Івано-Франківськ vs Трнава. Як прикарпатці їздили на матч Словаччина - Україна (фото)

Завершується перший етап Ліги націй УЄФА, який був створений УЄФА  для європейських збірних команд, з метою підняти рівень товариських матчів,  в період між великим турнірами.  

Як відомо національна збірна команда України, однією із перших серед команд дивізіону "В",  достроково стала переможцем своєї групи та здобула  право зіграти наступного розіграшу в когорті  12 найсильніших збірних Старого континенту, наступного розіграшу, який заплановано провести у 2020 році.

Вже в ранзі переможця, в останньому матчі своєї групи, наша збірна зазнала сенсаційної поразки у Трнаві, у матчі зі збірною Словаччини.

Звичайно, найбільша поразка,  із чотирма пропущеними м'ячами, має певний негатив, з огляду на те, що в останнє,  збірна команда України пропускала 4 м'ячі у програному матчі, сім років тому, у  товариському матчі зі збірною Чехії. 

Сподіваємось, що ця поразка команди Андрія Шевченка  піде на користь нашій команді, якій останнім часом  похвально хвалили і на Батьківщині, і в Європі. Попереду, сьогоднішній товариський матч із Туреччиною, в Анталії.  

Але куди найважливіше, що до старту кваліфікації Євро-2020 команда повинна підійти з холодною головою, а також чітким розумінням не тільки своїх сильних, але і слабких сторін.

Поразка у Трнаві  не є трагедією, а лише прикрою  миттєвістю  в новітній  сторінці історії збірної. До того ж, перемога господарів поля, фактично не вплинула на їх остаточне місце у турнірній таблиці  так, як свій головний матч на турнірі  словаки, за право зайняти друге місце у групі, програли чехам, у Празі.

Але повернемось до Трнави.  Місто, яке займає сьоме місце за кількістю населення у Словаччині та налічує до 70 тис. жителів,  розташована на відстані понад 700 кілометрів від Івано-Франківська, незалежно, як до нього добиратись, через Ужгород чи через територію Польщі.

Однією із найцікавіших сучасних цікавих будівель у місті, крім численних пам'яток архітектури,  є місцевий стадіон, що носить назву «Сіті Арена – стадіон  Антона Малатинського» та розташований в самому центрі.

Стадіон є найбільшим у Словаччині та  на своїх  чотирьох трибунах може   розмістити  19 200 глядачів.  Крім збірної Словаччини на ньому також проводить свої матчі місцевий «Спартак», 5 разовий чемпіон Чехословаччини.

В сезоні 2017/2018 років команда вперше спромоглась вибороти звання чемпіона Словаччини, що дозволило їй брати участь в кваліфікаційних раундах Ліги чемпіонів УЄФА 2018/2019рр.

Здолавши два раунди, відповідно перемігши за сумою двох матчів Боснійський «Зрінськи» та польську «Легію», словаки у третьому кваліфікаційному раунді поступились белградській «Црвені Звезді», у додатковий час, у другому матчі. Обидва матчі із сербами, в основний час завершувались у нічию - 1:1.

На даний час  «Спартак»  змагається у Лізі Європи УЄФА, у групі D, разом із загребським «Динамо», «Фенербахче» та «Андерлехтом». Команда  посідає третю сходинку турнірної таблиці у своїй групі та зберігає  непогані  шанси на продовження боротьби у весняній частині розіграшу Ліги Європи.

Для  цього їй необхідно вдало зіграти в останніх двох матчах у Брюсселі із «Андерлехтом» та вдома із «Фенербахче»

Сам стадіон був відкритий в 1927 році.  В 1998 році він почав носити ім'я відомого словацького футболіста та тренера Антона Малатинського,який у якості тренера 5 разів приводи трнавський «Спартак» до перемог у чемпіонаті Чехословаччини та  двічі у Кубку, на той час об'єднаної країни чехів та словаків. ( світлина 7)

Протягом двох років, з 2013 по 2015рр., на стадіоні було проведено масштабну реконструкцію, якою було передбачено зведення трьох нових, двох ярусних трибун та  будівництво навколо спортивної арени  найбільшого у місті торгового центру, під назвою «Сіті Арена». 

Загальний кошторис проекту сягав 79 мільйонів доларів, з яких близько 20 мільйонів було витрачено на реконструкцію самого стадіону, що є власністю футбольного клубу.  Все фінансування здійснювалось завдяки словацькій бізнес-групі  «Euro Max Slovakia» під керівництвом  Владіміра Бедного.

Наразі  територія комплексу «Сіті арена», що є багатофункціональним, соціальним та спортивним центром у Трнаві, займає 47 000 квадратних метрів, з них 16 000 приходиться на саму територію стадіону.  Крім стадіону  та  торгового центру там також  розміщено  готель, цілісний мультицентр системи кінотеатрів. казино, боулінг, фітнес-центр та стоянка для авто, що знаходиться  під самою будівлею комплексу.

Крім футбольних матчів на стадіоні проводяться також інші культурні заходи, які можуть  одночасно відвідати до 30 000 чоловік.

Сама споруда вражає. З першого погляду, важко сказати, що в середині цієї будівлі знаходиться футбольний стадіон, що відповідає всім вимогам ФІФА та УЄФА.

Хоч  гру  між словацькою та української збірною, відвідала невелика кількість вболівальників, трішки більше 9 000, але вразила організація проведення  матчу. Квитки можна було придбати у касі, які відчинились за три години до початку матчу без проблем, відстоявши у черзі хвилин, не більше десяти. Вартість квитка від 18 €, у сектори  за воротами, та по 30 €, у центральні сектори.

Слід  також відзначити, що із 1877 місць на стадіоні, виділяється для гостей команди. Приємно відзначити, що під час матчу, цей сектор був повністю зайнятий вболівальниками української команди.

Згідно банерів, що розвісили вболівальники синьо-жовтої команди,  на ньому можна було дізнатись, що  серед яких є  вболівальники із Прикарпаття -  Івано-Франківська,  Надвірної, Долини та Коломиї.

Також на оновленому стадіоні є так звані Sky-box на 300 місць  та VIP–ложа,  на 1418 місць, які під час матчу не були заповненні. Під час матчу працювали буфети, в яких можна було перекусити та випити кави та чаю, а також безалкогольне пиво, яке за смаком нагадувало деяке українське пиво.

Не дивлячись на хід гри та остаточний рахунок, атмосфера між вболівальниками  на  стадіоні панувала дружелюбна. Для словаків ця перемога, яку їх збірна отримала  під керівництвом нового тренера Павела Гапела, вселила надію  на позитивний результат  матчу у Празі, а для команди Андрія Шевченка, завершилась майже річна серія без поразок, яка тривала 9 поєдинків.

Автор: Володимир Омом

Фото: Володимир Омом, Євген Кравс


20.11.2018 Володимир Омом 3794 4
Коментарі (4)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

488
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

945
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2241 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3332
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2758 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5567

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

634

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

810

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1287
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10151 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8647
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11096
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

573
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

914
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

728
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22803
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

387
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

738
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1295
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1271
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1506