Котлета із присмаком суду. Що їдять франківські школярі?

 

Минулого тижня представники Асоціації піклувальних рад шкіл Івано-Франківська, громадських організацій «Мами Прикарпаття» та «Контроль» подалися у шкільні їдальні. Мета – скуштувати, що їдять діти, в яких умовах це готують та чи всі документи на місці. І хоч то була не перша така перевірка, шуму з того виросло ой як немало.
 

Риба невідомого походження

У яку саме школу ідемо, журналістам повідомили лиш за годину до перевірки. Рівно о десятій ранку збираємося при вході у ЗОШ № 11. Чужих тут помічають одразу і просять спочатку пройти в кабінет директора, пише Репортер. 

Заходить голова асоціації Петро Хмельовський. Усе вирішується швидко – в їдальню йти можна, а підприємець, яка надає тут послуги з гарячого харчування, зараз прибіжить, вона працює ще й зі школою № 3, тож зараз там.

Їдальня – в підвалі, маленька, але чиста. Чергові старшокласниці розливають чай, скоро прийдуть малюки. Поки інспектори замовляють страви – картопляне пюре, два салати – бурячковий і морквяний, гречаник і сік – якраз прибігає підприємець Наталія Мазур.

«Що ж ви тільки мене перевіряєте?», – жартує захекана жінка.

Виявляється, на днях контролери були у третій школі, тож всі вже знайомі. Петро Хмельовський іде з нею на кухню. Решта пробує їжу.

«Сік смачний, – констатує голова ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна. – Пюре краще, ніж у третій школі, не таке водянисте, а гречаник взагалі мало чим відрізняється від котлети».

 

Технолог одного з ресторанів, яку запросили з собою, каже, що в салаті з моркви трохи забагато оцту, а в гречанику відчутні хрящики, але це можна списати на людський фактор.

Якраз заходять діти, стає дуже гамірно, чергові розносять страви – у меню макарони, салат та той же гречаник. Діти, як діти, хтось вимітає тарілку до чиста, хтось не доїдає, але на питання журналістів кажуть, що готують тут смачно. Контролери ж беруться переважувати одну з порцій, вага показує, що не вистачає 40 г. Є питання до масла, яке у меню написано, але самі макарони виглядають сухими, і до печива, яке теж є у меню, але на столах ми його не побачили.

«Масло дають, але не у кожну тарілку окремо, а перемішують з усією порцією макаронів, – переконує Наталія Мазур. – Печиво видаємо вчителям, а вони уже потім роздають дітям. А щодо ваги, за правилами, треба переважити 10 порцій. Тут просто макаронів трохи недосипали, але ж вага гречаника у нормі?». Справді, з гречаником усе гаразд.

Хмельовський має зауваження до обладнання кухні, каже, стареньке. Але це вже не справа підприємця. До неї є претензія щодо документів – виявилося, що всі вони зберігаються в ЗОШ № 3, тож ми їх не побачили.

Оскільки перевірка закінчилася швидко, журналісти наполягли, аби іти у ще одну школу.

«Гаразд, ідемо в ЗОШ № 21, – каже Петро Хмельовський, – звідти були скарги». Дорогою пояснює, що було три дзвінки від батьків, які розказували, що тут залишки не викидають, а назавтра пускають на запіканки і т. д.

В їдальню прийшли якраз після сніданку, велика і простора, не те що попередня, але брудніша. Гостям тут явно не раді. Молодий чоловік, який стоїть за буфетом, представляється як «заввиробництва Ярослав Руміш». На кухню не пускає глянути навіть з порогу, показати сертифікати й медичні книжки погоджується лиш після того, як дивиться наші посвідчення. Поки збирає документи, замовляємо обід – борщ, пюре, рибна котлета, салат…

Хмельовський каже: те, що встиг побачити на кухні, примушує задуматися над версією батьків. Бо залишки сніданку не поскидали у відро для відходів – тарілки з недоїдками розставлені на столі.

Пробуємо. Борщ, як і салат, нормальні. А от пюре жахливе – водянисте і з відчутними грудочками. Та найбільше насторожує рибна котлета, усі зійшлися на тому, що вона має дивний прис­мак плісняви.

Нарешті заввиробництва несе документи. Нас цікавить риба, з якої зроблені котлети. «То хек», – каже він. А сертифікати, накладні? Чоловік довго шукає їх у папках, але нічого так і не знаходить. Зв’язуємося по телефону з підприємцем, який організовує тут харчування. Це мама Ярослава –Валентина Руміш. Жінка каже, що зараз у лікарні, а всі документи є, але вони в іншій школі – № 22, вона там теж працює.

Результати не тішать.

«Те, що ми виявили школі № 21, – це неподобство, – говорить Хмельовський. – Найбільше вражає, що вони якраз роблять на стіні велике патріотичне панно, розказують, як захоплюються героями Майдану і АТО, і так годують дітей…».

Мораторій на контроль

Як виявилося пізніше, ці перевірки наробили багато галасу серед освітян і підприємців. В управлінні освіти якраз була нарада під головуванням заступника міського голови Богдана Білика на тему харчування. І там це питання підняли.

«Підприємці акцентували на тому, що в Україні діє мораторій на проведення перевірок, – розказує начальник міського управління освіти Наталія Микула. – І не приховую, в кулуарах між собою говорять, що це спецзавдання, хтось готується до виборів… Вони кажуть, зрозуміло, якби стався якийсь випадок отруєння, але ж за останні 10 років такого не було. Як не було і скарг від батьків чи дирекції шкіл».

Як підсумок тієї наради учасникам «Батьківського контролю» відправили листа, де нагадують про мораторій і просять «дотримуватися вимог чинного законодавства». Разом з тим пояснюють, на кому ж у школах контроль за харчуванням.

«За законом за організацію харчування відповідає управління освіти, – каже Микула. – А от контроль і державний нагляд за якістю – на органах охорони здоров’я. На жаль, я ніде не почула, щоб вони покликали шкільну медсестру, в обов’язках якої цей контроль. Якщо вона допустила це меню, значить, воно пройшло контроль і вона несе за це відповідальність. Бо директор не має таких повноважень».

 

Тим, що все зійшлося на шкільних медсестрах, дуже обурилися в міській дитячій поліклініці. Медсестри саме їхні штатні працівники. Як пояснює завідувач Світлана Будащенко, медсестра в школі має дуже багато обов’язків. І вона не є працівником, який повністю відповідає за харчування.

«Наша медсестра перевіряє закладку продуктів, наявність їх відповідно до меню, стан здоров’я працівників кухні», – перелічує Будащенко. Разом з тим додає – наявність сертифікатів на продукти теж має перевіряти медсестра.

Але щодо конкретного випадку у 21 школі, коли не змогли показати документів на рибу, заві­дувач каже, коментувати поки що не може:

«Коли вона напише пояснення, як це сталося, тоді будемо говорити».

Плакатимуть усі

Все ж з якого боку не подивитись, у першу чергу за те, що дають дітям їсти, відповідає саме підприємець. Тож ми попросили прокоментувати ситуацію саму Валентину Руміш. Сказати, що жінка слів не добирала, – не сказати нічого.

«Ті неопитні практиканти, які хотіли мені насолити, будуть плакати гіркими сльозами, – емоційно відреагувала підприємець. – Та панянка, яка міряла котлету візиткою, я їй поміряю щось друге!».

З того монологу вдалося зрозуміти, що після перевірки вона відправила зразки страв на аналізи. В яку саме службу?


Документів на рибу, з якої зроблена ця котлета, громадським інспекторам показати не змогли

 

«Будете знати, коли матиму результати, – заявила Руміш. – Пройде такий репортаж… Просто той пан Петро погано знав, кого чіпає».

Чому не було документів на рибу?

«У мене база в 22 школі, я сказала, хочете, поїдьте, вам покажуть. Мені не лишили ніяких телефонів. Справа дійте до суду – всі будуть знати, – запевнила Руміш. – І взагалі, хто вони такі? Нині заборонені всі перевірки, яке мають право ходити?!».

Ось така непроста історія із простим шкільним обідом за 8 грн. Чим завершиться – подивимось. Одне можна сказати точно – першими у тому, аби дитині давали нормальну їжу, зацікавлені батьки. Не бійтеся зайти в їдальню та подивитися, що на її тарілці.

А гроші?

Задля справедливості треба сказати, що нині підприємці харчують дітей практично у борг. 567 тис. грн. – саме стільки їм винні за вже надані послуги. Як пояснюють у міському управлінні освіти, з 1 січня змінилася система фінансування шкіл. Якщо раніше всі видатки оплачували з міського бюд­жету, то тепер напряму з Києва – з державної освітньої субвенції. В першу чергу вона йде на зарплату, комунальні та електроенергію, а що лишається, то вже на оплату харчування. Грошей не стало. Тепер їх мають дати з міського бюджету. Як каже Микула, міська влада пообіцяла, що все буде, але треба зачекати чергової сесії.

 

Репортер


29.03.2015 1315 0
Коментарі (0)

24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5783
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1506
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5181
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7146 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2983
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1745

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2698

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

589

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2705

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1173
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5026
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1017
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2413
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17888
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12290
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1322
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8240
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

1916
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

750
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1315
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1166
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1623