El País: Теологія папи Франціска є радше теологією Амоса, аніж Маркса

 

Папа – це радше жести та символи, особистий приклад, викриття влади, аніж захист ідеологій, що зайшли далеко.


Минув майже місяць після обрання понтифіка, а теологи визволення усе ще ледь збентежені Папою Франціском. Можна чи ні вважати його одним із них? По суті, найбільш тривожні питання відносно нового Папи, першого вихідця з Латинської Америки, яка є колискою теології визволення, стосуються його богослов’я.

 

Нелегко окреслити рамки релігійної ідеології Франціска. Теологи визволення, включно з Леонарду Боффом, найбільшим виразником даної теології в Латинській Америці, зустріли його оплесками. Наразі. В інших ще залишаються сумніви.

 

Насправді кожен Папа був виразником іншого типу теології. Були Папи традиціоналісти, томісти, августинці, послідовники Аристотеля, занурені більше в теологію, яка витворилася після того, як церква далася в руки Римській імперії та успадкувала від неї помпу та владу, аніж в чисте та просте євангельське богослов’я. Яке було богослов’ям Франціска Ассізького.

 

Лабораторні теологи, яких заледве зачіпають соціальні питання, розтрачують себе у славнозвісних догматичних та середньовічних дискусіях на кшталт тієї, в якій з’ясовувалося чи мають ангели стать.

 

Теологія Ісуса з Назарету була подвійною. З бідними він використовував теологію щастя: не зносив їхніх страждань, не просив офірувати їх Богові, аби отримати перепустку на Небо. «Зцілював усіх», – мовиться в святих писаннях. Воскрешав мертвих. Помножував вино на весіллях, аби веселощі тривали, і не накладав пости і покути на своїх послідовників, як це робив Іван Хреститель.

 

Із можновладцями його теологія була іншою. З ними він використовував теологію «осуду та прикладу». «Тобі недозволено», – кричав він цареві. А своїм однодумцям говорив: «Ті, хто вдягаються в шовки, живуть в королівських палацах». Сам він вдягався, як бідняк.

 

Те, що Ісус використовував супроти отого, що марксизм називає несправедливим ладом, не було ані ідеологією, ані підбурюванням до класової боротьби. Це було свідченням. Зцілювати прокаженого, чиї виразки вважалися божою карою, – це був найбільший ляпас як цивільній, так і релігійній владі. Так само як мити ноги апостолам. Чи захищати перелюбницю від фарисеїв, які іменем юдейського закону вимагали її каменувати.

 

Ісус володів – поряд із сильним почуттям справедливості по відношенню до знехтуваних владою – не менш сильною вірою в те, що Бог завжди буде на їх стороні, а не у владних залах. Бог завжди буде запорукою упосліджених соціальною несправедливістю. Схоже, теологія Папи Франціска менше живиться сутністю теології визволення, яка при своєму зародженні черпала натхнення в соціальній ідеології марксизму, яка в устрої влади бачить причину зла у світі.

 

Теологія Франціска більше живиться богослов'ям пророка Амоса, того пастиря, який навіть не належав до касти пророків і був тим, хто найлютіше нападався на механізми експлуатації та утиску селян, що їх застосовували царі-пригноблювачі. Утім, Амос різко критикував як соціальну несправедливість, так і гріхи язичництва свого народу. Зрештою для нього, як і для Ісуса через вісім століть, Бог був справжнім визволителем пригноблених. Від Амоса, як і від пророка з Назарету, годі було чекати сучасної теології атеїзму. Бог був центром життя: щоб покарати гнобителя і захистити пригнобленого.

 

Амоса назвали «пророком бідних». Цікаво, що нині Франціска називають «Папою бідних».

 

Цей момент пов’язує Франціска з частиною теології звільнення, пріоритетом якої є «вибір на користь бідних» .

 

Можливо, він дистанціюється від інструментів, узятих на озброєння вже згаданою теологією марксизму для боротьби супроти суспільної несправедливості.

 

Недарма Бергольйо у своїх розмовах з рабином Скоркою кілька разів згадує пророка Амоса, його випади супроти тогочасних можновладців, обстоювання за всіляку ціну справедливості та захист переслідуваних і «розтерзаних» владою.

 

Франціск говорить рабинові: коли нинішні священики та єпископи «заговорять мовою пророка Амоса», сама церква «обуриться» – через жорсткість його слів супроти гнобителів тогочасних бідних селян.

 

Теологам визволення Франціск подобається, тому що просить церкву «забруднити ноги глиною» у пошуках найбільш беззахисних.

 

Мабуть, він менше їм подобається, коли стверджує, що ідеології – як комунізму, так і капіталізму – є однаково язичницькими. Комунізм боготворить свою абсолютистську ідеологію, а капіталізм – експлуатацію ресурсів, стаючи навколішки і змушуючи нас до колінопреклоніння перед богом споживання. На обох цих полюсах Бог відсутній.

 

У Франціску є більше євангелія, аніж ідеології; понад усе його переймають сльози пригноблених. І Бог для нього, як для біблійських пророків, усе ще є запорукою надії на визволення бідних.

 

Франціск у своїй боротьбі проти суспільної несправедливості є радше Амосом, ніж Марксом. Для Франціска релігія, так як її бачив та практикував Амос, є не опіумом для бідних, а запорукою їх визволення.

 

Можливо, тисячі бідняків Латинської Америки краще зрозуміють «амосіанську» теологію Франціска, осушувача сліз та місіонера окраїн, аніж теологію визволення, яка – попри те, що бідні є її основним пріоритетом – є ближчою мислячим класам, ніж тим, хто виборює свій щоденний хліб.

 

Бразильський архієпископ Елдер Камара, великий захисник пригноблених, говорив, критикуючи владу: «Коли мені вдається нагодувати бідних, мене називають святим. Коли я запитую, чому вони голодні, мене прозивають комуністом».

 

Він мав рацію. Проблема в тому, що сьогодні комунізм більше заклопотаний тим, аби захистити свою владу та свої привілеї, аніж тим, щоб поцікавитися, чому все ще є люди, які голодують.

 

Можливо, саме про це оповіщає Папа Франціск, який кладе початок новій теології, що базується радше на жестах та символах, особистому прикладі, викритті влади з вказуванням імен та прізвищ, аніж на захисті ідеологій, які зайшли далеко.

 


Juan Arias, іспанський письменник та журналіст
Назва оригіналу: La teología de Francisco es la de Amós, más que la de Marx
Джерело: El País, 11.04.2013
Зреферувала Галина Грабовська


16.04.2013 Хуан Аріас 2324 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

166
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2031 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3110
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5344

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

463

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

625

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10919
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

690
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

555
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5435
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1072
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635