Чорнобиль та прикарпатці

Друга половина 80-х років для працівників органів внутрішніх справ Івано-Франківщини та усієї України стала періодом великих випробувань та напруженої праці.

 

Сумнозвісна аварія, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, на тривалий період змінила розмірений ритм роботи численних трудових колективів, органів та підрозділів МВС і загалом населення нашої держави.

 

Волею службового обов’язку першими прийняли на себе удар атомного монстра черговий персонал АЕС та працівники пожежної охорони міст Прип’яті і Чорнобиля, для яких він став непередбачуваним іспитом на мужність, стійкість, героїзм і вміння професійно виконувати свої завдання в екстремальних умовах.

 

Потім було багато днів і ночей, тижнів і місяців важкої і небезпечної для життя і здоров’я людей роботи щодо ліквідації наслідків аварії та зменшення її шкідливого впливу на навколишнє середовище.

 

З перших хвилин після виникнення катастрофи працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття брали активну участь у ліквідації наслідків цієї жахливої аварії.

 

Підняті за сигналом тривоги, вони кинулись на бій з невидимим підступним ворогом. Вони, БОЙЧУК Михайло Степанович, ГРИШКО Дмитро Дмитрович, ГУРТОВСЬКИЙ Зіновій Миколайович, ДЗЕМ’ЮК Юрій Іванович, ІВАНЕЦЬ Петро Якович, ЄФІМОВИЧ Олег Миколайович, МАНДАР Михайло Михайлович, МЕНДЕЛЮК Іван Іванович, МАТУЛЯК Петро Ярославович, МИРОНОВ Микола Михайлович, МЕЛЬНИК Андрій Данилович, ТАРАСЕНКО Олександр Георгійович, РИБАК Іван Васильович, ОСІДАЧ Роман Степанович, КАСІЯНЧУК Василь Васильович, КОРИЗМА Петро Михайлович, КРЕЧКО Михайло Михайлович, КРУЛЬ Михайло Франкович, СЄРИЙ Ігор Павлович, СЕНИЧ Юрій Ярославович, ПРОКОПІВ Юрій Степанович, РОМАНЧИЧ Микола Миколайович, ( помер у 2005 році), ЯКОВИШИН Петро Володимирович, - це перші прикарпатські, тоді ще такі молоді, міліціонери, які з 26 по 30 квітня 1986 року стали на охорону громадського порядку в 30-кілометровій зоні навколо джерела біди і отримали невідомі дози опромінення.

 

Не було чіткого алгоритму щодо дій за даних обставин, та час вимагав від них негайних рішень. Тож часто доводилося діяти не за службовими інструкціями, а за велінням власного сумління і обов’язку.

 

Вони, ліквідатори тієї страшної катастрофи, досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом набули вже там, в Чорнобилі, залишивши на цій землі частку власного здоров’я.

 

Так, у книзі “ Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей ” головний оперуповноважений інспектор ГУКР МВС України підполковник міліції Калашник П.С., який на той час був заступником командира зведеного загону УВС Київського міськвиконкому в зоні аварії на ЧАЕС, розповідає, що вже менше, ніж за добу після евакуації міста Прип’яті, а точніше о 1 годині 20 хвилин 28 квітня, підлеглий йому слухач навчального центру УВС Київського міськвиконкому міліціонер Коломийського МВВС Івано-Франківської області старшина міліції Романчич М.М., виявивши пильність, винахідливість і сміливість, затримав під час патрулювання по місту та доставив до Прип’ятського міськвідділу раніше двічі засудженого З., який скоював крадіжки з спустілих квартир.

 

У складі 25-ї бригади хімзахисту Міністерства оборони протягом 48 діб – з 18 липня по 3 вересня 1986 року – у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також приймав участь батальйон протипожежної служби Івано-Франківської області, сформований із військовозобов’язаних запасу Прикарпаття.

 

У ньому налічувалось 269 чоловік, в тому числі 10 осіб начальницького складу пожежної охорони та УВС області.

 

Наказом УВС Івано-Франківського облвиконкому від 16 липня 1986 року №062 командиром батальйону було призначено заступника начальника відділу пожежної охорони УВС області підполковника внутрішньої служби Романа Антонюка, а начальником штабу (він же заступник командира батальйону) – начальника відділення служби і підготовки ВПО УВС майора внутрішньої служби В.В. Павловича. Заступниками командира батальйону були: - з політико-виховної роботи – старший лейтенант внутрішньої служби Василюк Я.Д.; - з тилового забезпечення – капітан внутрішньої служби Горчилін В.С. Цим же наказом медико-санітарне забезпечення батальйону було покладене на начальника поліклініки медслужби УВС І.М.Чоповського (нині покійного) і лікаря-терапевта В.Ф.Андрусяка Основними завданнями Івано-Франківського батальйону протипожежної служби були дезактивізація приміщень і обладнання 2 реакторного цеху, 3-го та 4-го енергоблоків АЕС, забезпечення безперебійної роботи насосів і стрічкового транспортера, які подавали бетонний розчин на спорудження т.зв. саркофагу та стіни між 3-м і 4-м енергоблоками станції, гасіння пожеж та загорання на ЧАЕС, у населених пунктах і лісових масивах 30-ти кілометрової зони відчуження. Чорнобильська катастрофа ще тривалий період вимагала залучення значних сил для ліквідації її наслідків. Протягом 1986-1990 років із Івано-Франківської області з цією метою були відряджені більше 400 працівників органів внутрішніх справ, переважна більшість яких в екстремальних умовах виконувала різні завдання щодо здійснення охорони громадського порядку, недопущення та припинення злочинних проявів, охорони зони по її периметру, недопущення випадків проникнення злочинного елементу в евакуйовані міста Прип’ять, Чорнобиль та інші населені пункти, охорона державного та особистого майна, надання практичної допомоги при евакуації мешканців з населених пунктів, розташованих у 30-ти кілометровій зоні, організація роботи з розкриття та розслідування злочинів на території, де розміщені громадяни, які евакуйовані з 30-ти кілометрової зони, заходи з безпеки дорожнього руху у зоні аварії та прилеглій до неї території, контролю за протипожежним станом об’єктів та гасіння пожеж. 26 квітня 1986 року – ця чорна дата, що позначає одну із найтяжчих трагедій в історії України, провела у людській свідомості болісну межу, що розділяє наше буття на до і післячорнобильське.

 

Чорнобиль – біль України. І біль цей неперебутній. 25 років пролетіли над зболеною українською землею після планетарної Чорнобильської катастрофи. Ще й сьогодні ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки – це назавжди.

 

Кажемо, що від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали 3,2 мільйона чоловік, серед них понад 1 мільйон дітей, і водночас розуміємо, що трагедія зачепила долю кожного українця, сколихнула життєве дерево українського народу і що ця лиховісна подія завжди об’єднуватиме усіх живих одними спогадами, одним сумом, однією надією.

 

Залишилася пам’ять, залишився біль, що пронизує серця тих, хто там був, і тих, хто через Чорнобиль зустрічає цьогорічний Великдень у смутку.

 

Згідно з архівними даними, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли участь 472 працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття.

 

Станом на квітень 2011 на обліку служби медичного забезпечення УМВС перебувають 312 ліквідаторів, із них інвалідів -103. Перебуває на пенсії 296 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

 

За час з 1986 року вже пішло з життя 55 чорнобильців, 24 з них внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Хотілося би розповісти про особистий внесок кожного з них у загальну, величезну за своїми людськими і матеріально-технічними затратами роботу щодо ліквідації наслідків аварії та зменшенню її екологічно-шкідливого впливу на довкілля. Адже в пам’яті усіх тих, хто брав тоді безпосередню участь у виконанні невідкладних і вкрай важливих завдань в особливих умовах, ці події залишаться на все життя. Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили всі, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на 4-му блоці Чорнобильської АЕС. З часів аварії залишилися в основному документальні свідчення, які сухою мовою дозволяють відтворити події тих днів. Однак саме це дає змогу показати справжнє обличчя учасників двобою – розбурханого атома, який в своїй люті намагався знищити все навкруги, та тих, хто став на перепоні його свавіллю, ціною власного здоров’я чи й життям заплативши за це. Ті, хто вижив в тому страшному пеклі, які зараз це усвідомлюють, нині діляться спогадами про пережите та побачене, розповідаючи правду про ті дні, не намагаючись її прикрасити.

 

І нехай ці розповіді дещо сухуваті: правда в основному такою і буває – без лакування, жорсткою та гіркою. У 25 роковини, котрі віддаляють нас від тих подій, поклик нашого сумління – скласти данину пам’яті героям і жертвам Чорнобиля. Всі працівники органів внутрішніх справ, котрі пройшли через горнило Чорнобиля, не лише очевидці лиха, яке чорним рядком вписане в історію, а й герої свого часу, мужність та героїзм котрих гідні бути увічненими.

 

Час лікує рани, та не повинен розгладжувати закутків нашої пам’яті. І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року, боротьбу з наслідками катастрофи стануть останніми жахливими сторінками в нашій історії…

 

Володимир Числов, директор музею історії міліції Прикарпаття, голова Асаціації спілки “Чорнобиль” ОВС Івано-Франківської області.


Коментарі (0)

21.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

2483
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

1608
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

1391
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

3800
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

2653
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

3183

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

929

Період великого посту — це особливий період в житі практикуючого християнина, адже це час,  самозаглиблення, аскетики, духовних вправ за християнським вченням, які ведуть до духовної досконалості.  

681

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

1395

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

2311
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7081
18.02.2026

Наскільки ефективно працює система захисту прав споживачів у реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли перевірки обмежені, Фіртка звернулася у Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  

1037 1
12.02.2026

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

7283
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

1481
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9358
15.02.2026

Під час зустрічі Святіший Отець особисто привітав Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та українську делегацію, яка перебуває у Римі з робочим візитом.

1351
10.02.2026

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 лютого.

1492
20.02.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

928 3
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

668
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1576
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1532
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

2748