Дзідзьо: У нас зараз одна дівчина на всіх, і звати її слава


Дзідзьо сміливо можна назвати не лише викликом гламуру, а й стереотипам і традиціям українського шоу-бізу. Його критикують, звинувачують у неякісному продукті чи то сприянню розбещеним смакам молоді, проте він продовжує залишатися на піку популярності з майже 83-тисячною армією прихильників.


Його глядач – звичайна людина, яка любить та розуміє український гумор. Наразі над образом і звучанням Дзідзьо працює троє людей – Михайло Хома (він же Дзідзьо), Лесик (гітара) і Юлік (клавіші). Цього разу він з’явився на коломийській сцені у образі колоритного індіанця із синьо-жовтим пір’ям на голові.

 

- Розкажи, як народився проект Дзідзьо?

- Дзідзьом на західній Україні називають дідуся з усіма притаманними для простого люду недоліками і перевагами. Не раз у компанії друзів полюбляв пародіювати такого собі веселого, сучасного діда, який є у кожному селі. Образ Дзідзьо не видуманий. Дзідзьо мовчав-мовчав, а потім то усе вихлюпнулося. У нього вкладено західний менталітет, всі наші переживання, звичаї. Там можна побачити сусідів чи родичів, упізнати свою поведінку у магазині. Це добрий сільський гумор, який називають не форматом і який навряд чи розуміють ті, хто звик приваблювати глядачів мінімальною кількістю одягу на сцені. А ми беремо справжнім: борода, валянки, капелюх, яскравий акцент, гострі словечка. Можливо, ми щось робимо неправильно, не по стандартах. Вчилися самі. Але навіть ті, хто робить усе по правилах, не отримали такого результату.

 

- Пригадую, спочатку вами займався Кузьма ?

- Скрябін нам дав такий добрячий шпіц під дупу для подальшого розвитку. Лесик з ріс Кузьмою у одному будинку, а я з ним - сусід по дачі. Уперше нами зацікавилися глядачі тоді, коли ми знялися у кліпі на каверверсію пісні Скрябіна «Старі фотографії». Власне, саме у такому образі, у якому і виступаємо тепер. Але всі ми уже прекрасно зрозуміли, що якщо ти сам не займешся собою, своїм проектом, то ніякий продюсер не допоможе. Шоу-бізнес – то не так просто. Можна вкласти великі гроші, а все закінчиться пшиком. Так, ми пробували, шукали себе. Були і «Секс Шоп Бойс», й «Істерика». Але все ж вернулися до того, що нам ближче – старого доброго Дзідзьо. Тексти пісень пишу я і Лесик. Хтось щось придумує, а потім всеодно відшліфовуємо разом. Беремо не кількістю - кожну пісню розкручуємо. Я не думаю, що на західній Україні є артисти, чиї всі пісні співали б напам’ять. А наші співають.

 

- Дзідзьо – стьобний проект, проте не всім зрозумілий. Тебе часто звинувачують у неякісній музиці?

- А її в Україні практично немає. Ми до того лише йдемо. Є кілька виконавців, яких ми поважаємо. Для нас наразі найосновніше – зібрати армію прихильників. Бо як кажуть? Що на західній Україні шоу-бізнесу ніколи не було і не буде. А ми поламаємо стандарти. Навіть більше того – ми уже їх ламаємо. Так, проект Дзідзьо відрізняється від того формату, який звикли бачити всі, має інше обличчя, проте це не має значення. Я ще раз хочу підкреслити, що західна публіка – це публіка наша, публіка, яку ми дуже любимо. Але ми виступаємо і на сході. Схід насправді нами дуже цікавиться. Ми впевнені, що проект «Дзідзьо» - то надовго довго і для усієї України. Можливо, Дзідзьо залишиться узагалі як образ.

 

- У тебе були улюблені виконавці, від яких фанатів у дитячому віці?

-Ой, мені подобалися пісні Івана Поповича. Пригадую, він завжди співав «Сонце ласкаве». Але то було давно (сміється).

 

- Уже звикли до того, що дівчата постійно приписують з вами романи чи то поцілунки?

- Я одразу питаюся, на якому дівчина курсі. Якщо ще в школі, то махаємо «па-па» (сміється). Ну ми трохи ловеласи, то правда. Але деколи такі слухи пускають, що сам за живіт хапаєшся. Не так давно після виступу у Кам΄янці- Подільському одному з учасників нашої команди написав організатор. Виявляється, йому «приліпили» стосунки з половиною жіночої частини гуртожитку. Крім того, до кожної з тих дівчат хлопець приходив з пляшкою шампанського, платив черговій при вході. І це при тому, що в той час він був у номері з нашим звукорежисером Сергієм. А насправді це все нормально, нехай говорять (посміхається). У нас зараз одна дівчина на всіх, і звати її слава. Ми приділяємо увагу насамперед публіці, яка нас любить. Вона і є нашим особистим життям. Робимо усе, щоб задовольнити прихильників, бо вони випромінюють дуже велику любов.

 

- Під час виступу ти розповідав про дівчину, яка підштовхнула тебе зробити епіляцію на тілі. То вигадка чи справжня історія?


- Соромно пригадувати, але було таке. Я знайшов якийсь косметологічний кабінет Свідків Єгови, і мені там як шарнули воском! Я то ледве витримав, накапав майонезний слоїчок сліз (сміється). Потім себе соромився як мінімум півроку. Маю на грудях такий рисунок «рози» (піднімає футболку). Ні на що його не проміняю, він мені пасує.

 

- А куди зник усіма обожнюваний Мейсон?

-Ну так, спочатку був лише Дзідзьо з Лесиком, але нам стало сумно і ми вирішили завести собі домашнього улюбленця. Такого небезпечного, який випромінює злість. Ним стала симпатична свинка Мейсон з блакитними очима і довгими віями. Вона насправді існує. Мейсон — це свиня мого діда, який усіх, хто жив у хліві, поназивав іменами героїв з відомої американської мильної опери «Санта-Барбара». Поки наш талісман у відпустці. Мейсона трішки відставили вбік. Не через те, що його не любимо чи знайшли щось цікавіше. Ми стрімко розвиваємося і маємо на даному етапі певні приорітети. Для Мейсона зараз не час, хоча він залишається нашим улюбленцем. До речі, ще одним талісманом-музою є дівчина Надія, яка знімається у всіх наших кліпах.

 

- Не думав заспівати сльозливу ліричну пісню, яка відрізняється від тих, які презентуєте публіці?

- Ще не час. Вона обов’язково буде, але пізніше.

 

- Я от бачу тебе без костюма і гриму – справжнього, симпатичного, щирого відкритого. Сценічний образ не заважає у повсякденному житті?

- Всі ми інколи чи постійно граємо ролі. А я у образі Дзідзьо просто відпочиваю. Справжній Михайло Хома цікавий насправді одиницям. Усі хочуть бачити веселого, без комплексів Дзідзя, який їх відволіче від щоденних проблем і зарядить позитивом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксана Романенчук


Коментарі (15)

Лидия 2014.03.20, 18:57
Вобще класс.
Володя м.Бережани 2012.08.21, 19:49
Таких простих як двері людей, хороших виконавців своїх пісень ми і любимо, і поважаємо!!!!! Дзідзьо, Скрябін... Всі свої, українські... Та вся москальня хай валить в Росію на заробітки!!!! Ми українці - слухаємо українське!!!!! Слава Україні!!!!
Назар м. Перемишляни 2012.08.21, 20:16
Героям Слава!
Мар'яна 2012.08.22, 07:52
Дзідзьо просто сюпер лю тибе =)
Допитливий 2012.08.22, 09:53
Дайош відео? ФІРТКА, ау!!!
Таша 2012.08.22, 13:24
Вони просто СУПЕР!!!!******)))))
В печалі 2012.08.22, 18:14
Якщо у нас є такий ДЗІДЬО і якщо є частина плебсу, що він їм подобається - то залишається тільки співчувати тим людям.
звичайно 2012.08.22, 21:21
Звичайно дзідзьо,не професійний артист,він є такий собі балагур,якого сприймають,і сприймають наші люди,бо він відображає нас з вами.Не треба грати кіна і великих панів із себе,бо до паньства ще так далеко,як до Львова.Розказую історію в магазині Бомонд,бо там престижно заходити і купляти собі гарні речі,так ось заходять троє людей,файно вбрані,а коли пройшлися біля мене.то такий шлеф смероду потного пройшло,гірше ніж в газовій камері,,,висновок,такий;все що творять такі як дзідзьо,то є ми з вами.Ті хто набрав ,чи накрав купу грошей,не знає головного,що в першу чергу треба вміти спочатку самого себе обходити.Тому на сценах показують,як ми розмовляємо,як ми миємося,одягаємося і саме головне відносимося один до одного.Гроші не дають права принижувати і не поважати , хто собі думає.що він вже є пан.Ні!, пан є той,від кого пахне ПАНОМ,а не КНУРОМ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Нейтрал 2012.08.23, 16:14
...прослуховування для дітей не старших 9 класу, ну і мешканців гірських місцевостей..
W.S. 2012.08.24, 06:34
Вова Зі Львова і є настоящий ДЗІДЗЬО!
Т.Ю. 2012.08.25, 20:37
W.S. ти не правий!це дві різні людини
мася 2012.10.24, 13:28
Коли дзідзьо буду у Львові???
УУК 2012.11.14, 11:30
Я ШАЛЕНІЮ ВІД НЬОГО
КАТЯ 2012.11.14, 11:32
ВІН ТАКИЙ КЛАСНИЙ Я БУЛА НА ЙОГО КОНЦЕРТІ ТАКА АТМОСВЕРА
Катя 2012.11.14, 11:49
ДЗІДЗЬО моя мрія щоб ти приїхав на моє день народження я 4години мучилася шукала пісні
10.01.2026
Михайло Бойчук

Ексклюзивні офіційні дані поліції за 2024-2025 роки, ліквідація злочинного кол-центру в Івано-Франківську та поради, як не дати себе ошукати.  

1010
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

11710 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

2445
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

12975
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

23297
21.12.2025
Тетяна Ткаченко

Прикарпатка Юлія Каллай до повномасштабного вторгнення працювала в Україні та за кордоном, але війна змінила її життя. Дівчина обрала службу на фронті як операторка БпЛА, ризикуючи власним життям заради захисту країни.  

5472

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

585

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

491

Одного американського мільярдера запитали колись, що б він передав та рекомендував своїм двом донькам. Його відповідь була доволі банальною, але з небанальним кінцем – окрім освіти, зв’язків і здоров’я він зазначив і вивчення китайської мови.

1528

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

1339
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

7580
02.01.2026

Зима – це час, коли наш організм потребує тепла, енергії та поживних речовин, щоб впоратися з холодом.   

7970
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

6588
05.01.2026

Християни відзначають Другий Святвечір п’ятого січня, перед святом Богоявлення.

1347
01.01.2026

Четвертого січня мешканців Івано-Франківщини запрошують на прощу-відпуст до Погінського монастиря.  

971
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

4375 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

3606
04.01.2026

Третій фільм із франшизи «Аватар» — «Аватар: Вогонь та попіл» подолав позначку $1 млрд у світовому прокаті.

540
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

253
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

298
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1445
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

1645