Дискутують та дивуються: переселенцям в Івано-Франківську розповідають про Бандеру та УПА

Внутрішньо переміщені особи, які переїхали на Івано-Франківщину — батьківщину Бандери, стали масово відвідувати місцеві музеї визвольної боротьби та УПА.

Так, працівники історико-просвітницьких установ розповіли Фіртці, що наплив у їхні заклади був настільки великий, що часто музейники проводили екскурсії без перерви.

«Ми не очікували такого напливу відвідувачів у музей.

Для нас це було несподіванкою, бо раніше такого ажіотажу не спостерігали, нічого подібного не траплялося», — каже наукова співробітниця Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Анна Чорній.

За чотири місяці повномасштабної російської агресії заклад відвідали понад п’ять тисяч людей.

Музей визвольної боротьби ім. Степана Бандери функціонує з 1997 року. На території області має кілька філій. Тут зібрані та представлені ексклюзивні речі: стрілецька зброя, набої, одяг, медичне приладдя, посуд.

Основа музейного фонду — оригінальні листівки, брошури, журнали ОУН та УПА. Відвідувачі на власні очі можуть побачити цінні архівні документи та фото.

Часто «уроки з історії» тривали до вечора, бо відвідувачі ставили багато запитань про Бандеру та УПА.

Зрозумівши, що протягом однієї екскурсії пояснити весь матеріал про визвольну боротьбу просто не можливо, керівництво музею вирішило на безоплатній основі запровадити спеціальні історичні курси.

«Ми вирішили проводити спеціальні курси після того, як музей масово почали відвідувати переселенці, які приїхали в Івано-Франківськ після 24 лютого.

Під час екскурсій часто вели дискусії,  бо в людей сформувалися різні точки зору щодо історії.

Тоді й придумали застосувати таку методику, щоб повноцінно розповісти людям про історію бандерівців», — розповідає Анна Чорній.

Найбільше було відвідувачів з Харкова,  Донецька, Херсону і Києва. Люди  різні за віком і статусом: від студентів — до пенсіонерів.

Заняття тривалістю одну годину проводили двічі на тиждень. Кожен учасник відвідав приблизно від 15 до 25 лекцій.

Крім теоретичних знань, у програмі курсу передбачені екскурсії. Зокрема, переселенці відвідали село Старий Угринів, де народився Бандера. Сьогодні його хата (там досі збереглися предмети інтер'єру та особисті родинні речі) — це одна із філій обласного музею визвольної боротьби.

Відвідувачі мали можливість особисто побачити справжні криївки (схованки) УПА у лісі, меморіальний комплекс Дем'янів Лаз та інші визначні місця визвольної боротьби Української повстанської армії.

Анна Чорній  із сумом розповідає, що більшість людей вперше почули про діяльність УПА і Бандери, і про злочини радянської влади на Заході України.

«Насправді, багато людей не знали історію, не знали про Степана Бандеру і про політичні репресії, які були на Заході України.

На одній із лекцій ми розповідали про Дем’янів Лаз (меморіальний комплекс неподалік Івано-Франківська, де у 1941 році радянська влада розстріляла 540 людей).  

Після цієї зустрічі до мене підійшла старша жінка  зі  східної частини  України та зізналася, що в її житті були тільки два випадки, коли вона дізналася про звірства радянської влади.

Перший, коли її мама розповіла про Голодомор, і другий — це тут, на лекції у Франківську».

Більшість людей цікавили особисті історії життя і незвичайні факти боротьби за волю. Чимало запитань виникало про Романа Шухевича і повстанців, що вони робили і якою була їхня подальша доля.

«Люди вперше відкрили для себе історичні події.

Серед відвідувачів курсів були навіть кандидат історичних наук з Харкова та доктор історичних наук з Києва.

Спочатку мені було складно розповідати історію цим людям, бо думала: а що я можу нового відкрити цим освіченим історикам? 

А вони нам кажуть: «Ми про це вперше чуємо — і нічого не знаємо про ці події».

Більше читайте у матеріалі: Герой чи ворог: що думають про Степана Бандеру переселенці в Івано-Франківську?


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок


Коментарі ()

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1243
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1056
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1092
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7142
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1759
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2590

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

366

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

601

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1642

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

873
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1110
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

586
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

950
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1271
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

841
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1393 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

982
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37323 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1064
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1312
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

822
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3114 13