Дністер знову під високою напругою

Здавалося б, питання про побудову каскаду ГЕС на Дністрі закрили, коли громади придністровських сіл ще навесні минулого року на своїх зборах чітко висловилися проти такого будівництва, позицію місцевих мешканців подялють районні та обласні ради Івано-Франківської та Тернопільської областей. Тендер на проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва ГЕС вартістю у 155 млн грн скасували. Та, як виявилось, ПрАТ «Укргідроенерго» за підтримки Міністерства палива та енергетики плекає свій план і далі: у березні вже цього року оголосили старт вишукувальних робіт, а нещодавно представники компанії приїхали до Городенки (Івано-Франківщина) на інформаційну зустріч з громадою.

Гідроенергетики гнуть свою лінію

Вперше ПрАТ «Укргідроенерго» (100% акцій належать державі) публічно заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. Про що повідомило обласні ради західних областей. Але тоді, у грудні 2015 року, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради проголосували за заборону погодження питань будівництва гідроелектростанцій. Проте у Києві на думку громади не зважили – і вже влітку 2016 року уряд затвердив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, в якій передбачив будівництво шести ГЕС у верхній частині річки Дністер. ПрАТ «Укргідроенерго» оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вартістю у 155 млн грн. Екологи та громадські активісти почали бити на сполох. Місцеві громади обурені, бо все робиться за їхніми спинами. Села, які, за висновками спеціалістів, найбільше постраждають від будівництва ГЕС, терміново скликають збори, на яких висловлюють своє категоричне «ні!». Їх підтримують районні ради, науковці, Міністерство екології, сусідня Молдова та низка європейських екологічних організацій.

Через здійнятий шум у медіа та тиск громади тендер вдалось скасувати. Та, як виявилось, це був не кінець, а лише коротка зупинка. Наприкінці 2017 року енергетики провели оцінку впливу на довкілля. І витратили на це більш як 1,5 млн грн. На початку березня 2018 року оголосили тендер на проведення вишукувальних робіт. Їхня вартість сягає 10 млн грн.

Хотіли почути громаду

Напруга росте. Люди не розуміють, навіщо витрачати бюджетні кошти намарне, оцінювати те, на що вони завідомо не погоджуються. До того ж вже є висновки Інституту екології Карпат НАН України, науковців національних природних парків Придністров’я – і вся наукова спільнота одностайна у тому, що ГЕС на Дністрі будувати не можна.

Розповісти свою позицію представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали нещодавно до Городенки. У районному палаці культури було вельми людно. Прибули громади сіл Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка та інших, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.

 

Зустріч у Городенці

Директор департаменту ПрАТ "Укргідроенерго" Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки. Але громада не хоче нічого слухати. «Бо немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти», – такою була основна думка представників громад біля мікрофона. Люди обурені – навіщо витрачати бюджетні кошти на дослідження того, чого тут не буде, бо вони не дозволять. Люди готові до інтелектуального і навіть фізичного спротиву. Погрози у бік представників кампанії не раз звучали під час зустрічі. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – звернувся до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький. «Я народився біля Дністра, тут і помру!» – говорив мешканець Городниці. «Дністер помирає, а ви хочете його добити замість того, щоб думати, як його відновити» – переконувала уродженка придністровського краю. «Ви чорні клобуки – знищуєте все, що перед вами!», «Програма гідроенергетики ухвалена з порушеннями», «Дністер – для людей, а не для Укргідри!» – градус не знижувався впродовж всієї зустрічі.

До правової боротьби, а не лише вигуків, закликав сільський голова Котиківки Іван Вережак: «Це прекрасно, що зібралось так багато людей. Але це лише інформаційна зустріч. А потім будуть проводити громадські слухання по селах. І ті рішення вже будуть мати юридичну силу. Важливо їх документувати і направляти в Міністерство екології, щоб там бачили реальну картину. І це вже завдання сільських голів – правильно зреагувати на ситуацію і донести до Києва позицію громади».

Голова Городенківської райдержадміністрації Роман Жичицький висловився категорично: «Треба думати, як чистити ріку, як повернути сюди туристів, а не будувати гідроелектростанції. В жодному разі громада не розглядає варіанту будівництва ГЕС». І запропонував їхати на прийом до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і йому особисто донести позицію місцевих мешканців. В.о. мера Городенки Любомир Музичка проект побудови каскаду ГЕС на Дністрі взагалі назвав маячнею.

Підсумувала зустріч заступниця голови Городенківської райради Галина Дідич: «Ми організували цю зустріч, щоб «Укргідроенерго» почув, як кожному з нас болить ця тема. 10% річки залишиться у руслі… Не існує таких благ, заради яких варто знищувати ріку».

«Якщо громада скаже «ні»  будувати не будемо»

Так відповів на пряме запитання Юрій Литвиненко: «Будуть проведені слухання в кожному селі. Їхні висновки будуть внесені до «Звіту оцінки впливу на довкілля» і направлені на розгляд до Міністерства екології. Але хочу сказати: якщо буде категорична позиція громад щодо заборони будівництва ГЕС, ми не будемо будувати».

Згідно з передпроектними напрацюваннями енергетики планували спорудити шість гідроелектростанцій вздовж річки Дністер на території близько 220 км. Зокрема, у Тернопільській області – чотири станції, в Івано-Франківській і Чернівецькій – по одній. ГЕС передбачають спорудження водосховищ. Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Раніше науковець Національного природного парку "Дністровський каньйон" Олександр Вікирчак у своєму дослідженні назвав 14 сіл, які найбільше постраждають від підтоплень городів та навіть будинків.

На зустрічі у Городенці представник «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко говорив уже про ймовірність побудови трьох ГЕС на території Городенківщини. Хоча й не зміг назвати конкретні села, бо не пам’ятав. Далі сказав, що все буде ясно після проведення електронного моделювання. Але тепер взагалі не знає, чи будуть це моделювання проводити, і подальших кроків «Укргідроенерго» теж назвати не зміг, бо «після сьогоднішньої зустрічі плани можуть будуть змінені».

Люди мало вірять у слова представника «Укргідроенерго». Бо громада вже сказала «ні», а підготовчі до будівництва роботи енергетики все одно ведуть, вивчають вплив на довкілля.

Та цей вплив уже дослідила низка наукових та екологічних організацій. Якщо коротко, у разі побудови ГЕС території навколо Дністра будуть частково затоплені, підвищиться ризик паводків, від чого будуть страждати сільські угіддя, культурна та історична спадщина, під загрозою зникнення опиняться червонокнижні види риб, екосистема Дністровського каньйону зазнає незворотних втрат. Постраждає туристична галузь.

Економічного ефекту теж мало. Як писав Zbruc раніше, на проект планують витратити $166 мільйонів з державних коштів, 400 мільйонів, залучених у міжнародних спільнот, і ще 1,1 мільярда кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це все ляже на плечі громадян – платників податків. В той час коли оцей каскад ГЕС мав би збільшити виробництво електроенергії лиш на мізерні 0,5%.

Громадські активісти застерігають: якщо представники компанії приїхали до людей, то від намірів спорудження ГЕС вони не відмовляться. І будуть «тихою сапою», різними законними і незаконними методами, село за селом переконувати дати дозвіл на початок робіт. Тому громадські слухання будуть дуже важливим моментом у вирішенні подальшої долі Дністра.

Наталя КАПУСТИНСЬКА, ЗБРУЧ


Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

703
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2036 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3114
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2588 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5354

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

468

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

631

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1105
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8450
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10923
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5309
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

699
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

558
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22622
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

918
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5442
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1078
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1076
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1349
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1638