Хто такий Андрій Іванчук: які закони написав та до яких реформ долучився

Нашого краянина Андрія Іванчука знають, як мецената та ефективного депутата, який сприяв виділенню коштів з держбюджету на розвиток рідного краю.

Однак, крім плідної роботи в інтересах Покутського краю, Андрій Іванчук – один із лідерів серед парламентарів щодо законотворчої роботи.

За п’ять років він підготував 192 проекти законодавчих актів. Більшість з них, а саме 153, стосуються економічної політики, 27 – галузевого розвитку і 5 – правової політики. 48 написаних ним та винесених на розгляд парламенту законопроектів стали чинними актами.

Він також відіграв важливу роль у прийнятті низки законопроектів. Розповідаємо про найважливіші з них:

–  Підтримка децентралізації. Завдяки цій реформі бюджети місцевих громад зросли в 5 разів. Бюджет Коломиї зріс із 60 млн. до 260 млн. гривень, Городенківського району – з 256 до 445 млн. гривень.

–  Співавтор революційного закону під умовною назвою «Чужих дітей не буває». Прийняття цього закону дозволило стягнути на користь дітей 5 мільярдів гривень боргу по аліментах. За 5 місяців 2019 року у Коломиї та Коломийському районі сплачено понад 1 мільйон гривень аліментів.

–  Мовні квоти на телебаченні та радіо. З 2018 року на усіх загальнонаціональних телеканалах транслюється 75% україномовного продукту, а вже з 2024 кількість українського продукту збільшиться до 90%.

–  Система «ProZorro». Завдяки її впровадженню корупційні схеми державних закупівель були замінені на відкриті публічні електронні торги. Щороку «Prozzoro» економить для українського бюджету до 70 мільярдів гривень.

–  Співавтор реформаторського Кодексу з процедур банкрутства. Законопроект був визнаний усіма міжнародними організаціями та партнерами, всім фаховим середовищем. Прийняття цього документа покращить позицію України в рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу на 10 позицій. «Це дуже прогресивний законопроект. Це безпрецедентне просування України у тому ж рейтингу Світового банку Doing business за компонентом з легкості ведення бізнесу. Зараз Україна на 150-му місці, після прийняття підніметься на 50-60 місце».

Окрім законотворчої роботи, Андрій Іванчук, не будучи мажоритарним депутатом, протягом минулих п’яти років активно працював над розвитком рідного Покутського краю.

–  Завершення будівництва поліклініки у Коломиї та оснащення лікарні сучасним медобладнанням. Саме Андрій Іванчук домігся виділення коштів на добудову цього закладу, який простоював більше 10-ти років.

Також за його сприяння з державного бюджету лише за останні три роки було виділено 100 мільйонів гривень на закупівлю найсучаснішого медичного обладнання. Це вперше така рекордна сума надійшла за роки незалежності.

–  Реконструкція дамби на річці Прут. Після повені 2008 року населені пункти на ріці Прут перебували у зоні ризику. Тільки після втручання Андрія Іванчука уряд виділив 17 мільйонів гривень на побудову нової дамби.

–  Будівництво водноспортивного комплексу у Коломиї. Це найбільший інфраструктурний проект, який зводять на Західній Україні. Його загальна вартість – 260 млн гривень.

За 2019 рік за сприяння Андрія Іванчука з державного бюджету вже спрямовано 100 млн гривень.

–  Реконструкція очисних споруд у Коломиї. Для збільшення потужності очисних споруд Андрій Іванчук допоміг Коломийській міській раді отримати 50 млн гривень із державного бюджету.

–   Капітальний ремонт малої об’їзної дороги у Коломиї вулиць Атаманюка – Старицького. Загальна вартість проекту – 42 млн гривень.

Децентралізація: місцеві бюджети зросли в 5 разів

Андрій Іванчук – голова парламентського комітету з питань економічної політики. Природно, що найбільше його законодавчих ініціатив – саме у цій галузі. Слід зазначити, що пан Іванчук безпосередньо причетний до впровадження цілої низки важливих економічних реформ.

Усі законодавчі ініціативи, до яких так чи інакше долучився Андрій Іванчук, умовно можна розділити на три великі категорії. Перша – це економічно-соціальні законодавчі ініціативи, що перебувають безпосередньо у віданні комітету, який очолює пан Андрій. Друга категорія – законодавчі акти з відновлення обороноздатності держави, і третя – це закони, що регулюють гуманітарну політику та питання національної ідентичності.

Найперше – це реформа децентралізації. Завдяки цій реформі місцеві бюджети зросли в 5 разів. Наприклад, бюджет Коломиї завдяки децентралізації зріс із 60 мільйонів до 250. Ще одним реформаторським нововведенням, яке запрацювало завдяки в тому числі й Андрієві Іванчуку – це система «ProZorro». Завдяки їй корупційні схеми державних закупівель були замінені на відкриті публічні електронні торги, до яких мають доступ усі зацікавлені підприємці. Щороку «ProZorro» економить для українського бюджету до 70 мільярдів гривень на рік.

Децентралізація та введення системи «ProZorro» є візитівкою проведених за минулі 5 років реформ. 

Окремо слід згадати про нещодавно прийнятий реформаторський законопроект – Кодекс з процедур банкрутства, співавтором якого є саме Андрій Іванчук.

За висновками експертів, прийняття цього документа покращить позицію України в рейтингу Світового банку Doing business загалом на 10 позицій. Це при тому, що за три роки Україна в цьому рейтингу вже піднялася на 7 пунктів.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов подякував Андрію Іванчуку за плідну співпрацю з Урядом та титанічну роботу, яку той провів для того, щоб документ отримав необхідну кількість голосів.

Згаданий кодекс ліквідовує зловживання, зокрема, коли арбітражні керуючі наживались на збанкрутілих об’єктах і продавали їх за безцінь на якихось кишенькових майданчиках, за якими важко слідкувати. Натомість тепер це все майно реалізовуватиме держава і кошти надійдуть до державного бюджету.

Ще один дуже резонансний закон, до якого безпосереднє відношення має Андрій Іванчук, умовно називається «Чужих дітей не буває».

«Ми змусили, якщо так можна сказати, батьків виконувати свої обов’язки по відношенню до дітей, зокрема в питанні сплати аліментів, – коментує пан Іванчук. – Сума заборгованості була просто астрономічною – в Україні вона складала мільярди гривень. Це спонукало до дій. Спочатку ми впровадили систему заборон стосовно боржників – зокрема, заборонили виїзд за кордон. Прийняття цього закону супроводжувався певними перипетіями, але на сьогодні я бачу конкретний результат. За менш ніж рік сплачено 5 мільярдів гривень боргів з аліментів».

Не можна оминути й реформу у сфері прав власності. Завдяки їй був спрощений порядок реєстрації нерухомого майна, що значно зменшило корупційні моменти у цій процедурі. Також ця реформа мінімізувала ризики незаконного заволодіння майном, інакше кажучи – це потужний удар по рейдерству.

Також серед основних досягнень законодавчої роботи Андрія Іванчука та очолюваного ним комітету з питань економічної політики є реформа у сфері регулювання діяльності господарських товариств, реформа у сфері приватизації, реформа у сфері управління об’єктами державної власності та захисту економічної конкуренції. 

Зросли видатки на національну безпеку і оборону

Другим тематичним напрямком реформ та законодавчих ініціатив, до яких долучився Андрій Іванчук у діючому скликанні Верховної Ради, є національна безпека та обороноздатність держави. В цій сфері за минулі 5 років зроблено більше, ніж за всі попередні роки разом узяті.

«2014 року бійці Збройних сил не мали навіть найнеобхіднішого – шоломів, бронежилетів, нормального взуття, а на фронт їхали на шкільних автобусах, – каже Андрій Іванчук. – Нині ж ми самостійно виготовляємо бронетехніку, артилерійські системи та реалізовуємо ракетну програму. У 2014 році наші офіцери й солдати вивчали сучасну тактику бойових дій, дивлячись на зарубіжні армії. Тепер представники збройних сил країн НАТО, тобто найсильніших армій світу, їдуть вже до нас переймати досвід нашого війська».

«За час роботи Верховної Ради 8-го скликання, – продовжує Андрій Іванчук, – у сфері національної безпеки вдалося зробити кілька фундаментальних та знакових речей. Перше – це збільшити фінансування оборонної сфери до показника 5% від ВВП. Для порівняння – у 2013 році цей показник складав менше 1%. Тобто за минулі 5 років фінансування оборони зросло у 20 разів. Друге – це прийнятий закон «Про національну безпеку», який відповідає на сучасні виклики, що стоять перед Україною, адаптовує українське законодавство до стандартів НАТО та чи не вперше чітко формулює перелік національних інтересів України. Третім важливим кроком у сфері обороноздатності стало підвищення рівня прозорості за державним оборонним замовленням. Йдеться про проведення реструктуризації державних підприємств, оптимізації їх виробничих потужностей та про побудову сучасної системи управління оборонно-промисловим комплексом».

 Ще ніколи українське телебачення та радіо не було настільки українським

Серед найзнаковіших «гуманітарних» законів, на першому місці, безперечно, Закон про мовуавторства депутатів фракції «Народного фронту», до якої входить Андрій Іванчук. Саме ця фракція найбільше й лобіювала прийняття цього закону. За словам самого пана Іванчука, прийняття мовного закону є епохальною подією на рівні з отриманням Томосу українською православною церквою.

Ще однією надважливою законодавчою ініціативою є пакет законів про мовні квоти на телебаченні та радіо. Авторами та ідейними натхненниками цих законів є депутати з фракції «Народного фронту». З жовтня 2018 року на усіх загальнонаціональних телеканалах повинно бути не менше 75% україномовного продукту, а вже з 2024 кількість українського продукту збільшиться до 90%. На радіо обов’язкова квота україномовних пісень прийнята у розмірі 35%.

«Це дало потужний поштовх для розвитку україномовного культурного продукту – кінофільмів, телепередач, пісень. Ще ніколи український теле- та радіо простір не був настільки українським, ще ніколи україномовні виконавці не мали таких великих можливостей для творчої реалізації. Співаки, виконавці, студії звукозапису – всі в один голос кажуть: ніколи не було такого попиту, ніколи не було таких черг, ніколи не було таких можливостей для розвитку української культури, як тепер», – коментує введення мовних квот Андрій Іванчук.

Крім українізації медіапростору, серед інших гуманітарних реформ, до яких має відношення Андрій Іванчук, є реформування освіти.

Павло Петренкоміністр юстиції:

 Андрій Іванчук – безперечно, один із двигунів реформ. Він готував багато реформаторських законопроектів і пізніше вже у сесійному залі переконував депутатів їх приймати.

Найважливіші із них – це, зокрема, закони з децентралізації. Без них не з’явилися б відкриті офіси, ЦНАПи, міські бюджети не отримували кошти.

Другий блок законодавчих ініціатив – це демонополізація економіки. Андрій Іванчук «провів» через парламент закони по приватизації попри шалений опір того корупційного лобі, яке трималося за державні підприємства.

Ну й мушу згадати за одну із візитівок тих змін, які нам вдалося здійснити – це система «ProZorro». Андрій Володимирович є не просто одним з авторів, але ідейним натхненником цього закону.

 Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки:

– Шкільна реформа – це забіг на довгу дистанцію. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ідеї освітньої реформи були чітко визначені та закріплені як стратегічний пріоритет держави на наступні роки, зокрема на рівні законів. У 2017 році парламент ухвалив Закон «Про освіту», що став фундаментом освітньої реформи. Саме завдяки його прийняттю наші першокласники прийшли навчатись у Нову українську школу. Але для повноцінного будинку фундаменту недостатньо, нам також потрібні механізми, які дадуть реалізуватись закладеним ідеям. І саме цією опорною стіною реформи став Закон про повну загальну середню освіту. Я дуже вдячна Андрієві Іванчуку за допомогу у його прийнятті, він завжди є моїм партнером у сесійному залі і надійним союзником у впровадженні реформ.

 Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі:

 Іванчук зробив неймовірні речі для ухвалення прогресивного та реформаторського Кодексу з банкрутства. Головна новаторська ідея цього кодексу в тому, аби підприємства могли результативно входити в санацію і виходити з неї, щоб банкрутство було захистом від кредиторів – так, як це відбувається у всьому цивілізованому світі.

Джерело: Дзеркало Медіа


05.07.2019 4549 3
Коментарі (3)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

189
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1625
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1171
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6580
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1795
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2136

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

248

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

800

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

901

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1472
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

553
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1638
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1530
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

441
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3533
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3663
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7241
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

455
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

203
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

951
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

376
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

586