CNN: кількість загиблих зростає, свідки розповідають про жахіття повені в Китаї (ФОТО)

Пошкоджений міст внаслідок сильних дощів, які спричинили сильну повінь у Гунї в центральній провінції Китаю Хенань 21 липня 2021


Щонайменше 33 людини загинули, а вісім вважаються зниклими безвісти в центральній частині Китаю, влада проводить масштабні рятувальні операції та відновлення після руйнівних повеней, які затопили цілі квартали, заблокували пасажирів у вагонах метро, ​​спричинили зсуви та зруйнували дамби та береги річок.

Проливні дощі охопили провінцію Хенань з минулих вихідних, перемістивши сотні тисяч людей і завдавши економічної шкоди на 1,22 мільярда юанів (близько 190 мільйонів доларів), заявила влада Хенану у четвер. У Хенань проживають 99 мільйонів жителів, це одна з найбільш густонаселених і найбідніших провінцій Китаю з великими ділянками сільськогосподарських угідь та заводів.

Чженчжоу, столиця провінції, де проживає 12 мільйонів людей, є одним із районів, що найбільше постраждали, 12 людей загинули, потрапивши в пастку на затопленій лінії метро.

Але багато менших міст та сіл також сильно постраждали. Оскільки прогнозується більше дощів для регіону, кількість загиблих, як очікується, збільшиться в міру продовження рятувальних робіт. У місті Гуньї, повітовому місті на захід від Чженчжоу, щонайменше чотири людини загинули, коли потрапили у потоки води, що проносилися вулицями.

Проливні дощі також спричинили масштабні руйнування будинків та зсуви, заважаючи рятувальним операціям. В іншому місті Сіньсян річки розлили за межі попереджувального рівня, і сім водосховищ переповнились, затопивши 58 округів, постраждали 470 000 людей, повідомляють місцеві ЗМІ.

Стрімкість та руйнування внаслідок повені зафіксовані численними відеороликами, які поширили в китайських соціальних мережах, на відео видно, як люди та машини зносилися бурхливими потоками. У четвер мешканці продовжували закликати на допомогу вебсайти Wechat та Weibo, дві найбільші платформи соціальних медіа в країні.

Затоплена станція метро в Чженчжоу, в китайській провінції Хенань, після проливних дощів 21 липня


"На межі життя і смерті"

Одна з найжахливіших сцен катастрофи сталася під землею на лінії метро Чженчжоу. Під час вечірньої години пік у вівторок сотні пасажирів, які перебували у метро потрапили в пастку, у пастку з водою, що підіймалася, каламутні потоки хлинули в тунель і просочувалися у вагони.

Деякі публікували відео та просили допомоги в Інтернеті. Драматичні відеоролики, на яких видно, як люди чіпляються за поручні, щоб утримувати голову над водою, рівень якої швидко піднімався, шокували націю та пролунали у заголовках у всьому світі. В іншому відео можна побачити кілька неживих тіл, які лежали на платформі, оскільки рятувальники проводили серцево-легеневу реанімацію іншим.

Влада заявила, що понад 500 пасажирів евакуювали із затопленої лінії метрополітену, 12 загиблих та ще п'ять людей постраждали. У соціальних мережах та в інтерв'ю китайським ЗМІ деякі люди, що вижили, ділились жахливими розповідями про те, яка катастрофа трапилася в метро.

 Автомобілі біля входу в тунель після сильних дощів, які випали на місто Чженчжоу 22 липня 2021 року

У дописі на сайті мікроблогів Weibo жінка сказала, що вода почала просочуватися у вагон метро незабаром після того, як потяг зупинився між двома станціями. Персонал метро спочатку наказав пасажирам покинути поїзд і евакуюватися через тунель, але незабаром їм сказали повернути назад, оскільки попереду занадто багато води.

На той час, коли всі вони повернулись до вагонів метро, ​​вода вже була по пояс. Вода стрімко продовжувала підніматися, коли все більше води заповнювало тунель і просочувалось крізь щілини між дверима вагону метро.

"Ми намагалися стояти на сидіннях, наскільки могли, але навіть тоді вода зрештою доходила до наших грудей", - пригадує одна з пасажирок метро. "Я справді злякалася, але найстрашнішим була не вода, а нестача повітря у вагоні - оскільки, здавалося, у багатьох були проблеми з диханням".

Вона почула, як інша жінка передавала своїй родині реквізити банківського рахунку телефоном, і замислилася, чи не повинна вона робити те саме. Вона надіслала повідомлення матері, сказавши, що "може не повернутися". Коли мати передзвонила, вона раптом втратила мову.

Вона сказала матері, що все ще чекає порятунку, поклала слухавку і провела наступні дві з половиною години "на межі життя і смерті". Врешті-решт вона знепритомніла через брак кисню, але згодом її розбудила вібрація телефону. Це був дзвінок її матері, яка сказала, що її порятунок вже в дорозі.

У цей момент вона почула кроки на вершині поїзда, рятувальники почали розбивати вікна, щоб впустити свіже повітря. Вона почула, як приїжджають інші рятувальників, і один за одним їх випускали - тих, хто знепритомнів, відправляли першими, а потім жінок, пише вона. Пізніше її допис видалили. На жаль, не розуміло чому та ким.

Сильна злива в Чженчжоу, провінція Хенань, центральний Китай, 20 липня 2021 року

Інша жінка розповіла державній службі China Youth Daily, що не змогла стримуватись від плачу, коли побачила, як у поїзд надходить вода. Навколо неї деякі інші люди теж плакали. Але всі втішали одне одного, і поступово більшість вирішили мовчати, щоб зберегти енергію.

Деякі намагалися зателефонувати на екстрені служби та просили родичів та друзів просити про допомогу, але безрезультатно. До 21 години вода всередині поїзда досягла горла, за її словами. У натовпі були діти, вагітні жінки та люди похилого віку, а деякі люди навколо неї почали тремтіти та задихатися.

"Я пережила жах, коли побачила, як за вікном вода піднімається над нашими головами, тоді я готувалась прийняти, що ніколи не зможу вибратися", - сказала вона.

Маючи на телефоні лише 30% заряду батареї, вона закрила всі інші програми на своєму пристрої та надсилала повідомлення своїм родичам та друзям на Wechat, але, за її словами, вона не наважилася сказати це батькам. До 21:00 вона постійно просила їх зв’язатись із рятувальниками. Але згодом вона в основному домовлялася про те, щоб люди попіклувались про речі після її смерті.

за матеріалами CNN


22.07.2021 1357
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1034
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

520
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1809
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1512
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1464 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1322

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

613

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

601

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

843

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1931
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

292
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1327
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

806
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

274
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1491
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1075
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1673 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

466
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

700
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1287
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1593
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1087