«Коли реєстр військовозобов'язаних запрацює наповну, потреба у повістках у громадських місцях зникне», — Фітьо

Електронний реєстр військовозобов'язаних «Оберіг» поки що не синхронізований з іншими державними реєстрами.

Втім, коли це трапиться, у більшості випадків потреба у врученні повісток у громадських місцях, просто зникне.

На цьому наголосив начальник служби зв'язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в інтерв'ю «РБК-Україна», передає Фіртка.

З його слів, сьогодні електронна база ТЦК лише дає змогу здійснювати заходи оповіщення громадян в будь-якій точці країни.

«Тобто громадянин, наприклад, з Луганська чи з Сум може отримати повістку в Одесі.

Зараз ці дані, які були в паперовому вигляді, перенесені в електронний. І це дає можливість побачити особову справу, наприклад, в іншому ТЦК іншого регіону.

Коли ж запрацює синхронізація даних з іншими державними реєстрами, у ТЦК та СП бачитимуть, наприклад, що громадянин був зареєстрований в Києві, але зараз працює у Львові, оскільки податок з його зарплати – ПДФО – сплачується у Личаківський район міста Львова», — зазначив Фітьо.

У такому разі військкомат звертатиметься до власника його підприємства (будь-якої форми власності) про те, що людині треба з'явитися у Личаківський ТЦК міста Львова. А керівник підприємства буде зобов'язаний особисто доставити військовозобов'язаного до ТЦК.

  читайте також: «Оновлюй дані в ТЦК»: як військовозобов'язаних заохочують приходити у військкомати, переборовши власні страхи

Фітьо додав, що заходи оповіщення проводять для уточнення військово-облікових даних, тому що деякі громадяни не оновивши свої дані та не ставши на облік до нового військкомату, намагаються уникнути мобілізації.

«Як тільки реєстр військовозобов'язаних синхронізується з іншими, у більшості випадків потреба в заходах оповіщення просто відпаде.

І «всі питання з відвідуванням спортклубів, ресторанів, оповіщення на блокпостах автоматично відпадуть. Реєстр спростить проведення мобілізації ресурсів – як людських, так і транспортних, і багато іншого».


Довідково: «Оберіг» — це проєкт Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів, який є автоматизованою інформаційно-телекомунікаційною системою. Ціллю проєкту є збирання, зберігання, обробка та використання даних про військовозобов’язаних (призовників) для забезпечення військового обліку громадян.

Для розгортання цієї системи наприкінці 2021 року Міністерство цифрової трансформації України на баланс Міністерства оборони України передало понад тисячу автоматизованих робочих місць та комутаторів для їхнього подальшого розгортання у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.


Як реєстр вплине на темпи мобілізації


Створення та ефективне функціонування реєстру військовозобов'язаних може суттєво покращити процес мобілізації та позитивно вплинути на її темпи. Зокрема, йдеться про:

  • Швидший доступ до інформації: реєстр дозволяє швидко отримувати доступ до інформації про громадян, які підлягають призову. Це спрощує процедури призову і мобілізації, оскільки реєстр містить актуальні дані про потенційних військовозобов'язаних.

  • Актуальна інформація про всіх військовозобов'язаних: реєстр допоможе уникнути помилок та дублікатів у списку військовозобов'язаних. Це сприятиме тому, аби повістки не приходили тим, хто вже служить.

  • Мобілізація за тими навичками, які мають призовники: реєстр сприятиме мобілізації військовозобов'язаних на основі різних критеріїв, таких як вік, цивільна професія, освіта. Це дозволяє формувати більш ефективні та компетентні військові підрозділи.

  • Планування та координація: реєстр дозволяє владі ефективніше планувати та координувати мобілізаційні заходи, враховуючи наявні ресурси та потреби військової служби.

  • Бойова готовність: швидкий та точний доступ до інформації про потенційних військовозобов'язаних допомагає підвищити військову готовність країни, особливо в умовах загрози або конфлікту.

У підсумку, належно організований реєстр військовозобов'язаних значно покращить ефективність мобілізаційних заходів та допоможе країні оперативніше та ефективніше реагувати на потенційні загрози та виклики.



Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

559
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

453
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1728
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1439
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1402 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1271

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

514

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

548

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

787

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1856
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

225
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1271
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

752
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

212
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1439
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1022
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1585 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

403
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

583
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1228
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1539
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1033