Християнське розуміння хвороби

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

Інколи ми не розуміємо, чому в молодих людей або дітей виявляють складні захворювання. Тоді з'являються питання «чому Я?» або «чому моя дитина?».

Існує думка, що віруючій людині легше  боротися з хворобою, різноманітні релігії мають свої способи пояснень та підтримки людини у її стражданнях.

Відповідно цікаво поглянути, як християнство пояснює причини хвороби та способи їх подолання. Загалом усі християнські напрямки одностайні в питанні  причини появ хвороб у світі.

Християнство стверджує, що людина створена Богом досконалою істотою, яка перебувала в Едемському саду у постійному богоспілкуванні:

«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.  І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Бут1:).

Створення людини є актом великої любові Бога-Творця. Людина повинна була повною мірою насолоджуватися життям, відчувати Його любов та спілкуватися з Ним.

Адам і Єва перебували в гармонії з Богом та навколишнім середовищем, у них не було скорбот, печалі та хвороб.

Через непослух Богові Адам та Єва були вигнані з Едемського саду і втратили богоспілкування, фактично втратили джерело життя:

«У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.» (Бут.3:19).

Християни вважають, що з моменту втрати богоспілкування людина втратила джерело життя і стала смертною.

Тіло почало старіти й з'явилися хвороби. Люди стали смертними.

Практикуючі християни вважають, що все у цьому світі відбувається з  волі Божої та шукають відповіді  в релігії.

Доволі часто можна почути  такі думки, що хвороба дається людині за її скоєні гріхи, випробування віри, вірності Богу.

Очевидно, що такі  думки випливають зі Священного Писання і трохи прикрашені людськими фантазіями, тому цікаво пошукати  відповіді у першоджерелі.

Хвороби за скоєні гріхи

Медицина вказує головним чином різні фізичні причини людських захворювань.

Проте, якщо розглядати хвороби з духовного погляду, то, можливо, вони пов'язані з гріховним станом людини.

В Євангелії є відповідний сюжет. Коли Христос проповідував слово Боже, до Нього принесли розслабленого, щоб Він зцілив його. Господь сказав хворому:

«Прощаються тобі гріхи твої», а потім додав: «Устань та й ходи». Коли Христу стали дорікати: «Як це гріхи пробачаєш? Хто ти?» Він же відповів їм: «Щоб знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи» (Мк. 2: 5,11).

Цими словами Господь також дав зрозуміти людям, що хвороба та гріх між собою пов'язані. Інший випадок описаний, коли Христос зцілив паралізованого біля Овечих воріт згодом зустрічає його у храмі, попереджає:

«Ось, ти одужав; не гріши ж більше, щоб не сталось тобі чого гіршого» (Ів. 5:14).

Звідси також стає зрозуміло, що причина хвороби — гріх.

Якщо уважно проаналізувати деякі хвороби, то  можна побачити, що в основі деяких справді лежать гріхи та пристрасті.

Наприклад, куріння пошкоджує легені, алкоголізм — печінку, обжерливість — порушує обмін речовин, марнославство, гординя сприяє виникненню нервових хвороб.

Звісно, у кожного правила є свої виключення. Але ж ми бачимо хворих маленьких діточок, а також достойних благочестивих людей, чому ж хворіють вони? 

В Євангелії від Івана  згадується про зцілення сліпонародженого -  чоловіка, який народився сліпим, тоді також ставити питання, хто згрішив — він чи батьки його? На що Христос відповів:

«І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?  Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому. (Ів 9:2-3).  

В цьому випадку ми бачимо приклад зцілень чудесним чином. 

В житті таке також спостерігається, здавалося б вже нічого не допоможе людині, але людина долає  хворобу.

Іоанн Ліствичник писав, що «хвороби посилаються для очищення гріхів, а іноді для того, щоб упокорити злети».

Адже часто люди, у яких немає суттєвих проблем зі здоров’ям, безперешкодно досягають своїх цілей і, ставши успішними, легко можуть загордитися, стати марнославними.

Тому Господь і допускає хвороби, щоб людина прийшла у свій природний стан – стала смиренною. Таким чином, святі отці не вважали хворобу помстою за гріхи, а лише засобом виправлення гріхів.

Хвороба як випробування віри

Часто хвора людина може нарікати на життя, на Бога або ж на рідних.

Найяскравіший випадок, як приклад терпіння описані в Старому Завіті в книзі Іова. Коли старозавітний праведник втратив своє майно, дітей,  здоров'я  та все одно залишався вірним Богові та не прокляв його.

Він втратив все і навіть найцінніше —  здоров'я, його спокушали проклясти Бога і його страждання закінчаться на що він сказав:

«Говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати?» (Іов. 2, 13).

Випробування  зміцнюють людину в духовному сенсі.

Під час випробування хворобою ми чітко бачимо, що насправді важливе, а що другорядне в житті. Бачимо, які люди залишаються з нами, а які уникають нас, ми не витрачаємо час на даремні речі, стараємося розмірковувати про сенс життя і наше місце в цьому світі, відбувається переоцінка цінностей.

Багато  святих і подвижників церкви розцінювали хворобу, як дар від Бога. Святий Йоан Золотоустий навчає:

«Бог часто допускає, щоб ти впадав у хвороби не тому, що Він залишив тебе, але щоб більше тебе прославити». 

Преподобний Єфрем Сирійський вважав, що хвора тілом людина своєю душею починає шукати Бога — і зцілюється все її єство. Австрійський психотерапевт Віктор Франкл писав:

«Страждання – це невід'ємна частина життя, так само як доля і смерть. Без страждання і смерті життя людини не сповнене сенсом».

В сучасному світі можливо це важко зрозуміти, адже  ми живемо в час шаленого темпу. В гонитві за грошима, статусом, комфортним життям, де на роздуми про вічне  та Бога просто немає часу.

Коли хвороба вривається в наше буття, вона наче вириває з цього комфортного, напівсонного життя і  примушує подумати про вічне і важливе.

Також хвороби можуть посилатися Богом для напоумлення, щоб закликати людину до переосмислення свого життя і покаяння.

Хвороба відкриває у людині і темні, і світлі сторони. Когось хвороба робить ближчим до Бога, а для когось стає справжньою перешкодою у вірі.

Хтось стає добрішим, починає цінувати людську турботу, сам починає виявляти до інших любов, милосердя та співчуття. А хтось впадає в зневіру, нарікає й озлобляється на весь світ.

Хвороба має силу пом'якшити жорстокі серця, навчити любити ближнього, співчувати йому, вселити віру в Господа і відкрити для людини нове життя, в якому немає місця гріха. Але для цього потрібно, щоб людина сама захотіла зробити крок на зустріч Богу.

Тож у разі тяжкої хвороби важливо не впадати у відчай, не дорікати Господу: «за що?», а намагатися зрозуміти: «для чого?» Адже як і різні обставини нашого життя, так і хвороба не буває без волі Господа, Який все влаштовує задля порятунку нашої душі.

«Як золото, що розпалюється вогнем, очищається від іржі,- говорить святий Ніфонт, - так і людина, яка зазнає хвороб, очищається від своїх гріхів».

Людина, яка переносить хвороби зі смиренням, як Божі ліки проти гріха, неодмінно звільниться від них.

Крилатий вислів  Бенедикта Спінози  «з погляду вічності» «sub specie deternitatis».

З погляду вічності  все, що ми вважаємо за важливе — гроші, авто, статус  — не мають ніякого сенсу.

Святі Отці сходяться на думці, що страждання трапляється з Божого попущення, щоб очистити людину від гріховних пристрастей і відновити її в богоспілкуванні.

Преподобний Марк Подвижник (V ст.) коротко висловив цю істину так:

«У мимовільних хворобливих скорботах і стражданнях прихована милість Божа, яка веде тих, хто їх переносить до покаяння і позбавляє від вічного страждання».

Навіть коли ми втрачаємо здоров'я  ці речі втрачають сенс. Коли ми кажемо «Як далі жити?», то слід згадати  слова Ніцше

«Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке, як».


03.09.2024 Роман Тадра 5389
10.01.2026
Михайло Бойчук

Ексклюзивні офіційні дані поліції за 2024-2025 роки, ліквідація злочинного кол-центру в Івано-Франківську та поради, як не дати себе ошукати.  

924
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

11601 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

2422
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12959
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

23285
21.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

5460

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

572

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

477

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1517

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

1321
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7566
02.01.2026

Зима – це час, коли наш організм потребує тепла, енергії та поживних речовин, щоб впоратися з холодом.   

7958
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6578
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

1322
01.01.2026

Четвертого січня мешканців Івано-Франківщини запрошують на прощу-відпуст до Погінського монастиря.  

959
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

4324 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

3595
04.01.2026

Третій фільм із франшизи «Аватар» — «Аватар: Вогонь та попіл» подолав позначку $1 млрд у світовому прокаті.

525
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

224
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

288
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1428
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1633