На кадрі з відео Роман Протасевич у мінському слідчому ізоляторі
Історія, коли білоруського дисидента затримали під час подорожі пасажирським літаком над повітряним простором країни, надіслала повідомлення іншим противникам президента Олександра Лукашенка: ви ніде не в безпеці.
Романа Протасевича заарештували в Мінську, столиці Білорусі, після того, як рейс 4978 авіакомпанії Ryanair був перенаправлений на землю після "попередження безпеки".
Його звинувачують в "організації масових заворушень та групових акцій, які грубо порушують громадський порядок", за межами країни за допомогою свого каналу Telegram.
Він визнав висунуті йому звинувачення у відео, яке, на думку його прихильники, зроблено під тиском.
Життя білоруських дисидентів складне після минулорічних виборів, на яких Лукашенко, якого часто називають останнім диктатором Європи, стверджував, що набрав понад 80% голосів виборців.
Протягом наступного тижня по всій країні відбулися масові акції протесту, багато хто вважали, що визнання активіста сфальсифіковане.
Три жінки-активістки, які були в опозиції до Лукашенка, припинили активну діяльність або втекли з країни в страху за своє життя після виборів.
"Ніхто не може почуватись у безпеці в Європі", - сказав Франак Віакорка, радник Світлани Тихановської, однієї з тих опозиційних діячок.
Виступаючи з вигнання в Литві, Віакорка в наступному інтерв'ю сказав, що навіть у Вільнюсі йому надходили погрози і він почувається у небезпеці.
"Для цього режиму немає обмежень. У мене є спеціальна програма, яка надсилає сигнал моїм друзям і родичам, якщо зі мною щось трапляється".
Попри те, що затримання у повітрі сам по собі є дуже незвичним актом, такий вид транснаціональних репресій стає все більш поширеним у світі, де авторитарні лідери все менше бояться наслідків.
"Найпоширенішим є те, що держави використовують установи інших країн, щоб дістатися до людей", - говорить Нейт Шенккан, співавтор доповіді Freedom House "Не в зоні досяжності: розуміння транснаціональних репресій". "Авторитарні держави можуть назвати когось терористом, а потім залучити місцевих представників законодавства для затримання та депортації", - пояснює він.
Роман Протасевич з'явився на відео з мінського слідчого ізолятора
Шенккан пригадує справу Рухоллаха Зама, іранського активіста, якого переманили з Франції в Ірак, де його згодом викрали, вивезли в Іран і стратили.
"Цей випадок важливо відзначити, оскільки активіст так само вів канал у Telegram, що дозволило йому мати впливовий голос за кордоном. Режиму це не сподобалось".
У звіті також висвітлюється справа Пола Русесабагіни, гучного критика президента Руанди Пола Кагаме. Сім'я Русесабагіни вважає, що його викрали з Дубаю в серпні 2020 року.
У доповіді Шенккана пояснюється, що уряд Руанди стверджував, що вони "домоглися його повернення за допомогою "міжнародного ордера на арешт", лише щоб влада Об'єднаних Арабських Еміратів заперечила, що вони співпрацювали у поверненні". У звіті йдеться про це, щоб додати деяку легітимність викраденню.
Фрідом Хаус виявив, що транснаціональні репресії стають нормальним явищем, зазначивши, що багато урядів використовували однакові методи для нападу на своїх критиків за кордоном.
Ці методи варіювали від прямого затримання до залякування в Інтернеті. Це викликає тривогу, він робить висновок, що "наслідки для транснаціональних репресій в цей час недостатні для запобігання подальшим зловживанням".
Ці тенденції придушення непокірних та недостатні наслідки не залишились непоміченими дисидентами в інших місцях. І для багатьох випадок у Білорусі викликав нові побоювання.
"Оскільки Китай і Росія старанно пропагують авторитаризм, лідери мають більше впевненості щодо безкарності у вчиненні порушень прав людини", - говорить Натан Лоу, гонконгський правозахисник, який перебуває у Лондоні.
"Можливо, мені тепер доведеться не лише уникати поїздок до країн, де Китай має хороші відносини, але також використовувати літаки, що літають над їх територією", - сказав він після затримання Протасевича в Білорусі.
Лоу - один із шести активістів у вигнанні, для якого поліція Гонконгу видала ордер на арешт відповідно до свого суперечливого закону про національну безпеку, який вимагає юрисдикції у всьому світі та дозволяє екстрадицію на материкову частину Китаю.
"Ми можемо сміливо стверджувати, що авторитарний потік просунувся по всьому світу, в тому числі в США за президентства Трампа", - говорить Марголін, вказуючи на те, що Дональд Трамп любить сильних людей у таких країнах, як Росія та Саудівська Аравія."Громадян Заходу зараз менше турбує важке становище мігрантів, тому менше змушені проявляти симпатію до людей, які шукають притулку. Це призвело до імміграційної політики, яка ускладнює отримання статусу біженця та легше зіштовхує людей", - додає вона.
"Я не думаю, що слово "безпека" стосується тих, хто є опозицією в Росії", - говорить Володимир Кара-Мурза, російський опозиційний політик, який за п'ять років двічі був отруєний у Москві.
"Це сталося з Джамалом, і це може статися і зі мною", - говорить він, додаючи, що поїздка в інші арабські країни не є можливою, оскільки він побоюється, що це можливість його "захопити та продати" назад уряду Саудівської Аравії.
"Люди звинувачують мене в тероризмі, мабуть, щоб змусити американців нервувати щодо мене і будувати справу, щоб мене заарештували та видали".
Демонстрант тримає плакат із зображенням саудівського журналіста Джамала Хашоггі та свічки під час акції біля консульства Саудівської Аравії в Стамбулі, 25 жовтня 2018 року
Попри те, що влада США знає, з якою бідою живе Аль-Ахмед, він каже, що "ми повинні бути реалістами". Він каже, що навіть такі країни, як США та Великобританія, які заявляють, що вони захисники прав людини, повинні мати "прагматичні" відносини з Саудівською Аравією.
"Якщо вони щось виграють від введення санкцій проти MBS, вони це отримають. Якщо їм потрібно підтримувати стосунки, вони будуть створювати навантаження, але застосовуватимуть санкції до менших дрібниць", - додає він.
Що можна зробити, щоб уряди Заходу дбали та діяли? Поки що дуже мало. Тенденція до більш орієнтованих на себе суспільств існує вже деякий час - і пандемія коронавірусу нічим не допомогла.
"Ми рухаємось до державоцентричного світогляду, що призвело до міграційної політики, яка більше цікавиться національною безпекою, ніж біженцями", - пояснює Шенккан.
Це замкнуте націоналістичне мислення означає, що важче змусити людей піклуватися про речі, які трапляються з іншими людьми. Марголін вважає, що арешт у Білорусі дуже скоро стане нецікавою новиною.
"У всьому світі обурення, але як довго це триватиме? Це замінить інша історія, і все в Білорусі повернеться до звичного стану. Міжнародне співтовариство повинно стояти поруч з народом Білорусі та забезпечувати, щоб цього не сталося," - каже аналітик.
Небезпечна ситуація, з якою стикаються політичні дисиденти, що живуть у вигнанні, навряд чи скоро покращиться. Поки західні лідери не виступлять із суттєвими позиціями проти таких країн, як Китай, Саудівська Аравія, Росія та багато інших, вигоди від захоплення політичного опонента з внутрішніх причин перевищуватимуть ризики.
І, на жаль, для людей, яких це найбільше стосується, цього не станеться, поки найбільші демократії світу ставлять права людини нижче економічних або стратегічних інтересів серед одних з найбільш гнітючих режимів на землі.
за матеріалами CNN
Читайте також:
