Дністер знову під високою напругою

Здавалося б, питання про побудову каскаду ГЕС на Дністрі закрили, коли громади придністровських сіл ще навесні минулого року на своїх зборах чітко висловилися проти такого будівництва, позицію місцевих мешканців подялють районні та обласні ради Івано-Франківської та Тернопільської областей. Тендер на проведення техніко-економічного обґрунтування будівництва ГЕС вартістю у 155 млн грн скасували. Та, як виявилось, ПрАТ «Укргідроенерго» за підтримки Міністерства палива та енергетики плекає свій план і далі: у березні вже цього року оголосили старт вишукувальних робіт, а нещодавно представники компанії приїхали до Городенки (Івано-Франківщина) на інформаційну зустріч з громадою.

Гідроенергетики гнуть свою лінію

Вперше ПрАТ «Укргідроенерго» (100% акцій належать державі) публічно заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. Про що повідомило обласні ради західних областей. Але тоді, у грудні 2015 року, Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради проголосували за заборону погодження питань будівництва гідроелектростанцій. Проте у Києві на думку громади не зважили – і вже влітку 2016 року уряд затвердив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, в якій передбачив будівництво шести ГЕС у верхній частині річки Дністер. ПрАТ «Укргідроенерго» оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вартістю у 155 млн грн. Екологи та громадські активісти почали бити на сполох. Місцеві громади обурені, бо все робиться за їхніми спинами. Села, які, за висновками спеціалістів, найбільше постраждають від будівництва ГЕС, терміново скликають збори, на яких висловлюють своє категоричне «ні!». Їх підтримують районні ради, науковці, Міністерство екології, сусідня Молдова та низка європейських екологічних організацій.

Через здійнятий шум у медіа та тиск громади тендер вдалось скасувати. Та, як виявилось, це був не кінець, а лише коротка зупинка. Наприкінці 2017 року енергетики провели оцінку впливу на довкілля. І витратили на це більш як 1,5 млн грн. На початку березня 2018 року оголосили тендер на проведення вишукувальних робіт. Їхня вартість сягає 10 млн грн.

Хотіли почути громаду

Напруга росте. Люди не розуміють, навіщо витрачати бюджетні кошти намарне, оцінювати те, на що вони завідомо не погоджуються. До того ж вже є висновки Інституту екології Карпат НАН України, науковців національних природних парків Придністров’я – і вся наукова спільнота одностайна у тому, що ГЕС на Дністрі будувати не можна.

Розповісти свою позицію представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали нещодавно до Городенки. У районному палаці культури було вельми людно. Прибули громади сіл Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка та інших, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.

 

Зустріч у Городенці

Директор департаменту ПрАТ "Укргідроенерго" Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки. Але громада не хоче нічого слухати. «Бо немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти», – такою була основна думка представників громад біля мікрофона. Люди обурені – навіщо витрачати бюджетні кошти на дослідження того, чого тут не буде, бо вони не дозволять. Люди готові до інтелектуального і навіть фізичного спротиву. Погрози у бік представників кампанії не раз звучали під час зустрічі. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – звернувся до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький. «Я народився біля Дністра, тут і помру!» – говорив мешканець Городниці. «Дністер помирає, а ви хочете його добити замість того, щоб думати, як його відновити» – переконувала уродженка придністровського краю. «Ви чорні клобуки – знищуєте все, що перед вами!», «Програма гідроенергетики ухвалена з порушеннями», «Дністер – для людей, а не для Укргідри!» – градус не знижувався впродовж всієї зустрічі.

До правової боротьби, а не лише вигуків, закликав сільський голова Котиківки Іван Вережак: «Це прекрасно, що зібралось так багато людей. Але це лише інформаційна зустріч. А потім будуть проводити громадські слухання по селах. І ті рішення вже будуть мати юридичну силу. Важливо їх документувати і направляти в Міністерство екології, щоб там бачили реальну картину. І це вже завдання сільських голів – правильно зреагувати на ситуацію і донести до Києва позицію громади».

Голова Городенківської райдержадміністрації Роман Жичицький висловився категорично: «Треба думати, як чистити ріку, як повернути сюди туристів, а не будувати гідроелектростанції. В жодному разі громада не розглядає варіанту будівництва ГЕС». І запропонував їхати на прийом до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і йому особисто донести позицію місцевих мешканців. В.о. мера Городенки Любомир Музичка проект побудови каскаду ГЕС на Дністрі взагалі назвав маячнею.

Підсумувала зустріч заступниця голови Городенківської райради Галина Дідич: «Ми організували цю зустріч, щоб «Укргідроенерго» почув, як кожному з нас болить ця тема. 10% річки залишиться у руслі… Не існує таких благ, заради яких варто знищувати ріку».

«Якщо громада скаже «ні»  будувати не будемо»

Так відповів на пряме запитання Юрій Литвиненко: «Будуть проведені слухання в кожному селі. Їхні висновки будуть внесені до «Звіту оцінки впливу на довкілля» і направлені на розгляд до Міністерства екології. Але хочу сказати: якщо буде категорична позиція громад щодо заборони будівництва ГЕС, ми не будемо будувати».

Згідно з передпроектними напрацюваннями енергетики планували спорудити шість гідроелектростанцій вздовж річки Дністер на території близько 220 км. Зокрема, у Тернопільській області – чотири станції, в Івано-Франківській і Чернівецькій – по одній. ГЕС передбачають спорудження водосховищ. Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Раніше науковець Національного природного парку "Дністровський каньйон" Олександр Вікирчак у своєму дослідженні назвав 14 сіл, які найбільше постраждають від підтоплень городів та навіть будинків.

На зустрічі у Городенці представник «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко говорив уже про ймовірність побудови трьох ГЕС на території Городенківщини. Хоча й не зміг назвати конкретні села, бо не пам’ятав. Далі сказав, що все буде ясно після проведення електронного моделювання. Але тепер взагалі не знає, чи будуть це моделювання проводити, і подальших кроків «Укргідроенерго» теж назвати не зміг, бо «після сьогоднішньої зустрічі плани можуть будуть змінені».

Люди мало вірять у слова представника «Укргідроенерго». Бо громада вже сказала «ні», а підготовчі до будівництва роботи енергетики все одно ведуть, вивчають вплив на довкілля.

Та цей вплив уже дослідила низка наукових та екологічних організацій. Якщо коротко, у разі побудови ГЕС території навколо Дністра будуть частково затоплені, підвищиться ризик паводків, від чого будуть страждати сільські угіддя, культурна та історична спадщина, під загрозою зникнення опиняться червонокнижні види риб, екосистема Дністровського каньйону зазнає незворотних втрат. Постраждає туристична галузь.

Економічного ефекту теж мало. Як писав Zbruc раніше, на проект планують витратити $166 мільйонів з державних коштів, 400 мільйонів, залучених у міжнародних спільнот, і ще 1,1 мільярда кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Це все ляже на плечі громадян – платників податків. В той час коли оцей каскад ГЕС мав би збільшити виробництво електроенергії лиш на мізерні 0,5%.

Громадські активісти застерігають: якщо представники компанії приїхали до людей, то від намірів спорудження ГЕС вони не відмовляться. І будуть «тихою сапою», різними законними і незаконними методами, село за селом переконувати дати дозвіл на початок робіт. Тому громадські слухання будуть дуже важливим моментом у вирішенні подальшої долі Дністра.

Наталя КАПУСТИНСЬКА, ЗБРУЧ


Коментарі ()

23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1814
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2087
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10670
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10926 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8262
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7458

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

698

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

847

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1376

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10575 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6377
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4656
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5705
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7821
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

952
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4223
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21497
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4150
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

517
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1292
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1670
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1870