Холестерин — це воскоподібна жироподібна речовина, яка міститься в усіх клітинах нашого тіла.
Як рівень холестерину впливає на самопочуття та як часто потрібно перевіряти його рівень, журналістці Фіртки розповів доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини післядипломної освіти ІФНМУ Сергій Федоров.
"Наш організм потребує певної кількості холестерину для виробництва гормонів, вітаміну D і речовин, які допомагають перетравлювати їжу, а також входить до складу мембран клітин.
Увесь необхідний холестерин виробляється людським організмом, переважно — клітинами печінки. Холестерин також поступає ззовні: він міститься в продуктах тваринного походження, таких як яєчні жовтки, м’ясо та сир".
Як зазначає фахівець, надлишок холестерину в крові призводить до формування каменів у жовчному міхурі та швидкого утворення в стінках артерій атеросклеротичних бляшок.
"А це — залежно від локалізації, призводить до виникнення ішемічної хвороби серця [стенокардія, інфаркт міокарда], інсульту чи захворювання артерій нижніх кінцівок".
Холестерин переміщується кров'ю за допомогою білків, які називаються «ліпопротеїнами». Два основні типи ліпопротеїнів переносять холестерин по всьому тілу, уточнює Сергій Федоров.
"Холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) називають «поганим» холестерином. Він становить більшу частину холестерину в організмі.
Високий рівень холестерину ЛПНЩ підвищує ризик серцевих захворювань та інсульту, оскільки саме він є головним елементом атеросклеротичної бляшки.
Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) називають «хорошим» холестерином. Він захоплює холестерин у крові та повертає його назад у печінку. Потім печінка вимиває його з організму.
Високий рівень холестерину ЛПВЩ може знизити ризик серцевих захворювань та інсульту".
Сергій Федоров каже, смертність унаслідок серцево-судинних захворювань залишається найвищою у світі, незалежно від місця проживання.
"Чим нижчий рівень «поганого» холестерину, тим кращий прогноз. Чим довший термін лікування порушення обміну ліпідів, тим кращий вплив на прогноз.
Зазначу, що важливе визначення рівнів у крові саме «поганого» холестерину, адже це — головна ціль лікування.
Якщо людина хвора на будь-яке серцево-судинне захворювання, цукровий діабет, хронічну хворобу нирок чи ожиріння, вона потребує поряд із модифікацією способу життя призначення ліків, які зменшують рівень «поганого» холестерину.
У цій ситуації до початку лікування їй призначається проведення ліпідограми — аналізу крові, які показує рівні різних ліпідів. Далі — через 4-8 тижнів проводять повторну ліпідограму.
При досягненні цільових значень «поганого» холестерину — раз у рік. Здоровим особам 20-40 років рекомендоване проведення ліпідограми раз у 4-6 років".
Разом з тим, за словами Сергія Федорова, здорові дорослі, старші 40 років, — це окрема категорія для профілактичних втручань.
"Встановлена в усьому світі межа в 40 років передбачає зростання серцево-судинного ризику, а такі особи підлягають оцінці ризику за допомогою певних шкал.
У Європі та в Україні — це шкала SCORE2 [стать, рівень систолічного артеріального тиску, вік, відношення до куріння та розрахунковий показник — ХС не ЛПВЩ (від загального холестерину віднімається значення «доброго» холестерину)].
Систематичний скринінг практично здорових осіб у віці 40 років та старших рекомендований хоча б раз у рік.
У випадку наявного серцево-судинного захворювання, цукрового діабету, хронічної хвороби нирок, ожиріння чи родинної дисліпідемії поряд із модифікацією способу життя обов’язково призначають ліки, які зменшують рівні в крові «поганого» холестерину.
Це також стосується і практично здорових осіб, старших 40 років, в яких за шкалою визначений підвищений серцево-судинний ризик.
Для здорових осіб до 40 років ліки призначають, якщо підтверджена родинна дисліпідемія [спадкове захворювання, яке характеризується виразним порушенням обміну ліпідів]. Коли рівні ХС ЛПНЩ у крові більші за 4,9 ммоль/л, або більше за 4,2 ммоль/л, якщо їхні близькі родичі мали в віці до 50 років інфаркт міокарда, інсульт чи інші прояви атеросклерозу.
Головна ціль лікування — зменшити рівень «недоброго» холестерину до цільових значень, які різні, залежно від встановленого серцево-судинного ризику".
Фахівець зауважив, модифікація способу життя зменшує рівень «недоброго» холестерину та підвищує рівень «доброго», але цей вплив не перевищує 5-10% від попередніх значень зазначених показників.
Сергій Федоров наголошує, зменшення споживання червоного м’яса (свинина), збільшення в раціоні риби та морепродуктів, овочів та фруктів, бобових, цілозернових продуктів поряд з унормуванням ваги зменшує рівень у крові «недоброго» холестерину.
Окрім того, фізична активність також впливає на холестерин.
"Аеробні (на повітрі) фізичні вправи середньої інтенсивності зменшують серцево-судинний ризик. Що стосується впливу на холестериновий обмін, то тридцять хвилин інтенсивних вправ щодня знижують рівень окисленого холестерину ЛПНЩ на 8-10%.
Тому, модифікація способу життя є невід’ємною компонентою лікування порушень ліпідного обміну.
Наприкінці підкреслю, що прихильність до медикаментозних стратегій лікування та модифікація способу життя мають важливе значення в попередженні небажаних серцево-судинних подій: інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності та смертності".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Часто розвиваються безсимптомно: івано-франківська гінекологиня про важливість обстеження інфекцій
«Гігієна — без надмірностей, а гоління — необов’язкове»: як підготуватись до огляду у гінеколога
