Як "запускають" гірські річки в Карпатах, перекриті ще за Австро-Угорщини

Багато гірських річок та струмків в українських Карпатах перегороджені штучними греблями, які не використовуються вже понад пів століття.

Про це інформує Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Через це там зникає риба, яка для нересту йде вгору по течії - наприклад, форель. Це, своєю чергою, шкодить іншим видам, які харчуються цією рибою: ведмедям, норкам, видрам.

Зараз екоактивісти почали розчищати старі греблі та відновлювати природну течію річок.

Першим "звільненим" став струмок Лостунець у басейні Чорного Черемошу.


У чому проблема

Зводити штучні греблі на карпатських річках почали ще за Австро-Угорської монархії в ХІХ столітті.

Тоді їх називали "клявзами", від німецького Klause - "ущелина", "гірський прохід".

Плот проходить через "клявзу", 1970-і


Робилося це для того, щоб керувати гірським потоком - вони перегороджували річки та утворювали водосховища зі шлюзами, які спускали за потреби.

Тоді це був єдиний спосіб спускати ліс-кругляк з високогір'я.

Використовувати "клявзи" продовжували й за Радянського Союзу - аж до 1970-х років.

Колись спустити ліс з гір можна було лише по річках


Утім, як кажуть екологи, річки - це "кровоносна система природи", й греблі на них впливають на весь ландшафт та екосистему.

"Наприклад, у нас є вільнотекуча річка, якою рухаються риби, в якій вниз за течією пересуваються мікроорганізми, спускаються органічні рештки, поживні речовини. Коли ми створюємо штучний бар'єр - змінюємо всю екосистему", - пояснює Ольга Денищик, керівниця водного напрямку WWF-Україна.

Вода більше не проточна, тому риби, які мігрують, просто зникають.

Струмкова Форель не може проходити через греблі на нерест


"Таким чином була повністю знищена популяція осетрових у Дніпрі", - додає вчена.

Так само не спускаються поживні речовини, якими звикли харчуватися тварини, що живуть нижче по течії.


Лостунець

Лостунець - потік, що починається неподалік вершини Лостун у Чивчино-Гринявському масиві Карпат, за кілька кілометрів на південь від села Зелене, куди спускається туристичний маршрут з гори Піп Іван Чорногірський.

Це Верховинський район Івано-Франківщини, українсько-румунське прикордоння та національний природний парк "Верховинський".

"Клявза" тут була побудована ще 140 років тому, але вже більше пів століття її не використовують.

"Клявзу" на Лостунці не використовували вже більше 50 років, але течію вона перегорожувала

Через греблю у верхів'ях Лостунця зникла червонокнижна струмкова форель.

Як результат - зменшилася популяція ведмедів, які все ще живуть у цьому регіоні.

Водночас повністю пішли видри та норка європейська.

В рамках програми WWF "Вільні річки України" нещодавно старовинну "клявзу" знесли.

Спочатку вручну розрізали колоди, а далі їх відтягували спецтехнікою.

Після цього розчищали від намулу та сміття.

Як кажуть працівники "Верховинського" парку, вже на другий день після відновлення природної течії форель з низів'їв річки пішла вгору по течії на нерест, який якраз триває у жовтні та листопаді.

Тепер очікують на повернення інших тварин.


Звільнення річок

Екоактивісти планують "звільнити" й інші українські річки - "клявза" на Лостунці стала лише першою у проєкті.

Михайло Нечай, директор "Верховинського" парку, каже, що у верхів'ях Чорного та Білого Черемошів є ще залишки п'яти гідротехнічних споруд, які є штучними бар'єрами для міграції риб.

"Від залишків таких шкідливих гідроспоруд треба звільнити насамперед усі природоохоронні території України. Окремо слід виділити гірські річки, іхтіофауна яких є вразливою до замулення, пов'язаного з греблями", - наголошує він.

Утім, "звільнення" потрібне не лише гірським річкам.

"Це наш річковий "золотий запас", поки ще є чиста вода та залишається реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом'якшити вплив зміни клімату та запобігти посусі" - додає вона.

Екологи сподіваються, що тепер на Лостунець повернуться видри та норки

Екологи з Всесвітнього фонду природи WWF-Україна вже виявили 12 старих гребель у басейнах обох Черемошів та Питули, які давно не використовуються людиною, але продовжують перешкоджати руху води.

Тому активісти закликають місцеву владу долучатися до "звільнення річок". Зрештою, у цьому мають бути зацікавлені і самі громади - повернення форелі та іншої мігруючої риби принесе лише зиск.

У Європейському Союзі "звільнення" річок (dam removal) - один з природоохоронних пріоритетів.

До 2030 року там планують відновити вільну течію 25 тис. км рік, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.

В Україні ж, попри кількарічну посуху та проблеми з водою, розчищенням річок системно не займаються.

На додаток, зводять нові дамби, як, наприклад міні-ГЕС, через яку пересихає річка Случ на Житомирщині.

Тому "звільнення" річок залишається завданням екологів та місцевих активістів.


Читайте також:

"Магія на кожному кроці": як відома телеведуча мандрувала Карпатами (ВІДЕО)

Прикарпатське село-привид показали з висоти пташиного польоту (ВІДЕО)


28.10.2020 2959
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1017
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

518
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1807
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1510
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1462 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1318

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

611

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

598

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

841

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1929
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

290
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1323
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

799
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

271
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1488
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1073
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1656 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

464
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

697
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1284
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1591
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1084