“Кіборг” з Коломиї розповів про життя в окопах

 

 

Олегу Ткачуку, молодшому сержанту 90 окремого аеромобільного батальйону всього 21 рік.

 

На війні він з перших місяців, відчув і побачив багато, зокрема пройшов легендарний Донецький аеропорт. Нині приїхав у відпустку до рідної Коломиї, пише Репортер.

 

– Олеже, зараз багато говорять про поствоєнний синдром. Чи змінив тебе цей рік?

– Я не задумувався. Рідні кажуть, що змінився. Справді, повертатися важко. Бо там, на передовій, у всіх одна задача, всі одним повітрям дихають, а тут в які двері не постукаєш – зачинено. Замість відпочинку в час відпустки військовим доводиться бігати від установи до установи. Ніхто толком не пояснить, які документи треба здати на статус учасника бойових дій, отримання пільг, поступлення до вишу. Деякі махають рукою, мовляв справа марна…

Звісно, проти того, що ми пережили на передовій, це не проблеми. Та, якщо вдуматись: стоїмо ж не просто за свою державу, а за її розвиток. Тому й так дошкуляє та сама бюрократія, а ще коли всередині країні політики влаштовують свої власні підлі «войнушки».

 

– На фронті вас добре забезпечували?

– Скажу одне: якби нам допомагала лише держава, ми б їли кору. По суті забезпечують лише пальним і боєкомплектом, а от із харчуванням гірше. Наприклад, останнього разу нам на 12 бійців привезли 30 яєць, 10 блоків води, хліба й палку ковбаси. Це – на тиждень.

Місяць наш взвод був без генератора. Доводилось бігати заряджати рації й телефони на інші позиції. Я не знаю, чому машина матеріального забезпечення армії така неповоротка, але складається враження, що ми чиновникам і не дуже потрібні.

А волонтери вже більше року тягають нам овочі, м’ясне, засоби гігієни, екіпіровку, спецзасоби розвідки й таке інше. Виникає запитання: навіщо нам така структура, як Тил Збройних сил України, якщо майже вся тилова робота тримається на волонтерах і простих українцях?

 

– Зараз волонтерської допомоги не поменшало?

– За цей час і в людей фінанси вичерпались, і самі волонтери, напевно, втомились. А тут ще й закони приймають, які обмежують їх у діях. Якщо закон про волонтерство мав на меті унеможливити шахрайство, то для цього у нас є СБУ – нехай би займались.

 

– В окопах і нині сварять командування?

– Так. Я, наприклад, не бачу цілеспрямованості в їхніх діях. Це не діло, що військовим доводиться витримувати артобстріли й не давати відсіч. Мирні угоди не діють на сепаратистів – про це не говорить тільки лінивий. Але є речі, які мені досі не вкладаються в голові.

Так, у грудні 2014-го ми заїжджали на Донецький аеропорт через сепаратистський блокпост. Розпорядження командування було взяти два магазини патронів. Сепаратисти нас перевіряли. Ми їхали туди під конвоєм ворога і повертались на ротацію так само. Сепаратисти сипали нам в обличчя образи і закиди типу «І чим вам ваша Україна допомогла? Що ви захищаєте? Ви своїй країні не потрібні!». Вони не застосовували зброю, але такий стан речей дуже підриває бойовий дух. Керівництво АТО мало б це зрозуміти і не ставити військових в умови прямого морального й психологічного тиску ворога. Бо до збройного конфлікту ми були готовими, а до подібних речей чоловіку важко звикнути.

Недобре й те, що ми не отримуємо новин. Нема жодних повідомлень про ситуацію в секторі А, епіцентрах передової та й загалом в Україні. До прикладу, про події в Мукачевому я дізнався через чотири дні, коли їхав додому у відпустку. Коментувати ті події не берусь, але бачу, що ДУК «Правий сектор» воює ефективно, вони відчайдухи і все здобувають собі в бою. А на політичному рівні важко розібратись, чия правда.

 

– Якась сумненька в нас вийшла розмова, може відлякати і без того переляканих. Що б ти хотів сказати тим, хто тікає від повістки?

– Боягузи! Я поїхав на передову в 20 років. Не чекав повістки – пішов добровільно. Перевівся з військової частини в Коломиї на Житомир. Після підготовки нам видали зброю, захист – і на Костянтинівку. Нікому там не легко, війна є війна. Але якщо ти чоловік, і природа дала тобі силу більшу, ніж у жінки, то в потрібний момент ти мусиш її захистити. Фестивалити й пиячити – здоров’я є, красуватися перед дівчатами – гонор є, тікати за кордон гнути спину на чужинця принципи дозволяють? А не пустити ворога, який хоче роздерти Вітчизну на шматки, сил нема?

 

Відривайтесь, хлопці, від спідниць. Як чуєте, що не зможете воювати, беріться до справи в тилу. Бо ж які ви тоді чоловіки?!


25.07.2015 746 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4169
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2255
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2480
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5584
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21335
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3305

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

232

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1079

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1071

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1853
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7678 3
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15705
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9122
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4025
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

973
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

894
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5154
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42606 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

592
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

824
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1756
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1675