Гаррі Каспаров: «Ще п’ять-шість таких перемир’їв і Путін дійде до Берліна»

 

 

Ви знали Бориса Нємцова, що для вас означає це вбивство?

 - Зараз той рідкісний випадок, коли я навіть не зовсім розумію, що сказати. Цю трагедію ще доведеться осмислити. Одна справа, коли кажеш, що режим неминуче скотиться до політичних репресій і вбивств, проводиш аналогії з історією, кажеш, що це неминуче – перетворення диктатури однієї людини в фашистську диктатуру … Але все абстрактно якось виходить. А коли відбувається таке, коли вбивають людину, яку я добре знав, з якою ми разом боролися 10 років, – це зовсім інша історія.

 

 Яким ви запам’ятали Бориса Нємцова?

 – Борис був великою людиною – і фізично, і колоритом, і характером, його завжди було багато. Для путінської Росії це вже злочин. Коли людина такого калібру починає активно боротися з режимом, вона ризикує всім. І зрозуміло, що в якийсь момент цей ризик стає смертельним. Для мене це особливо важко, тому що ми з Борею багато сперечалися в 2012-2013 роках. Я говорив, що зміни в Росії через вибори неможливі, що цей режим не піде без крові, а він переконував мене у зворотному. Він завжди говорив: “Ні, в Росії треба довго жити, ми побачимо зміни, це важкий процес, але треба потроху рухатися”. Він зберігав оптимізм, вважав, що цей моторошний режим може якось трансформуватися.

 

 Чотири кулі в спину 55-річному політику. Хто стріляв?

 – Ніхто зараз точно не може сказати, хто стріляв, але його вбив режим. Я сумніваюся, що Путін давав команду. Мені здається, це обстановка, в якій самі відморожені елементи, уже зовсім оскаженілі, вважають, що можуть відстрілювати неугодних людей. Путін створив атмосферу, в якій такі політичні вбивства стають можливими. Я завжди говорив, що кожен день перебування Путіна при владі буде множити кров і страждання. Думаю, що говорити це вам, людям, що живуть в Україні, безглуздо, ви розумієте, що таке Путін. Навіть Нємцова, людину, яка відстоювала методи ненасильницького опору, яка не хотіла бачити в Росії кровопролиття, повторення 1917 року, якихось страшних потрясінь, саме її вбивають.

 

 На ваш погляд, це вбивство пов’язане з планами провести в Москві опозиційний марш “Весна” 1 березня?

 – Напевно, це якось пов’язано з маршем, який повинен був відбутися в Мар’їно, але … його ж вбили в двох кроках від Кремля! З усіма цими путінськими силовиками, які контролюють кожен сантиметр, людину застрелили просто на очах у Кремля. Це доводить, що вся вертикаль влади зайнята незабезпеченням безпеки країни та її громадян, а саме захистом режиму: Путіна і його кліки. Бандити, вигодувані цим режимом, відчувають себе безкарно, країна занурюється в беспредєл, це вже очевидні ознаки тління. І питання не в тому, чим це скінчиться, ми знаємо підсумок. Питання в тому, скільки життів ще понесе це зло, зомбують людей і харчуються кров’ю. Кожен день перебування Путіна при владі, це продовження ескалації, тому що по-іншому режим жити вже не може.

 

 Що стало фундаментом такої ситуації в Росії?

 – Розумієте, вся ця істерика на телебаченні, всі ці абсолютно божевільні завивання, крики “більше пекла!” – це насправді все матеріалізується. Коли створюється така атмосфера, треба подивитися історію – це фашистська Німеччина, сталінський Радянський Союз. Ви не можете вимагати крові в телевізорі 24 години на добу, сім днів на тиждень, а потім дивуватися, що на вулиці відбувається таке. Ця кров результат тотальної параної і зомбування людей, які розгорнуті були в останній рік. Напевно, це агонія режиму, результат того, що зараз відбулося тотальне зомбування суспільства.

 

 Що робити тим, хто залишається в Росії і продовжує опір?

 – Політичні вбивства активістів Росії завжди були. Просто зараз ми говоримо про вбивство такого рівня. Але до цього було і вбивство Політковської, і такі вбивства в Росії не є чимось екстраординарним, тобто, у режиму немає алергії на кров. Путінський режим зароджувався у вогні і крові другої чеченської війни і у вибухах московських будинків, про що ми досі не знаємо всієї правди. Методи придушення опозиції варіювалися, були арешти, кримінальні справи. Я знав, що репресії будуть наростати, але, мабуть, у когось вже по-справжньому сверблять руки, і якісь відморозки, безумовно, близькі до Путіна, просто стріляють. Сам президент РФ цей процес вже не може контролювати, тому що ця ненависть, ця звірина сутність вихлюпнулася далеко через край. Тобто, можна вже все. Є вороги, яких треба вбивати, бо вони американські шпигуни, тому що вони працюють на користь України, і так далі. Далі йде тотальна маячня, яку можна не обговорювати. Але якщо постійно накручувати цю маячню, то рано чи пізно починають відбуватися страшні речі.

 

 Путін як у випадку з Політковської, скаже, що смерть “завдала більший великої шкоди влади, ніж життя”?

 – Ситуація істотно відрізняється від 2006 року, коли вбили Політковську. Для мене Путін завжди був тираном, але з точки зору світової спільноти він був шанованою людиною. Він був приймаючою стороною на “вісімці”, влітку у нього збиралися всі лідери вільного світу, його репутація була більш ніж достатня для того, щоб підозри у вбивстві від себе відвести. Підозрювати Путіна тоді було поганим тоном. Зараз інша ситуація, у нього на руках вже стільки крові, і це перестало бути таємницею. Злочинність режиму, його брехливість така, що навіть Джон Керрі (держсекретар США. – ред.) змушений визнати, що Лавров постійно бреше. Вбивство Нємцова в такій атмосфері переводить все це на якісно інший рівень, ця кров вже на руках Путіна. І тут не важливо, наскільки він пов’язаний з тими, хто організовував і санкціонував це вбивство.

 

 Неможливо не запитати про Надію Савченко, якій ви передавали лист з проханням припинити голодування. Її відпустять?

 – Її не відпустять. Я боюся, що ця трагедія, ця смерть неминуча, тому що ніяких реальних дій, які змусили б Путіна хоч якось рушити, ніхто не робить на Заході. Існує достатньо способів продемонструвати, що ця смерть буде мати важкі наслідки, починаючи з висилки сімей, конфіскації грошей, закриття SWIFT. У Заходу є багато способів, і якби вони хотіли послати меседж, вони б це зробили. Але ми спостерігаємо “страусину” політику – голова з піску іноді висовується, але все одно очевидне небажання, як вони кажуть, допускати ескалацію. Це абсолютна маячня, абсолютно ясно, що ескалація викликається однією людиною.

 

 Що далі, можливо прорахувати дії Путіна?

 – Я побачив недавно дуже хороший коментар, по-моєму, у поляків: ще п’ять-шість таких перемир’їв і Путін дійде до Берліна. Захід намагається відкупитися, не розуміючи, що там немає предмету переговорів. Вони намагаються, як Чемберлен відкуповуватися територією іншої країни, але питання в тому, що території, які отримав сьогодні Путін – Крим, Донбас – не є для нього самоціллю. Його мета на сьогоднішній день абсолютно очевидна – розвалити Україну, як незалежну державу і створити абсолютно нестерпну обстановку в Європі. Де НАТО і ЄС перестануть грати притаманну їм роль. Тобто, мова йде про тотальну руйнацію системи континентальної безпеки, яка створювалася в 1945 році і послужила основою для світової системи безпеки. Путін переводить гру в інший режим, і це для нього питання виживання. Чи піде він завтра штурмувати Маріуполь, або почне провокації в Харкові? Це питання часу, куди він рушить далі. Він може несподівано перейти на Естонію, але цілком очевидно, що питання, як він каже, розширення російського світу, насправді питання тотального руйнування системи міжнародної безпеки є для Путіна пріоритетом. І поки він не буде зупинений, сам не зупиниться. Диктатори самі не зупиняються. Я з огидою читаю західних політиків, які бояться відправити якусь зброю в Україні. Держави, які змушували Україну відмовитися від ядерної зброї в 1994 році, сьогодні ніяк не можуть зважитися продати їй протитанкову зброю. Це ганьба.

 

ji-magazine.lviv.ua


02.03.2015 767 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб суспільство знало, що мій чоловік був звичайним: працював, навчався, мав сім’ю, цілі та мрії. Як усі — мав труднощі й приємні моменти. Мріяв побудувати будинок і завести вівчарку. Поки що я цього не здійснила, але вірю, що

299
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1258
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1068
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1110
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7158
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1775

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

381

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

616

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1654

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

894
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1122
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

600
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

964
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1285
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

851
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1403 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

991
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37341 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1080
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1337
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

835
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3162 14