами мистецтва. Скажи, якби ти не писала, ким ти себе бачиш в такому випадку, чим би ти займалась?


Тоді б більше часу присвятила саме образотворчому мистецтву, пішла б вчитися в Академію мистецтв, здобула б додаткову кваліфікацію арт терапевта - для того, щоб не тільки створювати об’єкти мистецтва, а вчити інших насолоджуватися процесом та знаходити в ньому силу та гармонію з самим собою.


Нещодавно в мене у гостях на інтерв'ю була Оксана Лозинська. Вона емігрантка як і ти, але вже багато років проживає у Нідерландах. А розкажи мені й нашим читачам, як відрізняється життя, на твою думку (і спостереження) в Німеччині й Україні? Які головні відмінності? В чому схожості?


Головна відмінність - це рівень соціальної відповідальності суспільства загалом та кожного окремо. В Україні взагалі з цим прям журбинка. В нас всі думають, що „отам зверху“ мають за все дбати, хоча насправді починати треба завжди з себе. Це стосується як навколишнього середовища чи толерантності, так і бізнес-стосунків. Кожен раз, коли стикаюсь з цим славнозвісним „бізнесом по-українськи“, мене починає аж трясти від злості. Про відмінності, насправді, можна написати окрему статтю. Мабуть, тому я живу в Німеччині, оскільки саме тут мені комфортно, тут я почуваю себе в безпеці, хоча і сумую за нашою атмосферою.

Схожості? Мабуть, тільки в тому, що українська діаспора тут - це теж така собі міні-Україна з постійними сварками та хохлосрачем з одного боку, й нереально сильним волонтерським рухом та прекрасними великими серцями - з іншого. Саме останні створюють для мене тут власну „мою“ Україну, яку я так люблю.


Повернемося до твого  письменницького життя. Розкажи, чому ти обрала саме теми дестигматизації психічного здоров’я?


По-перше, психічному здоров’ю присвячена лише перша книга „По той бік сонця". Друга „12 сезонів жінки“ підіймає багато різних соціально гострих проблем. І ось тут я намацала „своє“. Мабуть, це наслідки волонтерства. Це вже перетворилося в один із сенсів життя. Вкладати в усе, що роблю певну соціальну складову. Проводити інформаційну роботу, звертати увагу на те, що непокоїть не лише мене, але й десятки тисяч інших. Щодо психічного здоров’я - це окрема велика частина моєї роботи та життя. Як людина з діагностованим психіатричним розладом я хочу показати своїм прикладом, що психіатричний діагноз - це не вирок, а особливості, з якими можна прекрасно функціонувати, якщо мати відповідну інформацію та навички.


Спостерігаючи за настроями друзів та знайомих у нашій фесйбук-бульбашці, я помітив, що багатьом людям не вистачало у важкому 2020-му році підтримки й любові. Кожен по-різному сприймав виклики, в які нас (усе людство) загнала пандемія. Що для тебе є підтримка й любов?


Без них нікуди. Це те, що мотивує, наповнює, але тільки коли ти здатен не тільки отримувати, але й давати у відповідь. Тільки так можна бути по-справжньому щасливим.


Як гадаєш, яким буде світ після того, як людство переможе (якщо переможе) пандемію?


Тут не хочу давати ніяких прогнозів, нехай це роблять футурологи та аналітики. Просто хочеться вірити, що люди навчились більше цінувати одне одного, навчились цінувати кожен момент живого спілкування. Також дуже хочеться сподіватися, що епоха марного споживацтва трохи піде на спад. Бо ми ж прекрасно бачимо, що перед вірусом усі рівні - неважливо у що ти одягнута, чи яка автівка стоїть в гаражі.


Розкажи трошки про свої творчі плани на новий 2021 рік.


Тут я наворотила вже стільки, що вже починаю боятися, як це реалізувати. Боюся говорити про те, що ще не здійснилося.

Скажу тільки, що активно працюю над новими творчими форматами - в усіх сенсах. 

Активно пишемо заявки на гранти разом з командами. Готуємось до скасування карантинних обмежень. Щоб потім міцно вдарити живою культурою, за якою всі вже так скучили.


Що побажаєш нашим читачам?


Хочу побажати нам усім найскоріше зустрітися з найдорожчими людьми та затиснути одне одного в здорові обійми.

Фото:Ірина Матес


01.02.2021 Остап Микитюк 12626 2
Коментарі (2)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

171
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1614
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1163
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6563
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1786
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2118

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

245

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

896

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

549
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1634
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1526
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3531
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3655
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7232
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

443
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

195
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

946
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

372
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

580