Ігор Довірак про зйомки "Громади на мільйон", унікальні рекорди, золоту малину та розвиток ОТГ

11 березня телеглядачі каналу «1+1» побачили фінальний випуск бізнесово-розважального реаліті «Громада на мільйон». У ньому визначилася об’єднана територіальна громада, яка отримала 1 мільйон гривень інвестицій від фонду WNISEF на втілення свого проекту.

Відрадно, що перемогу в шоу виборола прикарпатська громада - Печеніжинська ОТГ.

Фіртка поспілкувалася із головою ОТГ та головним ідейником участі в проекті Ігорем Довіраком. Говорили про зйомки реаліті, життя громади, золото під ногами та амбіційні плани на майбутнє.


- Як виникла ідея взяти участь у такому проекті?

Першим кроком було те, що наша об'єднана громада бере участь у програмі DOBRE (це 5-річна програма, спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ОТГ), яка була анонсована нашим прем'єром в Українському домі.

В першому етапі зі 159 громад було відібрано 25, а потім ще стільки ж. Потім Уряд Сполучених Штатів, за підтримки цієї програми, проводив у Києві захід, куди нас, разом зі ще 49 громадами запросили. Саме там був анонсований проект каналу 1+1 "Громада на мільйон".

В той момент у мене і з'явилася ідея, що зараз, при існуючій конкуренції серед ОТГ, було б добре взяти участь у такому проекті. Першим реальним кастингом, можна так сказати, був флешмоб, який організувала наша громада. Ним ми показали, що достойні брати участь в такому телепроекті.

- Танцювальний флешмоб Печеніжинської громади, ще до виходу передачі в ефір, наробив чимало галасу. Масове виконання українського народного чоловічого танцю аркан сподобалося усім...

Були в мене на початку деякі побоювання, що громада не зможе згуртуватися і організувати такий флешмоб, бо завдання ставилися досить чітко і виконати їх слід було в короткі терміни. Часу на підготовку в нас було дві доби. Проте, нам все вдалося і саме тоді я переконався, що ми можемо багато.

- Яке із завдань на проекті було найважчим?

Я думаю, що перше завдання було найважчим. До того моменту я не міг оцінити сили своєї громади, її згуртованість і вміння в короткі терміни виконувати важливі завдання. А ще, потрібно було з громадою придумувати разом, що і як ми будемо робити.

- Велика у вас громада?

Печеніжинська ОТГ складається із 9 населених пунктів. Її населення близько 17,5 тисяч мешканців. І головний мій задум був в тому, щоб залучити усі населені пункти.

- Чому перед фіналом ви змінили свій бізнес-план?

На той момент, коли на початку проекту я презентував свій бізнес-план, - вироблення закордонних паспортів у своєму ЦНАП, в мене другим, запасним так сказати бізнес-планом, якраз і був "ягідний". І я, можливо, його на першій програмі притримав. Він був більше бізнесовим, а я презентував соціальний проект, який міг фінансуватися за рахунок різних програм і який хотіла громада. На той момент інвестор не побачив її цікавою. Я навіть думав припинити участь у проекті.

- Коли повірили, що зможете перемогти?

Якраз після того, коли ми презентували масове виконання аркану. Ми показали те, що живе і, що є природнім для нашого краю. Коли я побачив, що звідусіль ідуть люди, щоб доєднатися, жваво обговорюють, щось пропонують...

На той момент, до виходу передачі в ефір, не можна було оприлюднювати інформацію про флешмоб. Але люди закидали відео і фото, ділилися ними. 20 тисяч, потім 40 тисяч, потім 100 тисяч переглядів. Це мене вразило і вселило віру, а чому би нам і не перемогти. Цей унікальний культурний поштовх мене надихнув. А ще  більше я переконався у власних силах після того, як ми зробили гуцульське весілля.

- Дійсно, весілля було дуже ефектним.

Так, але шкода, дуже мало "втиснулося" в рамки ефіру. Назнімали хлопці багато. Наше гуцульське весілля має ефект яскраво вираженого українства, нашої неповторності і гордості.

- Скільки часу тривали зйомки проекту?

Десь близько двох місяців. Точно не пригадаю, адже все відбувалося дуже швидко. Поки нам ставили завдання і ми думали, як його виконати, знімальна група вже була в дорозі. Було важко, але ми робили все, що від нас було потрібно. Я дуже хотів, щоб моя громада побачила себе на екрані в якнайкращому світлі.

 

- Коли можна буде побачити плоди вашої перемоги? Бізнес-план вже працює?

Ну, по-перше, використання коштів буде прозорим. Ми, як влада, розробимо механізм реалізації даних коштів за участі нашого сільськогосподарського кооперативу. Головним розпорядником коштів будуть самі люди. Голова кооперативу відповідатиме за них. Ця сума буде поділена на три етапи і після кожного етапу буде проводитись аудит. Це все буде під прицілом усієї України.

- Ваш проект більше соціальний, чи бізнесовий?

Звичайно, люди думають, що ми будемо десь дорогу ремонтувати, чи школу. А це, власне, бізнесовий план, який в кінцевому результаті має принести робочі місця та створення додаткової вартості реалізації продуктів ягідництва. Не може бути ремонтів доріг чи шкіл, без платників податків.

- Чи вистачить громаді одного мільйона гривень на його реалізацію?

Звичайно, що ця сума є невеликою, особливо коли поділити на 30. Але ми вдячні і за неї. Вона допоможе нам стартувати, створити робочі місця. До того ж, є багато державних програм, завдяки яким можна покрити до 70% видатків.

Суть проекту в тому, щоб люди, котрі мають якусь присадибну ділянку, могли заробити кошти. Не важливо, чи це молодь, чи люди старшого віку. 

Якщо порахувати, що на одному гектарі землі можна потенційно виростити від 8 до 12 тонн малини, а середня вартість кілограма малини 9-20 гривень, то можна заробити до 250 тисяч. Вкласти в цей гектар потрібно буде 30-50 тисяч. Жодна сільськогосподарська культура не несе таку потенційну привабливість, як малина. До того ж, люди матимуть зайнятість майже цілий рік. За винятком січня місяця.

- Проблеми з реалізацією не завадять?

В тому і задум. Малина - це продукт, який швидко псується. Якщо ми створимо умови для глибокої заморозки крупних партій, то жодних проблем не буде. Тоді великі підприємства зможуть закупляти в нас 100 тонн продукту і більше, адже так буде вигідно і нам, і їм. Бізнес буде рентабельний.

- За вашими словами, під ногами у селян практично золоті поклади?

Так і є. Чому наші люди мають їхати десь до Польщі на трускавки, якщо, перебуваючи вдома і, навіть працюючи на основній роботі, можуть мати непоганий заробіток. Головне все робити разом, громадою. І тоді ми перетворимо свій край у писанковий і нікуди не потрібно буде їздити і ні до кого прихилятися. Ягідництво - потенційно найсильніший аспект розвитку нашого регіону.

- Вас нещодавно обрали головою "Агенції розвитку об'єднаних громад Прикарпаття". Розкажіть про неї детальніше...

АРОГП дасть дуже багато, адже тільки разом очільники ОТГ можуть вирішувати багато завдань. Особливо, з допомогою Івано-Франківського центру розвитку місцевого самоврядування, де зібрані спеціалісти високого класу. Вони, на мою думку, є координаторами та рушійною силою децентралізації на Прикарпатті. Ми завжди можемо звернутися за порадою чи допомогою. Я не уявляю розвиток ОТГ на Прикарпатті без такого центру.

- Плани на майбутнє. Можливо, ми побачимо вашу громаду в черговому шоу?

Планів багато. Всі вони амбіційні, але озвучувати їх я не буду. Спершу доведемо до логічного завершення бізнес-план із сільськогосподарським кооперативом.

розмовляв Ростислав Ковтун


Коментарі ()

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2250 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6061 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080