Честь і зрушення

 

 

 

Ми – діти спотвореного світу. Ми живемо вже після планетарного «бунту народних мас», що привів до вершин влади не кухарок з пролетаріями, як передбачалося, а великих спекулянтів. Наші часи космічно далекі від моральних та станових координат лицарської епохи й, навіть, від куртуазної доби європейського дворянства. Пересічна моральність наших сучасників не дозволяє витягти негідника на суд честі. Наші наклепники невразливі. Наші хами нелякані і розквітлі. Наші багатії знають ціну нашим суддям. Наші політики виправдовуються словами і вчинками дешевих утриманок. Нам вже важко уявити, що після проголошення свободи слова у Франції в 1831 році тільки між журналістами за чотири роки відбулося 180 дуелей. Й ще багато поколінь пройде, перш ніж знову серця багатьох відчують сталеву прохолоду цих слів: car lhonneur nest pas moins sacre que les lois gouvernementales  «... адже честь не менш священна, аніж урядові постанови».

 

Лицарі і дворяни не бігли до влади скаржитися на образи. Вони давали собі раду самі, без начальників і «колядників» в мантіяхВони не намагалися, як теперішня інтелігенція, грати роль морального авторитета, виступаючи на прес-конференціях, організованих чиновниками з апарату президента. Вони брали до рук меч, шпагу, пістолет і без бюрократичної процедури робили світ справедливішим. Адже із справедливістю і честю, як з вагітністю – їх не може бути «трошки».


Дуелі – регламентовані двобої дворян із смертельною зброєю були своєрідними апеляціями честі до вищої сили. Бога закликали у свідки, пролиту кров вважали священою. Дуельний різновид «божих судів» породив цілу субкультуру із спеціальними кодексами, своєрідним розумінням гідності, та з відповідним Вищим Арбітражем: колом обраних – людей честі. Історія залишила нам їхні шляхетні прізвища. Так під дуельним кодексом Essai sur le duel, розробленим графом Шатовільяром і членами паризького Жокей-клубу у 1836 році стоять, серед інших, підписи маршалів Франції Лібо і Молітора, віце-адмірала Серсея, князя Понятовського, герцога Ваґрама, генерал-лейтенанта графа де Кавеньяка.

 

Нам іноді бракує історизму в мисленні, коли ми вдивляємося в тіні минулого. Бракує відчуття історичного часу, де існували речі, мало зрозумілі людині епохи безугавного споживання. У далекому для свідомості більшості наших сучасників девятнадцатому столітті люди честі визначали важливі координати суспільного існування. Їхня присутність дозволяла шляхті бути саме шляхтою, а не пихатим і безплідним збіговиськом нащадків «славних прадідів великих». Кожен дворянин, навіть у мирні часи, стояв за крок від дуелі – себто, від Божого суду. Й завжди мав можливість віднести криваву апеляцію до останьої та незаперечної інстанції -- до невідомих і всевідаючих Сил, що від початку правлять цим світом.

 

...Я вкотре гортаю сторінки класичного в своєму роді австрійського дуельного кодексу Луї Шапона Die Regeln des Zweikampfes. Чотирнадцять розділів, більш ніж п’ять сотень артикулів, що ретельно регламентують права і обов’язки дуелянтів, секундантів та керівників дуельного ритуалу. Все визначено й передбачено – відстані і параметри зброї, випадковості і можливі непорозуміння. Остаточно впорядкований у 1880 році Францем фон Болгаром, цей документ ще дещо важив для посвячених у містерії гідності людей Старої Європи.

 

Ще у радянські часи в армії були суди честі. Кажуть, цей  інститут сберігся в російській армії. Але не зберігся в українській. В українській є лише замінник судів честі - офіцерські збори, які можуть, серед іншого, розглядати негідну поведінку офіцерів. Тепер, коли розгорілися політичні баталії навколо зловживань в армії, варто згадати про цю фундаментальну втрату. Ця втрата, як мені здається, не випадкова і наштовхує нас на певні запитання.

 

Наприклад, на таке: ми в Україні розбудовуємо (використаю це смішне слово)регулярну армію чи озброєне народне рушення? Якщо регулярну армію, то в ній, перш за все, повинне бути самосвідоме згромадження людей честі, як її ядро і основа. Народномуж рушенню це непотрібно за визначеннямВсе інше – похідне. Крадіжки в армії – цебезумовна державна зрада. Крадіжки в озброєному народному рушенні – це тривіальний (і толерований суспільством) спосіб існування його тимчасової верхівки. Як кажуть в народі: чим далі в ліс, тим товщі партизани. Мені так здається, що наш головнокомандуючий очолює не зовсім армію, а щось подібне на довготривалу партизанкуЯкесь таке напівкадрове багаторічне озброєне рушення, яке виникло на уламках рядянської армії вісімнадцять років тому. Озброєне воно для захисту від невідомого ворога і рухається воно кудись (кажуть, що до професійного війська, але в мене, нехай вибачать справжні бойові генерали і офіцери, є сумніви). І воно, це рушення, не має судів честі. Здогадайтесь чому.

 

Володимир Єшкілєв

 



Коментарі (4)

не щирий)))))) 2012.07.15, 19:43
Ось ВАМ!милі мої українці результат,кого ми пригріли на Галичині.Вам сподобалося,як файно говорить (щирийукраинецб)він навіть не знає.де мягкий знак і впарив букву б...,але зато свою любов сказанув гордо.А тепер про цікавіше,ми з вами серед таких щирих живемо і саме головне,що їх купа у владних структурах,бо ми хочемо.щоб вони там були....Поки ми з вами не почнемо між собою поважати один-одного,до цього часу будуть обзивати подонками,тож думаймо і робимо висновки,а не слухаєм брехунів з АПОЗІЦІЇ.ВПЕРЕД!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
перед Фірткою 2012.07.16, 12:53
Панове на Фіртці, у вас що, шматка загубилась, щоб потерти за цим гидливим псом - "щирим"?
Щукар 2012.07.20, 18:46
Був колись такий вираз "Метати бісер перед свиньми". Будем сподіватися,п.Володимир,що бісеру все-таки більше,ніж свиней )
шенене 2012.07.21, 17:32
свиня - це типу єшкіль ? ))) хоча так, схожий )
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

752
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1292
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1103
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1139
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7196
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1831

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

410

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

648

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1686

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

919
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1156
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

622
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

994
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1308
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

877
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1429 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1014
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37367 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1100
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1365
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

860
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3241 15