Дорогою від оптимізму

Так сталося, що 20 лютого 2014 року я був на конференції у Відні. Знаходячись у одному із палаців імператорської родини отримав мало зрозумілу СМС від дружини з України: «Янукович утік…». Куди утік? Як утік? Невже перемога?

Почали з колегами шукати wi-fi, щоб зрозуміти, що насправді відбулося на Батьківщині? Мало що второпали, але зрозуміли, що злочинну владу повалено.

Те, що було далі важко забути і не знаю, чи ще зможу коли-небудь пережити подібне. Увечері, після конференції, за вечерею, австрійці проголошують перший тост. І цей тост був за Україну, її вільний народ, який є справжнім символом демократії у Європі. До мене підходили представники різних держав з келихом вина і вітали. Сльози накочувалися на очі… Як, я тоді пишався тим, що я українець.

«Господи невже це правда?», - задавав собі запитання, навіть не вірячи, що це можливо. Відтепер ми будемо жити по-іншому! Ми вільні! Ми показали Європі, усьому світу, що ми народ, нація! Ми непереможні! Ми справжні!

Повертаємося на автомобілі додому. Їдемо землями Австрії, Чехії, Угорщини. Ми переконані, що дуже скоро ми будемо жити так само, як і вони. Ми частина спільної Європи. У нас будуть такі ж дороги. Ми житимемо гідно! «Яке щастя, що ми є свідками цього! На наших очах твориться історія. Наша історія!», - так ми тоді думали.

Перетинаємо кордон і заїжджаємо до першої колиби. Беремо каву і пів години не відриваючись дивимося 24 канал, щоб зрозуміти, що насправді відбулося у країні, за ці два дні, що нас не було. «Таки направду перемога!».

Їдемо від кордону, бачимо блокпости, вітаємо усіх з перемогою і на повні груди вдихаємо повітря свободи. Воно таке п’янке і неймовірне. «Ми українці, нащадки давніх героїв…».

Пройшло майже два роки. Я знову збираюся за кордон на конференцію і вагаюся. «Чи варто їхати? Що я скажу тим людям які нас тоді так щиро вітали?». Сьогодні у мене немає чіткої відповіді, що сталося, у чому причина того, що з нами відбулося? Чому вкотре відбувся антиморальний експеримент над українським народом і доки це триватиме? Чому саме ми? Чому українці постійно мають переживати злети надії, після яких неймовірне розчарування, апатія і зневіра.

Саме у такі часи відчаю ключові позиції, на усіх суспільних рівнях займають аферисти, негідники, некомпетентні особи, які ведуть у прірву, як країну на глобальному рівні, так і на локальних, місцевих мікрорівнях. Замість омріяного процвітання, розруха, занепад, сльози, приреченість, втрата свідомості людей у відділах кадрів, де їм повідомляють про скорочення.

Хто це з нами чинить? Чи можливо ми самі винні у тому, що відбувається? Винні у своїй толерантності, так і не спромігшись провести люстрацію, про яку вже ніхто не згадує? Важко дивитися на фото, кадри відео на яких вже проскакують обличчя колишніх регіоналів, які кладуть лицемірно квіти до пам’ятників Героям Небесної Сотні.

У переважній більшості підприємств сидять менеджери розвалу, які там незмінні з часів коли ще керували країною «проффесіонали», вони саботують роботу і розвиток держави на усіх рівнях, щоб покарати нас за мрію бути вільними.

Невже мені варто саме про це говорили на майбутній конференції? Про біль, яка розтинає серце, тому що важко дивитися у розумні очі студентам, яким можливо немає, що робити у цій державі. Наші думки вже точаться навколо того, як вберегти, не втратити це юне покоління, яке виросло у Незалежній Україні, державі, яка може стати мачухою своїм дітям лише тому, що вони вважають себе вільними і хочуть такими бути…

Не знаю. Мабуть не поїду на конференцію. Соромно… Сподіваюсь не лише мені…


19.11.2016 Ігор Макарук 1846 4
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

177
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1615
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1165
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6566
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1787
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2123

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

897

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

549
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1635
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3656
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7234
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

443
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

197
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

946
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

580