Іконографія Івана Предтечі: тайна величі у приниженні

 

/data/blog/88407/882e08e243d50ca8cbe6a9a9b84484e8.jpg

 

Іван Хреститель — Предтеча Месії, ангел пустелі, покровитель аскетів. Саме від Хрестителя Церква унаслідувала образ омовіння-очищення, який згодом став Таїнством Хрещення.

 

Значення Предтечі в християнстві інколи прирівнюють з місцем пророка Іллі в юдейській традиції. Тільки-от пророк Ілля за своєю благістю був узятий Богом на небо на вогненній колесниці, а Іван Предтеча помер ганебною смертю від усікновення голови. Можливо, іконографія допоможе нам це зрозуміти.

Іван Предтеча – один з трьох, народження якого особливо вшановується Церквою. Цікаво простежити, що в плеяді трьох «різдвяних» свят завершальним, повнотою є Різдво Ісуса Христа (7 січня), першим – Різдво Богородиці (20 вересня), а за тим – Різдво Предтечі (7 липня). Іван був «перед Христом» і народився за півроку до Ісуса. І саме до його матері – Єлизавети – приходила Богородиця, що їй Єлизавета співала «Радуйся…» і що від її присутності в лоні здригнулося дитя – це і був Іван.

Тому від початків формування сакрального мистецтва в християнстві зображення Предтечі було обов’язково присутнє в кожному храмі. Перші образи відомі у композиціях «Хрещення». Відтак, найбільш ранньою пам’яткою вважають «Хрещення Господнє» першої половини ІІІ століття в римських катакомбах Калліста. А найдавнішою іконою вважають пам’ятку, що походить із Синайського монастиря великомучениці Катерини. Цей образ, до речі, зберігають у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Ікона з Синайського монастиря

Різноманіття образів Івана Предтечі

Іконографія Івана Хрестителя є напрочуд різноманітною і залежить від того, які літургійні чи есхатологічні акценти хотів передати іконописець. Та все ж попри велику популярність зображення святого в різних іконографічних сюжетах у різному образі, можна виділити декілька типів: «Моління», «Ангел пустелі», «Богоявлення» та «Усікновення голови Івана Предтечі». Цьому святому в релігійному догматі відведено окреме та особливе місце поряд з Богородицею. Згідно із біблійними текстами, Іван Хреститель передував не лише у народженні та смерті Христа, але й був попередником у його справах та вченні. У «Молінні» Предтеча виступає заступником людей перед Христом; у «Богоявленні» здійснює таїнство Хрещення, яке знаменується першою об’явою Трійці в Новому Завіті; в композиції «Ангел пустелі» головною є ангельська природа Івана Предтечі, яка описана в словах Христа: «Це той, про котрого написано: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед Тобою. Бо кажу вам: Із народжених жінками – жодного пророка, більшого від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Божому більший від нього» (Лк. 7: 27, 28).

Що ж до порівняння Івана Предтечі із пророком Іллею, то їхня схожість підкреслена у євангельських текстах, зокрема – Ів. 1: 21. Тому Іван Предтеча інколи більш схожий на старозавітного пророка – фронтальна репрезентативна постава, жест благословення, сувій у руках. Волосяниця або ж верблюжа шкіра є символом подвижницького аскетичного життя Хрестителя, це теж вказує на схожість із пророком Іллею.

Давньоруська традиція почитання Івана Хрестителя

Івана Предтечу особливо шанували у давньоруські часи. Свідченням цього є велика кількість храмів, які брали його покровительство, про це згадано у Києво-Печерському Патерику та у Літописі Руському. А у Іпатіївському літописі, до прикладу, сказано, що Володимир Великий, після свого хрещення, у Корсуні, в центрі міста поставив на горі церкву на честь цього святого[1]. Наприкінці ХІ століття біля північної сторони Києво-Печерського Успенського собору, коштом боярського сина Захарія, звели церкву святого Івана Предтечі, а пізніше, за ігумена Івана, біля північно-західного рогу Успенського собору збудували Іванівську хрещальню. У Керчі у Х-ХІ століттях був храм Івана Предтечі – одна з найдавніших пам’яток раннього середньовічного будівництва на півострові. У Новгороді у 1127 році був закладений храм Івана Предтечі на Опоках.

Та й найдавніший храм у Львові, який збережений ще з княжої доби, теж носить ім’я Івана Хрестителя. Кажуть, що й хресне ім’я короля Данила Романовича теж було Іван.

Святий у традиції українського іконопису

Оскільки Хрестителя у нас шанували, храми зводили, то й іконографія повинна була б бути дуже багатою. Найбільш відомі 4 ікони, які датують ХVІ століттям. Мова йде про ікону Предтечі з церкви у Ясениці-Замковій (Старосамбірщина), ікону із церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина), третя – з церкви святого Миколи з Лєщик (поблизу Перемишля), четверта належить збірці «Студіон».

Ікона з Рогатина

Ми розглянемо детальніше ікону «Іван Хреститель з житієм» середини ХVІ століття зі збірки музею-пам’ятки дерев’яної архітектури і живопису ХVІ-ХІХ століть – церкви Зішестя Святого Духа в Рогатині (Івано-Франківщина). У цьому храмі ікона складає частину іконостасу 1650 року і була розміщена у намісному ряді. Іван представ у динамічний фронтальній позі проповідника із сувоєм. Благословляє він жестом, який також символізує монограму Христа – ІСХ. Таке враження, що «маса» фігури наростає зверху до низу: маленькі тендітні руки, долоні і масивні стопи пустельника. У лівій руці святий тримає сувій із текстом (Мт. 3: 2, 10): «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» та «Сокира вже при корінні: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть». Окрім цього напису, на іконах такого типу можна зустріти слова Предтечі з Мк. 1, 3 – «Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його»; чи з Ів. 1, 29, 30 – «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає. Це той, про кого оповідав я…».

У нижній частині ікони, на поземі біля ніг Предтечі зображене стилізоване деревце з сокирою біля коріння. Це алегорія проповіді Хрестителя, його життя. Символ витікає із старозавітного пророцтва Даниїла в тлумаченні сну Навуходоносора про «зрублене дерево досить високе» (Дан. 4:7-14), також є алюзією на вищезгадані слова Мт. 3, 10.

Одягнений святий у довгу світло-сіру волосяницю та гіматій оливкового відтінку. У клеймах довкола Хрестителя зліва направо зображені: «Євангелист Іван з учнем Прохором», «Євангелист Марко», «Різдво Івана Предтечі», «Ангел відпроваджує малого Івана в пустелю», «Іван Предтеча перед царем Іродом», «Іван Предтеча в пустелі», «Євангелист Лука», «Усікновення голови Івана Предтечі», «Банкет Ірода. Саломея танцює з головою Івана», «Євангелист Матвій».

Різдво Івана Предтечі

У композиції «Різдво Івана Предтечі» ілюструється подія, описана в Євангелії від Луки (Лк. 1, 5-63). У дні царювання Ірода старому священику Захарії з роду Аарона, під час служіння в храмі з’явився архангел Гавриїл із звісткою про те, що його жінка Єлизавета народить сина і назве його Іваном. Захарія не повірив і був покараний німотою до того часу, поки не збулося пророцтво. На клеймі зображена Єлизавета, яка лежить, Захарія, який пише ім’я сина, та жінки-служниці. Картина дуже подібна до «Різдва Богородиці». Різниця у тому, що в «Різдві Івана» в ногах Єлизавети обов’язково присутній Захарія.

Свято Різдва Івана Хрестителя відоме вже у ІV столітті. Відомості про нього є в творах Івана Златоустого, святих Амвросія і Августина. У східних слов’ян свято Різдва Івана Предтечі злилося з культом літного божества Купала. Цікаво, що народна етимологія назви Купала спирається на уявлення про те, що Іван Хреститель «купав» Ісуса, коли хрестив його.

сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю»

Іконографічна сцена «Ангел веде малого Івана в пустелю» на думку деяких дослідників виникла зі слів Євангелія (Мк. 1:2): «Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу». Та ця сцена більш поширена в західній іконографічній традиції, на сході ж трапляється вона дуже рідко. Натомість, клеймо із янголом частіше зустрічається в російській іконописній традиції. Цей же ж сюжет був використаний у розписах Спасо-Мирожського монастиря, Кирилівської церкви в Києві, церкви Благовіщення в Мячені, церкви Успіння  в Звенигороді.

Композиція «Іван Предтеча в пустелі»

Композиція «Іван Предтеча в пустелі» існувала у візантійському і давньоруському мистецтві як самостійне зображення так і у складі житія святого. Іконографія спирається на євангельські тексти (Мт. 3:1-4) про прийняття Іваном божественного дару пророцтва. Зображена на клеймі двічі голова Хрестителя: на його плечах і на дискосі (уже усікновенна) має глибокий символізм. Голова буцімто існує в різних часових і смислових іпостасях: голова усікновенна – символ жертви Предтечі, паралель жертовної чаші Євхаристії; голова на тілі Івана – символ того, що хоч Іван віддав добровільно себе у жертву, мучився, але сам лишається непошкодженим. Мимоволі пригадуються слова: «і не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може» (Мт. 10:28).

У нижній частині житійної ікони Предтечі з Рогатина зображена сцена страти Хрестителя та бенкет Ірода. Напевно, всім відома історія про апокрифічну Саломею, яка танцювала на святі у свого вітчима Ірода і настільки вразила його своїм танцем, що могла просити будь-що. Тоді мати Іродіада порадила донці забажати голови Хрестителя. Бажання було виконане (Мт. 14, 6-12 і Мк. 6, 21-29), як і старозавітнє пророцтво.

Сама ж іконографія «Усікновення голови Івана Предтечі» сягає ранньовізантійської епохи: мініатюра з Олександрійської хроніки і фрески церкви Івана Предтечі в Чавушино в Кападокії датують серединою – другою половиною VІІ століття. Ще у Середньовіччі виділили декілька різновидів зображення усікновення, які відрізнялися за положенням постаті святого: на колінах, у повний зріст та зв’язані попереду руки. Інколи на образі зустрічалися Саломея і воїни, інколи страта відбувалася на тлі печери або на тлі архітектури. В ХІ-ХІV століттях виникають мініатюри, де Предтечу могли зображати двічі – до і після страти.

Іконографія усікновення отримала поширення у Візантії і країнах візантійського ареалу. Коли Івана зображають схиленим, це можна трактувати як його смирення перед уготовленою долею, як молитву та поклоніння. Цікаво зауважити, що молитовний уклін спрямований якраз у бік чаші з усікновенню головою. У східній традиції святого завжди зображали із головою, хоч поруч могла бути усікновенна. На Заході ж частіше зустрічають образ обезголовленого Предтечі.

Фреска з Вірменської церкви у Львові

Про празник Усікновення знаходять відомості ще з V століття у служебнику папи Геласія. Є згадки і в Андрея Критського, а Теодор Студит створив Гомілії на Різдво і Відсічення голови Івана Хрестителя.

Для української іконографії властиво зображати Івана Хрестителя із чотирма євангелістами у клеймах, що, в принципі, є доволі рідкісним явищем в іконографії цього святого. Одним із найдавніших зображень Хрестителя з євангелистами є різьба на передній панелі трону архиєпископа Максиміана. Традиційним зображенням, де присутні усі чотири євангелісти, є ілюстрації в Євангеліях та Царські врата.

Дуже рідко, але можна зустріти Івана Предтечу, який тримає дитя в чаші – це своєрідне відображення хрещення Ісуса Христа. Для російської іконографії також поширене зображення Хрестителя «до пояса».

Іконографія Івана Предтечі, як і його життя, допомагають усвідомити чи, бодай би, трішки замислитися над сенсом смиренномудрія в християнстві. Вміння зі смиренням перед Мудрістю Божою прийняти усе, що трапляється і стається у твоєму житті – це справді дар Святого Духа. Дар призначений для кожного, але не кожним прийнятий. Іван Хреститель – приклад смирення і служіння, гідності в приниженні та стійкості в крайньому обмеженні.

Джерела:

  • Ікона «Іван Хреститель з житієм», середина XVI ст.: музей-пам’ятка архітектури й живопису XVI-XIX ст., Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині, Філіал Івано-Франківського обласного художнього музею / Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Львівська філія; керівник проекту: Мирослав Откович. — Львів: Львівська філія ННДРЦ України, 2010.
  • Іванчо Іштван. Ікона і літургія / Переклав з угорської о. Ласло Пушкаш. - Львів: Свічадо, 2009.
  • Овсійчук Володимир. Оповідь про ікону. - Львів: Інститут народознавства НАН УКраїни, 2000.
  • Успенский Лев Богословие иконы Православной Церкви. - Москва:Издательство Западно-Европейского Екзархата, 1989.

 

Ніна Поліщук


05.10.2015 Ніна Поліщук 6995 0
Коментарі (0)

24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5638
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1382
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5151
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7126 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2970
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1738

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2657

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

575

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2684

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1154
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5008
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1006
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2378
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17833
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12277
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1318
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8232
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

1438
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

740
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1310
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1159
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1613