На шістдесят четвертому році життя помер відомий на Прикарпатті громадський діяч, багатолітній політв’язень, письменник Дмитро Гриньків.
У 1970-х роках він організував і очолив підпільну націоналістичну групу студентів і робітників під назвою «Спілка української молоді Галичини», яка проголосила своєю метою боротьбу проти засилля русифікації України та за самостійну соборну суверенну Україну.
За таку діяльність Дмитро Гриньків був засуджений до семи років таборів суворого режиму, покарання відбував у Пермській області.
У середовищі українських поетів Ігоря Калинця, Тараса Мельничука, Олекси Різника та критиків і літературознавців Євгена Сверстюка і Івана Світличного розпочав свою літературну діяльність.
Після повернення з ув’язнення він заснував в Коломиї літературно-мистецький альманах «Карби гір» і був його головним редактором. Альманах видавався підпільно з 1984 року і розповсюджувався по всій Україні. Разом із правозахисниками Василем та Петром Січками підпільно видавав альманах «Досвітні вогні».
Автор збірок поезій та прозових творів, зокрема, повісті про Тараса Мельничука «Політ в’язня», книг поезій про повстанський рух ОУН-УПА «Повстанський Псалтир» та інших.У 2005 році Дмитру Гриньківу присвоєно звання Почесний громадянин міста Коломиї. До останніх днів він очолював Коломийську раду політв’язнів і репресованих
Прощання відбувалося у Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича. З'їхалося чимало друзів з усієї України, родині Гриньківа прийшла велика кількість телегам з різних куточків світу. Найближчі товариші Дмитра Дмитровича з сумом згадували, що в нього залишилось ще багато незакінчених справ.
Голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, відомий критик Євген Баран з жалем згадав, що ще нещодавно він обіцяв приїхати до Дмитра гриньківа, але не такої зустрічі він очікував. "Є багато людей, які вміють любити Україну на словах, які багато кричать про свою любов, але Дмитро був не таким. він ніс свій нелегкий хрест без нарікань, за любов до України відсидів в тюрмі та попри все, завжди пам'ятав хто він і якого роду. Його горіння, світла думка та праця задля України назавжди залишається з нами в його творах",- сказав Є.Баран.
Поховали поета, прозаїка, журналіста, політв’язня, громадського діяча та почесного громадянина Коломиї Дмитрап Гриньківа на цвинтарі по вулиці Довбуша.
А в друкарні ім. Шухевича готується побачити світ його нова книжка...
Оксана Островська
