Чому теперішні опозиційні сили займаються тільки критикою влади. Про діючу владу - люди зроблять свої висновки. Чому відсутня самокритика опозиційних партій? Де правдивий аналіз своєї діяльності і своїх помилок за попередній період, чому так бездарно спрацьовано після унікальної підтримки людей в 2004 році, чому програні останні президентські вибори, чому не викриваються зловживання, які мали місце в «опозиційних партіях», через що і була втрачена підтримка людей. Без глибокого аналізу і визнання своїх помилок перед людьми, Вам не має на що розраховувати на будьяких виборах. Одним сидінням у вязниці, Тимошенко Ю.В. не «витягне» рейтинг опозиції. Та чи сама Тимошенко Ю.В. проаналізувала весь негатив, що відбувався в її партіїї на місцях , і що творили її підлеглі в регіонах. Без глибокої системної роботи по створенню реальних партій Вам не здолати «Регіони», не побудувати справжньої Держави.
Мені б не хотілося, щоб сказане мною сприймалося, як особиста образа, зведення рахунків, помста, політичне замовлення чи щось інше, мовляв його виключили з партії і він її паплюжить. Я не хочу агітувати ні за кого, ні проти когось. Це просте викладення фактів, відображення реалій, які відбувалися в той чи інший період, висвітлення реального стану речей в партійному осередку однієї з найбільших Українських партій ВО «Батьківщина» не для її дискредитації.
Можливо хоч таким чином керівництво цієї політичної сили (та інших демократичних партій) зверне увагу на те, що руйнує її, що призвело до поразки на останніх президентських виборах і зроблять правильні висновки, якщо вони їм потрібні. Але, в мене склалося враження, що ніхто правдивої партії в інтересах народу і країни робити не хоче. Це просто механізм отримання влади і заробітку грошей, у відповідності хто на якому щаблі знаходиться.
А люди вірили і прагнули справжньої партії і справжньої держави. І не вина людей, що сучасні партії є мильними бульками, тому розчаровані покидають їх. Та й в кінцевому ми служимо не партіям і не їх лідерам. Ми хочемо кращою зробити нашу країну і намагаємось це робити, вступаючи в політичні сили. Можливо комусь не сподобається те, про що я буду говорити, але поки ми не навчимося говорити правду, називати речі своїми іменами, поки люди не навчаться розрізняти справжнє від несправжнього, доти ми не побудуємо кращої держави і не будемо мати кращого життя. Фіктивні партії, як механізм політичного заробітчанства повинні зникати і на їх місці формуватися правдиві політичні сили. Але це залежить від зрілості і свідомості кожного нашого громадянина і від суспільства в цілому.
Що стосується моєї партійної біографії. Мій партійний стаж тривав 8 років. Це не просто перебування, це роки насиченої, активної роботи: акції протесту, мітинги, виборчі компанії, агітаційна робота, депутатська діяльність. В партію ВО «Батьківщина» я вступив за ідейними переконанням в 2002 році. Я повірив Юлі Тимошенко, яка з Віктором Ющенком розпочали опозиційний рух за демократичні зміни в державі. Відношення до опозиції в ті часи було, м’яко кажучи, теж не дуже демократичне.
У вересні 2002 року на акцію «Повстань Україно» в м. Київ з регіонів не можливо було виїхати: з автобусів знімали номери, шоферів мікроавтобусів залякували позбавленням ліцензій, на поїзд не продавали квитки. Виїжджали з Івано-Франківська рейсовими автобусами. З м. Бурштин зі мною поїхало троє людей з усього Галицького району. З дружиною посварився, оскільки залишив її з двома маленькими дітьми. Керівник районної організації «Батьківщина» Костишин В.І. на мій подив на акцію не поїхав. Здогадуюся чому.
В складі групи з Івано-Франківської області на акцію їхало близько 5-ти відставних полковники, напевно готувалися до силового варіанту проведення акції, що справдилося частково. Наметове містечко з великих військових палаток, розкладених опозиційними силами на двох вулицях в кількості близько 70-ти одиниць було знесено о 4-й годині ночі спецназом. Змітали все, що попадалося під руки, палатки, людей. Але незважаючи на це, було приємно, що люди з різних регіонів України, які говорили різними мовами були об’єднані однією метою – демократизація України. Це були справжні патріоти своєї країни. Ці події фактично були підготовкою до помаранчевого майдану, який розпочався в листопаді 2004 року, на який ми з нашого м.Бурштин поїхали на другий день після виборів -23 листопада. За одну добу, після міського віче, були складені списки, зібрані громадою кошти, організовано перших два автобуса і в складі 72-х осіб ми відправилися в Київ.
В мене до цього часу зберігаються списки людей, що їхали в той день. Те, що відбувалося в Києві - окрема тема. Це були незабутні дні і вони залишаться в історії, як би цього хто не хотів. Після «помаранчевої революції» збільшився вступ в партію нових людей. В листопаді 2006 році на загальних зборах утворено Бурштинську первинну партійну організацію ВО «Батьківщина» і мене обрано головою.
Але вже тоді керівник Галицької районної партійної організації «чомусь» не хотів мого обрання головою і з групою Бурштинських підприємців намагався цьому перешкодити. Також без особливого ентузіазму мене залучали в кандидатські списки до місцевих виборів в 2006р. Перевага надавалася підприємцям. З цього і почалась корисливо-корупційна система і самознищення партії. Про ідейних членів партії ніби забули. В 2006 році я все таки був обраний депутатом Бурштинської міської ради і очолив найбільшу депутатську фракції БЮТ в Бурштинській міській раді в кількості 13 осіб.
Після цього почались внутріпартійні суперечки, і відразу стало зрозуміло - хто з якою метою став депутатом міської ради. Окремі депутати-підприємці фракції БЮТ відразу почали активно лобіювати свої корисливі питання, всупереч інтересів громадян, порушуючи програмні засади партії і законодавство України. Вони приступили до розподілу, тобто «деребанів» земель в місті, лобіювались незаконна ринкова діяльність, незаконний продаж чорнозему, самовільні захоплення земель, самовільне будівництво, та багато іншого. Найважчим було те, що всі неправомірні дії підприємців, підтримували і сприяли посадові особи і службовці виконавчого комітету – міський голова, секретар ради, землевпорядник, юристи, замість того, щоб разом з депутатами протистояти беззаконню.
Але незважаючи на це, ціною неймовірних зусиль нам вдалося зберегти від «розбазарювання» значну частину громадських земель, збережено зокрема прибудинкові територій по вул.Калуській з обох боків дороги, запобігли розширенню маркетів і забудову центрального скверу міста по вул. С Стрільців, збережено територію історичного парку ім.Т.Шевченка в старій частині міста куди намагалися перенести базар та інші ділянки, активно протистояли зловживанням в сфері грального бізнесу, збережено від приватизації комунальну аптеку, перешкоджали марнотратству бюджетних і екологічних коштів та інше.
Ми намагалися робити все, що могли. Двох депутатів фракції БЮТ, Дулика І.О. і Галамагу О.О., за лобіювання корисливих інтересів в земельній сфері ми виключели з фракції і партії. Але найбільша складність полягала в тому, що всі ці зловживання окремих БЮТівських підприємців підтримував і навіть був у них задіяний керівник районної партійної організації ВО «Батьківщина» В.Костишин і як пізніше виявилось покривав ці дії керівник Івано-Франківської партійної організації Шлемко Д.В. Виключених порушників поновили в партії. Я ніколи не забуду як В.Костишин в листопаді 2006 році на засіданні фракції, до 12-ї години ночі переконував депутатів фракції голосувати пакетним голосуванням по земельним питанням на наступній сесії міської ради. В цьому пакеті, як виявилось пізніше, було десятки незаконних виділень земель, а також земельна ділянка на тестя В.Костишина під багатоповерховий будинок, який він так і не збудував, а земельну ділянку не знати де подів. Сесія проголосувала тоді за той «пакет». Все це було надзвичайно гнітюче.
І взагалі весь період нашої депутатської діяльності це постійна напруга, боротьба і протистояння зловживанням і лобіюванням наближеними до районного керівника партії бютівськими підприємцями своїх корисливих питань, всупереч інтересам простих громадян і чинного законодавства.
Про все це я неодноразово повідомляв керівнику Івано-Франківської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Д.В.Шлемку, намагався пояснити , що це підриває авторитет партії. Але ні на одне моє звернення я не отримав відповіді, і ніхто з членів комісії обласної партійної організації, в тому числі Д.В.Шлемко, по приїздах в Бурштин не брали до уваги порушення, що мали місце в Бурштинській партійній організації. Навпаки чинився тиск на мене, за те, що я розколюю фракцію і партію. Тобто БЮТівські підприємці на чолі з районним керівником, як «святі корови», могли творити що хочуть, але доторкатися до них не можна. Я не міг з цим миритися і найголовніше, що за мною була підтримка більшості рядових членів партії, яких теж обурювало це свавілля.
Але незважаючи на значну підтримку рядових членів партії мене все таки виключили з партії. За що? Імовірно за намагання втілити в життя найголовніший лозунгу БЮТу : «Справедливість є за неї треба боротися».
Парадоксально, але факт. Виявилось, що всі ці лозунги і програмні засади, це ширма за якою вирішувалися корисливі питання і особиста нажива місцевих керівників партії. Продовжу, щодо мого виключення з партії ВО «Батьківщина». 5 травня 2010р. відбулися чергові звітно-виборчі збори. Вже за два місяці до їх проведення, я знав, що мене черговий раз хочуть усунути від керівництва Бурштинською партійною організацією. На моє місце готували В.Дикопавленка, колишнього міського голову м.Бурштин, підходящу їм людину, судячи з теперішньої його депутатської діяльності. При його головуванні в 1995р.було «віддано» гектар парку під незаконний ринок, найбільше джерело корупції в Галицькому районі та Івано-Франківській області(до цього часу не можуть там навести порядок). Всіх членів партії переконували голосувати проти мене.
Черговим і остаточним загостренням в наших стосунках з обласним керівником стало питання виділення БЮТівським підприємцям Дулику І. і Сенчині Т. землі в центральному сквері міста для розширення їх торгових об’єктів. Ми стали на бік громадян, які виступили за збереження скверу, проти розширення тимчасових споруд і взагалі за їх знесення. Хто прожив в м.Бурштин, розуміють, що таке зелені-рекреаційні зони для міста енергетиків. Було зібрано близько 1000 підписів проти забудови. Але на мій подив, керівник обласної організації ВО «Батьківщина» Д.В.Шлемко, підтримав не нас і не громаду, а підприємців, сказавши по місцевому телеканалу, що даний сквер не має статусу, фактично погоджуючи його забудову.
Ось Вам і реалізація керівниками партії «Батьківщина» програмних засад про захист інтересів простих громадян. Після цього, з мого боку, а також іншими членами партії, було надіслано в Політраду партії критичні звернення, стосовно антигромадської позиції районного і обласного керівництва. Надалі розпочалась «компанія» по моїй заміні про яку я вище зазначив. Перед звітно-виборними зборами 5 травня Д.Шлемко особисто запропонував мені добровільно відмовитись від головування в Бурштинській партійній організації ВО «Батьківщина» на користь В. Дикопавленка, мовляв мені не потрібно було надсилати скарги в Політраду партії.
Я відмовився від його пропозиції, зауважуючи, що в партійній організації є серйозні порушення, які підривають авторитет партії, на які обласне керівництво і особисто Шлемко Д.В. «чомусь» не реагує. Під час зборів, незважаючи на всі намагання районного і обласного керівника мене зняти, більшість членів партії проголосувала за мою кандидатуру, повторно обравши мене головою Бурштинського осередку. Внаслідок гострих, критичних дискусій, під час зборів, наступного дня двох найактивніших членів партії, Рипецького В.І. і Сірачинську Н.І. було виключено з партії.
Враження від зборів у рядових членів партії було шокуючим. Особливо людей обурило те, що в ході гострих дискусій, керівник обласної організації, депутат Верховної Ради України, член Політради партії Д.В.Шлемко сказав рядовим членам партії, що вони «ніхто», перераховуючи особисті «титули», а після зборів своїм прибічникам сказав, що новообраного голову, тобто мене, вони і так знімуть, а людей, які найактивніше опонували Д.В.Шлемку наказав виключити з партії, назвавши їх «бидлом». Через півтора місяці після зборів, на засіданні бюро Галицької районної партійної організації ВО «Батьківщина», всупереч статуту партії, мене звільнили з посади голови Бурштинської партійної організації. Мною було відправлена апеляційна скарга на це рішення в обласну партійну організацію, в Політраду партії і в ЦКРК(центральну контрольно-ревізійну комісію).
Відкритого листа з осудженням дій керівника Івано-Франківської обласної та Галицької районної парторганізацій, за підписом більше 40 членів партії, було відправлено в Київ - вищому керівництву партії. Крім цього, свою незгоду з прийнятими рішеннями та ряд інших документів, що засвідчують зловживання в партійній організації і керівництві партії, було особисто мною передано М.Томенку, з проханням передати керівнику партії Ю.В.Тимошенко. Через півтора місяці після цих подій в розпал підготовки виборів до місцевих рад, 25 вересня 2010р, на засіданні бюро Галицької партійної організації ВО «Батьківщина» мене виключили з партії. Звичайно, що всі ці зняття і виключення проводилися за вказівкою Д.В.Шлемка.
Люди почали залишати ряди партії. Це протистояння між ідейними членами партії і районним та обласним керівництвом, які покривали і захищали незаконні дії підприємців, тривало довший час. На противагу нам, в партію масово записували підприємців, їхніх родичів і робітників, частина з яких була далека від будь-яких партій, створюючи таким чином фіктивну партію з ручним управліннях для вирішення своїх корисливих питань. Ми не могли з цим миритися і відкрито проти цього виступали. Частина членів партії вже тоді заявляли про своє небажання перебувати в партії, але залишилися, бо вважали, що разом, ми зможемо відстояти ідейну партійну організацію, звертаючись колективними зверненнями у вищестоящі партійні органи. Але це ні до чого не привело і після зазначених подій велика частина людей залишили ряди партії. І мені дуже шкода, що керівництво ВО «Батьківщина» своєю корисливою кадровою політикою фактично зруйнували Бурштинську партійну організацію, яка формувалася не один рік, з ідейних, грамотних людей.
І мені дуже шкода, що потужна опозиційна сила, якою була БЮТ на початку 2000-х років, не витримала випробуванням владою і перетворилася в клуб по інтересах, організацію політичних заробітчан, в ширму для вирішення особистих корисливих питань партійних функціонерів. Мені шкода, що людська скупість, жадоба до наживи руйнує наші демократичні партії і зруйнувала унікальні завоювання «Помаранчевого майдану» і найголовніше - вбила віру людей в добро і справедливість. Довірою людей так розпоряджатися не можна! Звичайно багато людей і зараз вірять в БЮТ і в справедливість за яку треба боротися, але для втілення в життя хороших лозунгів, мало бажань чи зусиль рядових громадян.
Необхідне бажання лідерів партій, виконувати і дотримуватись власних лозунгів, а не прикриватися ними. Необхідна правдива-справжня кадрова політика, а не створення корумпованих партій. Я не хочу паплюжити БЮТ, 8 років перебування залишили слід - це частина мого життя. Але в дійсності, на місцях, це не та політична сила, якою видається по центральних телеканалах.
І мене обурює, що всі партійні програми, лозунги про справедливість, які ми фанатично намагалися втілювати в життя, виявилися банальним піаром, політичними технологіями, демагогією і обдурюванням людей за для влади і власного збагачення. Можливо зараз всі такі партії, але якщо нічого не робити для їх покращення вони рано чи пізно будуть зникати. Коли людей виключають з партії за реалізацію програмних засад - це не партія. І на жаль не відреагували на цей «бардак» вище партійне керівництво.
І таких випадків як в Бурштині багато. Тому через свою кадрову політику Ю.Тимошенко залишилась без партії, тобто формально партія існує, але їхати захищати свого лідера нема кому, бо корисливці, що в більшості залишились в партіях ніколи не поїдуть захищати ідеї. Корислива система і зловживання фактично зруйнувала партію, а головне довіру до неї людей. Але проблема в тому, що ніхто не збирається нічого міняти. Ну й що, що програні останні президентські вибори і розвалені місцеві партійні організації.
Партійні керівники БЮТ в Галицькому районі та івано-Франківській області залишилися на своїх місцях, очікують чергової нагоди «дорватися» до влади, щоб знову поживитися. Політика для них стала бізнесом. А Ви хочете, щоб опозиція перемагала. З ким?
Питання не в тому, чи погана зараз влада, питання - хто прийде на зміну, буде хотіти і зможе змінити теперішню тотальну корисливо-корумповану систему в державі. Корумповані політичні сили, незалежно чи вони опозиційні, чи провладні цього не зроблять. Для цього потрібні нові підходи, справжні - ідейні партії, нові, розумні, незаангажовані, принципові люди.
Віктор Гладій, м.Бурштин, Івано-Франківська обл. т.0964100997
