Фортеця граду Межибож’є — століття між богами і людьми (фото)

 

Тут досі живе дух Середньовіччя… Звучать мелодії флейт і дзвіночків, з вікон панських усипалень визирають юні гетьманівни, а з центральної площі долинає брязкіт мечів і кольчуг. Дівчата у шовкових сукнях вистрибують в чудернацькому давньому танці, а за рогом ковалі вистукують на новій зброї ритми завтрашньої битви…

Ще за часів Київської Русі на цій землі стояло Межибож’є — «місто межи богами». Так насправді річку Південний Буг у ті далекі часи називали богом, а його притоку — божком. І ось більше восьмиста років між богами і людьми існував град Межибож’є. Стоїть він і нині.

Історія королівського замку

Сьогодні Меджибіж знаменитий на сам перед своєю фортецею. Меджибізька фортеця — найстаріша з усіх, що є на землях Поділля. Ще у ХІІІ столітті на цьому місці існувала оборонна дерев’яна споруда із земляними валами. Та у 1241 році була знищена під час боїв княжих військ з монголо-татарами. І лише через більше, як 200 років хтось вперше згадає про вже мурований Меджибізький замок на папері.

Протягом років фортеця переходила із рук в руки. Та за всю історію Меджибожа немає жодної згадки, що вороги взяли фортецю приступом. Залога, якщо ставало надто гаряче, сама відчиняла ворота.
Від 1540 року місто стало приватною власністю. Тут запанували магнати. Спершу Синявські. Пізніше замком заволоділи Чарторийські. Господарювали у ньому і козаки, і польські військові, і турецькі солдати. У 1830-х роках фортеця стає осередком військового постою російських вояків.

Кожна доба додавала до замку щось своє, змінювала його, руйнувала, а потім знову відновлювала. У XVI столітті Меджибізький замок серйозно реконструювався. Тоді була створена система укріплень, що збереглися до нашого часу.

Різні господарі панували у замку по-різному. Хтось перебудовував споруди у бароковий стиль, хтось – у романтичний. Август-Олександр Чарторийський, маючи замок у своїх володіннях, почав змінювати його, надаючи барокових обрисів церкві, видозмінюючи всі вікна та двері палацу. Російська ж цариця, що з 1848 мала стосунок до володіння замком, теж не шкодувала на нього коштів. Перебудувала всі споруди у поширеному в той час романтичному стилі. Згодом архітектурне оздоблення дістало псевдоготичні форми.

Радянська ж доба зі звичних раціоналізаторських міркувань перетворила замок на маслозавод. Це, звісно, дуже пошкодило архітектурну пам’ятку, та ще більше знищили її самі люди, що отримавши дозвіл від радянського керівництва, порозбирали частини історичної фортеці на будівельні матеріали. Не минуло й 10 років, як з палацу повиносили і вікна, і печі, порозтягали по шматках стіни. Такий був час…
Та попри це сучасний стан подільської архітектурної пам’ятки задовільний. Більше того, це один з тих фортечних комплексів, що найкраще збереглись на українських теренах.

Архітектура

Меджибізька фортеця належить до перехідних типів замків з оборонними стінами і вежами до замків-палаців, поєднуючи риси фортечного зодчества з формами ренесансу.

За формою – це видовжений трикутник. Кутові вежі значно виступають за загальну лінію, ніби підтримуючи своєю силою конструкцію.
Особливо грізно виглядають фортечні мури, які у найвищих місцях досягають сімнадцяти метрів, а товщина їхня – до 4 метрів. По периметру оборонних стін тут розташовані службові будівлі та житлові корпуси.

Замок має кілька «окремих» будівель, кожна з яких, становлячи самостійну архітектурну цінність зі своїм нашаруванням стилів і форм, є безцінною частиною всього фортечного ансамблю. Це Палац, Лицарська та Північна вежі і Офіцерська башта.

А посередині території, як домінанта, стоїть церква святого Миколая. Покровителя воїнів і мандрівників. Вона ніби пом’якшує похмурий вигляд кам’яних огорож своєю тендітністю. Висока покрівля колись завершувалася вежею зі шпилем, та її багато разів перебудовували.

Змінювались у різні часи і кольори замку Меджибіж. У XVI столітті при оздобленні стін до вапняного розчину домішували подрібнену цеглу. Так фортеця отримала красивий рожевуватий колір. У часи панування тут представників Російської імперії стіни всіх будівель мали сніжно-білий колір. Церез це, власне, замок назвали «Білим лебедем».

«Стародавній Меджибіж» кличе до зброї

Вже у наші дні Меджибізька фортеця стала державним історико-культурним заповідником. Реставрація триває, та це не заважає замку жити повним життям. Щоліта, уже протягом десяти років, тут проводять фестиваль «Стародавній Меджибіж».

Щоразу у Меджибіж, що зазнало слави міста часів Київської Русі, з’їжджається все більше людей: з різних областей і сусідніх країн.

Приїхавши сюди, ви потрапляєте у середньовічне поселення. Із князями, лицарями, лучниками, ремісниками, принцесами та міфічними героями. Щоб як-найкраще передати історичну атмосферу, організатори спеціально відтворюють справжнє середньовічне військове поселення. Ярмарки, танці, музика, видовища, турніри…
Чоловіки, що володіють мистецтвом тогочасних боїв, схрещують мечі у запеклих поєдинках. Кров і зброя, емоції, музика, театр, вогні і вино. Фольклорні пісні, зокрема, скандинавські, ірландські — така музика чудово передає дух середньовічних подій.

Тут проводять майстер-класи із стародавніх ремесел, дефілюють у середньовічному одязі, та все ж основним дійством є лицарські бої.

Фестиваль справді романтичний. Казкові принцеси і реальні рицарі. Пісні біля багаття і романтична музика під бокал вина. А ніч можна провести у шатрі, наметі, чи навіть заночувати у башті замку.

Приїхавши у Меджибіж, варто просто прогулятися цим старовинним містом, оглянути красиві архітектурні пам’ятки. І обов’язково відвідайте краєзнавчий музей, який розташований просто на території фортеці.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце розташування:
Хмельницька область, Летичівський район, смт Меджибіж.

Контакти:
www.mezhibozh.com

GPS:
49°26’12”N 27°24’55”E

Поради бувалого мандрівника:
Якщо добиратиметесь до Меджибожа без автомобіля, то найзручніше буде доїхати потягом до Хмельницького, чи до Вінниці. А вже у цих містах не важко буде знайти автобус, що довезе вас до Меджибожу.

1297411

10520870_8b2527e7-575x382

10393547_699196856815534_6948514150026979849_n

article_16061

medzhibozh_3

phoca_thumb_l_x_5f1d9319

phoca_thumb_l_PIC_3316

medzhibizh3

UBKTM3ys8Zg

IMG_5429

999999

medz-729

OGJbnm7H_U4

0

меджибож-105

w38

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua


29.09.2014 2427 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2250 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6060 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080