Депутат з Івано-Франківщини Ігор Фріс про політику та законотворчість, вино і бджоли

Ігор Фріс — не лише політик, автор українських законів, правник та громадський діяч, а й сертифікований сомельє та пасічник.

Про атмосферу у Верховній Раді, творення законів, що змінюють правила гри для бізнесу, для розвитку локальних ініціатив, про майбутні вибори та терміни служби у війську, народний депутат розповів журналістці Фіртки.


Хочу почати нашу розмову не з політики, про неї згодом. У ваших соцмережах натрапляла на тексти про вино — ви сертифікований сомельє.

З чого все розпочалось?


Я не займаюсь виноробством, але сприяю його розвитку, зокрема крафтовому виробництву вина в нашому краї. Як все почалося? Якось мене запросили на дегустацію вина, на яку приїхав Іван Плачков. Іван Васильович — колишній міністр енергетики, а зараз він власник та натхненник компанії «Колоніст».

І він приїхав представити теж свої вина. Почав дуже цікаво розповідати про вино. Так сталося, що ми сиділи поруч. Спілкувалися, жартували… Він взяв мене за руку, наголосив мені, що він болгарин, і каже: «Я зараз «нашаманю» такого, що ти будеш займатися вином».

Я йому тоді відповів: «Іване Васильовичу, ну що ви таке говорите? Яке ще вино?». Але, напевне, він таки «нашаманив». Мені це сподобалося. Захотілося краще розібратися у виноробстві, зрозуміти специфіку вина, вплив змін клімату та перспективи розвитку цієї галузі на Прикарпатті.

Тоді я вирішив навчатися на курсах сомельє. Записався до школи на майстеркласи у Києві. Навчання складалося з 20 занять тривалістю по три години кожне. Після закінчення курсу я успішно склав іспит, який включав «сліпу» дегустацію вин і отримав диплом сомельє. Цей диплом відкриває широкі можливості для працевлаштування (жартує — ред.).

Після навчання я почав обговорювати виноробні перспективи з товаришем Олександром Засідком, який давно мріяв вирощувати виноград. Я почав заглиблюватися в тему, допомагати йому.

Переконаний, що розвиток виноробства та загалом крафтових виробництв — це одна із перспектив розвитку нашого краю та України загалом. Ми зосередилися на дослідженні можливостей виноградарства на заході України, де раніше клімат був не дуже сприятливий.

До цього питання підійшли серйозно: Олександр замовив експертизу ґрунтів у двох профільних інститутах родючості, а також отримав висновки від Українського інституту гідрометеорології.

Ми вивчили детальний прогноз кліматичних змін для цієї території до 2040 року, а також перспективний аналіз до 2100 року. Отримані результати показали, що перспективи хороші, в обраному регіоні можна успішно вирощувати виноград.


Зараз всі говорять про кліматичні зміни в світі. Як вони впливають на виноробство?


Зміна клімату значно впливає на виноробство у світі. Раніше виноробним еталоном була 46-та паралель, але через потепління і зміну кліматичних умов ця зона поступово зміщується до 43-ї. У багатьох регіонах, наприклад, в Італії, Франції та Іспанії, через підвищення температури виноградники зазнають труднощів: ґрунти пересихають, а врожайність знижується.

У відповідь виноградарські інститути працюють над виведенням нових сортів винограду, стійких до посухи.

Україна, зокрема її західні регіони, стає новою перспективною територією для виноградарства. Перші виноградники тут почали висаджувати на Хмельниччині, у Бакоті, Кам’янці-Подільському, а також на Львівщині.

Наприклад, в Ахняков ростуть такі популярні сорти, як піно-нуар та рислінг. Львівські винороби вже створюють високоякісне українське вино, яке здобуває популярність як всередині країни, так і за її межами. Однією з провідних виноробень є «Fathers Wine», рожеве вино якої визнано найкращим у країні.

Війна також вплинула на зміни споживацьких уподобань. Молодь дедалі частіше цікавиться українськими винами, а ресторани пропонують окремі винні карти, що включають продукцію таких виноробень, як «46 паралель», «Бейкуш», «Янчинські пагорби», «Fathers Wine», «Сімейне винороблення Зелениці» та інших.


А який стан та чи сприяє українське законодавство розвитку галузі?


Для підтримки малого виноробства прийняли важливий закон, який спростив процес отримання ліцензії. Тепер малі виробники можуть отримати ліцензію декларативним шляхом, без надмірного бюрократичного втручання. У 2023 році першу таку ліцензію в Івано-Франківській області отримав саме Олександр Засідко.

Нещодавно я відвідав виставку Wine Spirits Awards у Києві, де були представлені численні виробники алкогольних напоїв. Мене дуже здивувало, що на пляшках жодного з 15–20 виробників міцного алкоголю, які я оглянув, не було акцизних марок.

Я запитав у них: "Чому ви не використовуєте акциз?". Їхня відповідь була дуже показовою: отримати всі необхідні дозволи — це надзвичайно складний і бюрократизований процес.

Для малих крафтових виробників процедура включає ліцензію на спиртосховище, ліцензію на виробництво, контроль залишків та обов’язкову присутність представника податкової для нагляду за обсягами продукції.

Через ці складнощі багато хто просто продає продукцію без акцизу, хоча масштаби таких продажів обчислюються сотнями декалітрів.


І як розв'язувати цю проблему?


Я вважаю, що її можна вирішити шляхом впровадження простішої системи. Наприклад, можна ввести обов’язкову акцизну марку із невеликим податком. Це дозволить виробникам легально реалізовувати продукцію, сплачувати податки та уникати зайвих бюрократичних процедур.

Україна завжди була відома своїми традиціями самогоноваріння, і це не зміниться. Тому варто встановити чіткі та прозорі правила, які дозволять перевести цей бізнес у легальне русло. Подібно до змін у законодавстві для виноробів, потрібен декларативний принцип для «дистиляторів».

Запровадження електронної акцизної марки, яку неможливо підробити, та суворі штрафи за її відсутність могли б стати ефективним рішенням.

Необхідно відмовитися від зайвих бюрократичних вимог, які лише створюють бар’єри для розвитку. Виробники, особливо крафтові, зацікавлені у дотриманні безпеки та якості своєї продукції, адже це безпосередньо впливає на їх репутацію.


З дописів у соцмережах також відомо, що ви займаєтеся й бджолами? Це для вас хобі?


Це дуже цікава тема та справа. Моє знайомство з бджільництвом почалося завдяки моєму старшому товаришу, який займався пасікою.

Ми вирішили придбати три вулики, згодом додали ще два, а тепер маємо вже 11. Вулики розташовані в горах, у лісі. Спочатку ми тримали карпатську бджолу, але з кожним роком її продуктивність знижувалася, навіть за однакових умов догляду. Зміни клімату, часті дощі та шкідники також негативно впливали на бджолині сім’ї.

Після важкої зими 2023–2024 років ми втратили всі сім’ї. Жодних ознак дії хімікатів чи інших зовнішніх факторів не було — бджоли просто зникли або померли.

Тому ми вирішили перейти на новий вид бджіл — німецьку гібридну породу бакфаст. Це витривалі бджоли, які працюють довше і ефективніше за карпатських.

У 2024 році нам вдалося отримати 90 літрів меду з 11 вуликів, що є досить непоганим результатом.


А як встигаєте поєднувати утримання пасіки з роботою у Верховній Раді?


Основний догляд за пасікою забезпечує хлопець на ім’я Богдан. Він відповідає за всі процеси: відкриття літничків, підгодівлю, перевірку стану сімей. Я допомагаю під час збору меду.

Утримання пасіки має свої витрати. Найбільші статті — це підгодівля, обробка вуликів, а також купівля нових сімей, адже ми поки що не навчилися самостійно їх розмножувати.


І що робите з медом? Його ж багато виходить. Продаєте?


Мед ми не продаємо — використовуємо для себе та частуємо друзів.

Це переважно темний мед із різнотрав’я, смереки й чебрецю, який ми змішуємо, не розділяючи за вуликами.

Цікавий момент — бджола бакфаст має інший склад отрути. Коли мене вперше вкусила така бджола, у мене сильно набрякли руки. Протягом двох тижнів я відчував алергію, хоча від місцевих бджіл таких реакцій не було. Зараз уже звик.

Бджоли — це цілий окремий світ. Вони живуть, працюють і захищаються самі. Ми лише допомагаємо їм виживати в складних умовах.


Верховна Рада України — це вулик?


Верховну Раду можна порівняти з вуликом — шум, гам і постійна активність. Але, на відміну від вулика, тут немає "матки", до якої всі прислухаються.

Усе залежить від ініціативи кожного депутата. Щоб домогтися ухвалення закону, доводиться докладати чимало зусиль, і це підтверджує мій недавній досвід роботи над законопроєктом №12089.


А що це за законопроєкт?


Цей законопроєкт стосується захисту прав добросовісного набувача майна. Проблема в тому, що державні органи часто вилучають у бізнесу або громадян майно, мотивуючи це порушеннями, які відбулися десятиліття тому.

Наприклад, куплені у 2000-х роках земельні ділянки або будинки можуть бути визнані такими, що "не мали права перебувати у приватній власності". Це створює правову невизначеність, ускладнює ведення бізнесу та відлякує інвесторів.

Якщо, скажімо, двадцять років тому щось було отримано в неправовий спосіб, потім багато разів змінило власника, продано і перепродано, то кінцевий власник не може нести відповідальність за якісь помилки в минулому, — це ж логічно.

Для просування цього законопроєкту мені довелося пройти 8,5 кілометрів по залі Верховної Ради, пояснюючи його сутність депутатам і керівникам фракцій.

Багато хто не розумів складних юридичних термінів, тому доводилося пояснювати на конкретних прикладах. Зрештою, законопроєкт підтримали 246 голосами, що стало великою перемогою.


Перемогою над ким? Хтось чинив опір прийняттю цього законопроєкту?


Опір цьому закону чинили не лише окремі депутати, а й державні органи, такі як прокуратура, слідство та дізнання. Їм простіше вилучати майно у кінцевого власника, ніж розбиратися, хто винен у незаконній приватизації десятиліття тому.

У таких випадках добросовісний власник залишається без захисту, а компенсація навіть не обговорюється. Новий закон має змінити цю ситуацію.

Його мета — забезпечити, щоб права добросовісного набувача були захищені, а будь-які претензії держави вирішувалися через кримінальні провадження, а не шляхом позбавлення людей чи бізнесу їхнього майна.

Це важливий крок до правової стабільності та створення сприятливих умов для інвесторів.


Щодо Верховної Ради, як «вулика». Деякі депутати кажуть, що відчувають якусь важкість, негативну енергетику під час роботи в сесійній залі…

Чи відчуваєте ви негатив, коли перебуваєте у Верховній Раді України?


Якщо чесно, я б вже йшов назад на роботу, нотаріусом працювати. Але в сесійній залі немає часу звертати на якийсь негатив. Я першу частину дня, за можливості, витрачаю на «консультації».

Народних депутатів багато, а я один нотаріус, і вони всі йдуть до мене. Люди приходять і питають елементарні речі — про шлюбні угоди, про те, як щось купити чи продати правильно.

Потім я починаю ходити по залу, від депутата до депутата, та пояснювати, переконувати підтримати певні законотворчі норми.

Але в мене немає жодних відчуттів щодо «енергетики» в сесійній залі. Нормальна енергетика. Щоправда, після початку повномасштабного вторгнення там незручно перебувати, коли починається тривога.


Які для вас найважливіші законопроєкти, що подали?


Їх було багато. Утім, виділю законопроєкт про зброю, який був прийнятий перед повномасштабним вторгненням, і якби москалі не стояли під кордоном, то напевне би його і не прийняли.

Зазначу, що українці довели те, що наявність на руках вогнепальної зброї не збільшило рівень злочинності. Тобто ми захищали себе, свої сім’ї, свій порядок життя тією зброєю, яка була на руках тоді.


Зараз багато розмов про можливі вибори в Україні. Серед дат — травень та жовтень наступного, 2025-го року. То будуть вибори?


Нещодавно Президент озвучив План стійкості. То про які вибори можна вести мову? У нас багато людей сидить в окопах. Як вони будуть голосувати? Як вони будуть обиратися? Ми заберемо в них це право? Як ми вирішимо питання тих територій, які окуповані?

Технічних моментів більше, ніж юридичних. Адже останні чітко говорять, що вибори не проводяться під час введення воєнного стану.

Питань набагато більше, ніж відповідей. Тому про вибори говорити рано. Кому немає, що робити, ті думають як провести вибори.


Багатьох людей цікавить питання демобілізації та термінів служби. Чи планують це впроваджувати?


При всій повазі до цих людей, які це говорять, я не чув, щоб в якійсь країні під час війни була демобілізація. Будьмо відверті, ні в Ізраїлі, ні в США не було демобілізації. Було таке явище як ротація.

Це питання можливостей та розуміння військових, які пішли на початку повномасштабного вторгнення та вже три роки на війні, були або з короткими відпустками або взагалі без них.

Це потребує законодавчого врегулювання. Але з іншого боку той мобілізаційний ресурс, який у нас є, і питання його використання. Сьогодні його не вистачає для тих викликів, які перед нами стоять.

Питання ротації, питання мобілізації — це складні і резонансні питання. Президент, наприклад, не підписує законопроєкт про 18-25-річних, який був прийнятий по обмежено придатних.

Напевне, це відбувається після якихось консультацій з Генеральним Штабом. Хоча за законом це некоректно. Він мав або підписати, або повернути його назад, але цього не відбулося.


Які ваші пріоритети на декілька наступних років, як політика? Щодо можливих наступних виборів, вони колись таки відбудуться, — які плани?


Я додому хочу. Коли ти працюєш на будь-якій роботі, а робота нотаріуса — це правова робота і я їй віддав 21 рік життя, і далі «в матеріалі», я нічого не втратив.

Але коли ти працюєш і до тебе приходять клієнти, як до фахівця, ти допомагаєш людям, люди вдячні — це позитив. Один щось продав, інший щось купив. І всі задоволені.

Робота ж політика — це невдячна робота. Практично ніхто не згадає нічого доброго, що ти зробив комусь.

Існує загалом така тенденція і правило, що негативний відгук споживачі напишуть сто відсотків, а позитивний — одиниці. У політиці ще гірше, бо там тобі ніхто не подякує за те, що ти зробив щось дійсно добре та гарне.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Нардеп з Івано-Франківщини Ігор Фріс про те, кому вигідна істерія навколо закону про «тюрму за дрова»

Верховна Рада ухвалила закон про підвищення податків. Як голосували нардепи з Івано-Франківщини

Відомий відсоток прокурорів з Івано-Франківщини, які мають статус особи з інвалідністю


02.12.2024 Тетяна Сорока 3338
Коментарі ()

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

139
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1554
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1149
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6511
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1765
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2081

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

243

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

786

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

884

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1458
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

534
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1624
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1517
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

417
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3526
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3639
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7219
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

427
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

178
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

931
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

361
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

567