Хитрі схеми, звільнення працівників та вивезення обладнання. Як франківський ЛРЗ роками доводили до банкрутства (документи)

 

 

На позачерговій сесії міської ради Івано-Франківська було прийнято рішення про участь в аукціоні на придбання Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу.

 

НАВІЩО МІСТУ ЛРЗ

Початкова ціна аукціону — 33,92 млн. грн. і це лише початкова ціна, адже тут не враховано борги підприємства — понад 15 мільйонів гривень, які перейшли у спадок від попереднього керівництва.

 

Також не береться до уваги сума, потрібна для модернізації заводу, — ця цифра починається від 50 мільйонів гривень. Тобто мерія готова витратити колосальні для міського бюджету гроші на купівлю підприємства...

 

Оскільки перший квартал 2017 року став дефіцитним для міського бюджету, то купівля підприємства  може свідчити лише про те, що хтось із медиків або вчителів недоотримає зарплати. Або школи та дитячі садочки в опалювальний сезон залишаться холодними.

 

Цікаво, що за підсумками першого кварталу 2017 року прибуток локомотиворемонтного заводу відсутній, і працює на підприємстві 270 людей із середньою заробітною платнею 3 960 гривень. При цьому за 2016 рік чисельність працівників скоротилася вдвоє, і попри неприбутковість упродовж всього року на кінець 2016-го вдалось вийти на мінімальний прибуток.

 

 

Натомість міський голова Руслан Марцінків каже, що завод прибутковий, на ньому працює 350 людей із середньою заробітною платнею 5 400 грн.

 

Фонд держмайна, який сьогодні володіє контрольним пакетом акцій Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу, виставив низку вимог до покупця підприємства. Зокрема, основною вимогою є обов’язкове подальше збереження основного виду діяльності заводу. Детальніше про вимоги до покупця можна дізнатись за посиланням.

 

 

ЯК ГОЛОСУВАЛИ

24 депутати прогосували "за" даний проект рішення. Утримався лише представник БПП Андріан Волгін. Франкція УКРОП не голосувала.

 

Хто голосував "ЗА":

"Всеукраїнське об`єднання "Свобода"
1. Абрам'як Сергій Михайлович - ЗА
2. Бурко Віталій Миколайович - ЗА
3. Вагилевич Мар'ян Володимирович - ЗА
4. Капустяк Олег Іванович - ЗА
5. Марцінків Роман Богданович - ЗА
6. Онуфріїв Роман Михайлович - ЗА
7. Продан Маріанна Василівна - ЗА
8. Савчук Оксана Василівна - ЗА
9. Синишин Віктор Іванович - ЗА
10. Скиданчук Василь Михайлович - ЗА
11. Строїч Андрій Петрович - ЗА
12. Харук Роман Романович - ЗА
 
"Блок Петра Порошенка "Солідарність"
13. Руднянин Степан Михайлович - ЗА
 
"Об`єднання "Самопоміч"
14. Гарасимко Іван Михайлович - ЗА
15. Корсун Ігор Валерійович - ЗА
 
"Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина"
16. Горбовий Ярослав Васильович - ЗА
17. Магас Стефан Дмитрович - ЗА
18. Ревчук Василь Іванович - ЗА
19. Терешко Руслан Володимирович - ЗА
 
Позафракційні депутати
20. Анушкевичус Віктор Андрюсович - ЗА
21. Куницька Галина Володимирівна - ЗА
22. Марцінків Руслан Романович - ЗА
23. Саварин Ігор Володимирович - ЗА
24. Саврей Володимир Ярославович - ЗА
 

"Чи доцільно місту купляти цей завод з його боргами та необхідністю проведення модернізації, якщо цього року місто планує будувати "пасічнянський міст", - прокоментував одразу після сесії депутат Андріан Волгін.

 

Очільник комісії з питань оренди та приватизації комунального майна "укропівець" Сергій Гаєвський вважає, що підприємством, як і містом, повинні керувати професіонали.

 

"Якщо у нас нема професіоналів у комунальних підприємствах, то які професіонали будуть керувати тим заводом? Ми вже маємо приклад "Сервіс-Авто", і КП "ДРЕУ", і ще багатьох славнозвісних комунальних компаній, які стали банкрутами", - коментує Сергій Гаєвський.

 

На його думку, якщо міські керівники будуть займатися ще і локомотиворемонтним заводом, то є ймовірність того, що його спіткає доля тих комунальних підприємств, які стали банкрутами.

 

"А потім земля під тим заводом піде так, як іде по всьому місту", – прокоментував депутат.

 

 

ХРОНОЛОГІЯ ПИТАННЯ

Як повідомило Фіртці поінформоване джерело, попередній керівник заводу Ярослав Ленів робив все для його занепаду та банкрутства.

 

Питання щодо звільнення керівника заводу Ярослава Леніва постало ще 25 серпня 2014 року, коли представники Міністерства інфраструктури на чолі з керівником Департаменту залізничного транспорту Олександром Федоренком приїхали на завод для проведення аудиту та заміни керівника. Робочу групу тодішнє керівництво заводу не допустило на об’єкт, а також погрожувало фізичною розправою.

 

Наступний етап заміни керівника почався у вересні 2015 року з передачі акцій підприємства від Міністерства інфраструктури у підпорядкування Фонду держмайна.

 

З боку ОДА було вивчено питання та запропоновано кандидатуру з числа працівників, начальника виробництва Ющишина Олександра Орестовича, якого підтримувало 70-80% трудового колективу.

 

В момент представлення нового керівника, Ярослав Ленів повторив «шоу» дворічного зразка, спробувавши залучити на свою підтримку представників громадськості, які цього разу йому відмовили.

 

У продовж двох років відбувалося постійне підбурювання колективу – «керівництво заводу хочуть замінити, для того, щоб довести завод до банкрутства, вас всіх звільнити, а майно продати».

 

 

 

 

Ярослав Ленів вів переговори з кількома потенційними покупцями, що хотіли викупити завод. Одна з цих компаній – литовська «Vilniuseneries» - хотіла перетворити підприємство у логістичний центр, ліквідувавши виробництво та звільнивши висококваліфікованих працівників.

 

Свої послуги Ленів оцінив у 10% вартості проекту. Коли прийшов наказ про його звільнення, він звернувся до компанії з відмовою від згаданої винагороди за умови його підтримки Посольством Литви в Україні та залишення його на керівній посаді.

 

читайте також: Марцінків каже, що міська рада готова купити Локомотиворемонтний завод, бо він має більше 7 гектарів землі

 

Протягом останнього періоду роботи Леніва завод працював 2-3 дні на тиждень. Виконання замовлень, що поступають на завод, всіляко гальмувалося. Створювалися умови для укладання контрактів через фірми-"прокладки" синів Леніва та партнерів.

 

Зокрема, реалізація основної продукції (гальмівних колодок) своїм компаніям здійснювалося за заниженими на 10-20% цінами. Поставка матеріалів та комплектуючих відбувається за завищеними цінами.

 

В процесі вибіркової інвентаризації основних засобів було зафіксовано наступне.

Цех механічної обробки (в складі механічної ділянки, інструментального цеху, ковальського цеху):

- в ковальському цеху відсутні інвентарні номери на деяких об’єктах, зокрема, поряд з обладнанням плавки поковок (можливо це частина обладнання або інвентар);

- в ковальському цеху відсутній об’єкт з інвентаризаційного опису з інв №132369; за словами керівника цеху, об’єкт знаходиться на території, що не працює в даний момент цеху (на місці передбачуваного його знаходження ідентифікувати об’єкт не вдалось, так як інвентарний номер не був видним);

- на території інструментального цеху присутній об’єкт без інвентарного номеру, переміщений з ковальського цеху як об’єкт з інвентарним № 132365;

- тельфер з крана консольного з талю інвентарний №132361 був переданий в ремонтну службу головного механіка (за словами начальника цеху, первинні документи на частковий демонтаж і переміщення об’єкта на поточний момент не оформлені (потрібно оформлення документів);

- в кожному з оглянутих підрозділів присутні об’єкти ОЗ в неробочому стані, на деяких з них відсутня частина комплектуючих, деталей (були демонтовані ймовірно в ремонт або пропали).

 

Цех ливарний:

- за словами працівника, в експлуатації цеху перебували 2 нові формувальні машини (2001 р. введення) і 3 зношені формувальні машини (з 1990 року введення) – при частковому огляді вказані в наявності 1 нова і 1 зношена. Встановити, чи був об’єкт переміщений або взагалі відсутній не було можливим.

 

Ліквідація не повністю замортизованих основних засобів має здійснюватися за згодою Міністерства інфраструктури України та відповідного нормативного акту Товариства. Протягом 2016 року в обліку присутні операції списання об’єктів основних засобів тільки з нульовою балансовою вартістю.

 

 

КУДИ ДІЛОСЬ ОБЛАДНАННЯ?

За період з травня по грудень 2016 року вивезено металобрухту близько 300 тон.

Ливарний цех:

- вібромашини 3 шт;

- ливарний відсів (відходи виробництва) – 40 тон.

 

Служба механіки:

- токарських станків - 9 од;

- фрезерних станків – 6 од;

- цистерни (на залізничному ходу) – 3 шт;

- залізнична платформа – 5шт;

- кран-балки – 12 шт;

- опори 20 шт.

 

Кузня ковальська:

- вивезені прес-форми.

 

ЦІКАВА МАТЕМАТИКА

В 2016 році ЛРЗ працював в середньому 15 днів на місяць (3,5 днів на тиждень). В 2017 році – в січні 7 днів, в лютому 11 днів (згідно наказу).

 

Замовлення на завод від клієнтів не брались, а ті, які брались, в основному виконувались через штучних посередників. Наприклад: завозився метал, оформляли як завезення деталей для шліфування, а насправді робилась повноцінна шестерня, різниця між оформленням і реальною роботою складала 8 разів (виготовлення – 8 тис. грн, шліфування – 1-1,2 тис. грн).

 

Другий приклад: ТГМ (тяговоз) ціна ремонту 700-800 тис. грн, оформлялось 250-300 тис. грн. через посередника. Посередниками, як правило, виступали компанії синів Леніва або його партнерів.

 

Далі буде...

 

Довідково: ПАТ "Івано-Франківський ЛРЗ" заснований в 1866 році. Основний вид діяльності заводу - ремонт та обслуговування інших транспортних засобів.

У користуванні товариства перебуває 34 споруди та земельна ділянка площею 9,96 га.

Станом на початок 2017 року кредиторська заборгованість ПрАТ становила 21,1 млн грн, в тому числі перед бюджетом – 2,31 млн грн, по виплаті заробітної плати – 1,15 млн грн. Дебіторська заборгованість перевищує 20 млн грн, в тому числі 18,9 млн грн – заборгованість за продукцію і послуги.

Середньооблікова кількість працівників заводу на 1 квітня поточного року – 270 осіб. Статутний капітал ПрАТ становить 19,56 млн грн.

З 6 березня 2017 року після перемоги в конкурсі ФДМ на заміщення вакантної посади керівника завод очолив Олег Сирота, який раніше обіймав посаду начальника відділу зовнішніх правових відносин Івано-Франківського ЛРЗ, до цього – експерта з питань інвестицій та капітального будівництва НЕК "Укренерго".


23.06.2017 4799 0
Коментарі (0)

21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

185
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

451 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1776
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1219
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6834
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1853

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

222

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

262

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

836

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

932
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

597
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1669
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1563
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

497
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3559
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3704
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7278
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

506
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

328
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

1004
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

409
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

621