Вишита сорочка – доля на полотні. Власну колекцію старовинних вишиванок презентувала прикарпатська майстриня Марія Турчин.
Весільні, святкові чи "буденки". Їх у колекції вишивальниці чимало. Яворівка, низинка, гладь та занизування. А ще мережка рахункова чи колодкова.
Прадавніх технік шиття незлічити. Майстриня опанувала більшість з них. Перед тим, як береться за голку з ниткою – обов’язкова молитва. А ще - культура шиття. У колекції не лише власноруч гаптовані.
Одні майстриня купувала, інші - даровані. Кожна сорочка з колекції пані Марії - витвір мистецтва. Їм понад сотня літ. Більшість конопляні. Колоритності та яскравих барв вони досі не втратили.
Жінка розповідає, за нитками можна визначити скільки років національному вбранню. Обшивка, рукав та низ - місця оберегів. Тому і шиття на цих частинах символічне, показує майстриня. До ладу підібрані кольори, делікатні шви та вибілена тканина, інформує Вежа.
Марія Турчин свою колекцію щоразу поповнює. Нині це не лише сорочки, а й рушники, обруси, скатертини і навіть оздоблені шкіряні кептарі. Також старенька має колекцію давніх мальованих тарілок.
Виставку зібраних вишиванок презентували у обласній бібліотеці. Пропри популярність національного строю багатство прикарпатського шиття і нині дивує відвідувачів.
Зберегти колекцію давніх вишиванок непросто. Очі від постійного шиття втомлюються, але улюбленої справи пані Марія не полишає. Аби зібрати гроші на купівлю старовинної вишитої сорочки "із скрині " власноруч виготовляє та продає силянки з бісеру.
