Керівництво готелю “Дністер” відповідає на провокативні питання

Реновація будинку стала однією з обговорюваних подій місяця. Де міфи, а де правда?

Яка доля тротуару?

Від початку існування дана споруда була готелем, а отже - громадським місцем, створеним для мешканців і туристів. Вільний доступ, як до готелю, так і до прилеглої території, ми зберегли. Так було, є і буде.

Вулиця Шевченка, разом з існуючим тротуаром (який через ремонтні роботи  і техніку безпеки поки що частково загороджений) залишається на місці, по ній й надалі будуть ходити люди, а по дорозі їздити автівки.

Кілька місць для паркування біля будівлі на даний момент використовуються для будівельного транспорту Дністра і Народного Дому, в якому теж проводяться ремонтні роботи. У цілях безпеки перехожих, парковка огороджена. Після завершення робіт огорожа демонтується. Все залишилось на своїх місцях і найближчим часом стане доступним для містян.

Що буде з колонами?

Колони стоять і стоятимуть надалі.

У той же час цікаве вирішення холу передбачає суцільні інсталяції зі скла, повну прозорість та відкритість, яка дає можливість розширити просторову уяву відвідувачам, подарувати новий досвід сприйняття міста. Розчинити перешкоди між будівлею та вируючим життям вулиць.

Гості та мешканці зможуть потрапити до холу з різних сторін, сховатися від непогоди, присісти на місця для відпочинку, поспілкуватись і т.д.

У холі сучасного готелю, крім рецепції, повинен бути простір для пересування одночасно 50-ти гостей, ліфти та туалетні кімнати, в тому числі для людей з обмеженими можливостями. Це вимога часу XXI століття.

У готелі планується галерея сучасного мистецтва, яка буде доповнюватись експонатами давніх епох життя міста.

Кажуть, ви не впустили комісію на будову.

У місті діє червона зона і на об’єкті нікого не було. Тим паче офіційного попередження про перший візит ми не отримували. Прочитали про це вже в соцмережах.

На вихідних ми тричі телефонували голові комісії, двічі писали йому у вайбер. Ми готові до перевірки і повідомили, що до четверга власників будівлі не буде в місті. Проте, голова комісії не відповідав на дзвінки і не відписав на повідомлення.

Всі дозвільні документи по проєкту у нас є. Земля під готелем знаходиться в приватній власності. Тимчасові риштування скоро знімуться, ми вибачаємось за незручності, які затягнулись через пандемію.

Дякуємо всім мешканцям за розуміння і підтримку. Для нас вона дуже цінна і додає відповідальності.

партнерський матеріал

 


30.03.2021 4616 3
Коментарі (3)

Василь Медвідь 2021.03.30, 12:56

Тобто, "Фіртка" підтримує злочинців, які руйнують пам'ятку архітектури...?

Віталій Пилипчук 2021.03.30, 13:20

Приємно читати, що є люди, які вміють йти в ногу з часом і коректно вписують сучасність в старі історичні будівлі.

Євгенія Карпенко 2021.03.30, 18:44

Я понад десять років працювала науковим співробітником у краєзнавчому музеї, тому тема старовинної архітектури міста мені близька.

Кожна людина має право пересуватися містом без страху, що на голову впаде шматок зі споруди, по якій давно плаче ремонт.
Наприклад в Італії, за умови реновації старих споруд, їх віддають за символічно смішну плату, а якщо це пам‘ятка культурної спадщини - умовою стає збереження якоїсь історичної складової будинку!
Використання пам’ятки сприяє її збереженню!
Тобто, якщо будинок використовується, він цим самим і зберігається. Якщо не використовується - він руйнується.
Добре, якщо у держави є гроші на реставрацію історичних пам‘яток, але часто це роблять бізнесмени за своі кошти.
У нашому місті якщо і купують старовинні будинки, то тільки з метою їх знесення для будівництва чергової багатоповерхівки.
Я не пригадую, чи є в Івано -Франківську приклад реконструкції пам‘ятки культури приватником?!!!
Забудовники Дністра зробили титанічну роботу- замінили перекриття, вилучили все гниле, зруйноване, не дали впасти будові, не зруйнували її і не спотворили її вигляд, як пишуть в окремих коментарях.
Переконана, що їх праця - достойний приклад турботи про моє рідне місто, про збереження історичних цінностей, в тому числі з точки зору європейських вимог.
Це хороший приклад для міста, в якому сотні будинків чекають на реконструкцію. Але чи дочекаються ...Час покаже.
Євгенія Карпенко.

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1265 1
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

588
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1909
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1597
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1535 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1381

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

738

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

661

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

918

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1996
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

363
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1390
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

874
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

333
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1550
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1141
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1743 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

537
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

791
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1346
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1669
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1145