Через безвихідь українці беруть у борг у кредитних спілках під 90% річних

Безробітний Микола Рябченко, 55-річний житель Харкова, в 2010 році взяв у кредит 10 тисяч гривень в одній кредитній спілці.

Довідку про доходи підробив, а на оформлення позики приїхав у неохайному одязі і стареньких заношених черевиках.

Співробітників цього союзу не збентежив зовнішній вигляд потенційного позичальника, а довідку вони не спромоглися перевірити (насправді, фірма, у якій за паперами значився Рябченко, вже рік як не працювала), але вони, не моргнувши оком, видали безробітному необхідну суму. Від нього потрібен лише паспорт і мобільний номер поручителя. В якості останнього була названа дочка Стефанія, з якою він не спілкувався більше трьох років. Ефективна ставка за відсотками сягала 90% в рік...

Через півроку Стефанії подзвонили колектори і повідомили: "Ваш батько винен кредитній спілці вісім тисяч гривень. Окремою графою нараховується пеня". І хоча дівчина намагалася переконати колекторів, що з батьком спілкується тільки через родичів і до кредиту не має жодного стосунку...

Вибивателі боргів продовжували їй надзвонювати: на мобільний, на робочий й домашній телефони і вимагати вплинути на батька. Втомившись боротися, Стефанія Рябченко віддала борги батька, але тепер побоюється повторення подібної ситуації. Хто може гарантувати, що її батько знову не зважиться на такий крок? Кабальні умови Ця ситуація багато в чому показова.

Після кризи 2008 року банки згорнули безліч кредитних програм, і ті програми, які залишилися, передбачають дуже жорсткі вимоги до позичальників. Крім паспорта та ідентифікаційного коду від клієнта там запитають довідку з місця роботи (яку перевірять як мінімум двічі). Від поручителя потрібно не тільки письмове запевнення, але і його особиста присутність на оформленні документів за позикою...

Крім цього у позичальника має бути чиста кредитна історія і певний рівень заробітної плати. "Погодьтеся, відповідати таким вимогам може далеко не кожен українець. Хоча б тому, що багато хто отримують сіру зарплату", - говорить податковий консультант Максим Каверін.

У кредитних спілках вимоги набагато м'якші. У більшості випадків, щоб стати членом кредитної спілки і отримати там позику, достатньо написати заяву і заплатити при цьому пайовий і членський внесок (від 1 грн до 500 грн). За вихід з союзу вступний внесок не повертається. При цьому, як правило, там немає страховки, не так пильно перевіряється історія клієнта, але і ефективна ставка на кредит набагато вища, ніж у банків: 60-90% в рік, проти стандартних банківських 30-45% в рік.

"Це наші ризики, і ми закладаємо їх у відсотки", - пояснили ТСН.ua у одній з таких спілок. Зате гроші видаються за день, у банку ж, як мінімум, на розгляд кредитного запиту піде близько двох тижнів. Зокрема, кореспондент ТСН.ua цікавилася можливістю отримання позики на придбання холодильника (близько 5 тисяч гривень). Кредит запропонували видати терміном на рік. Процентна ставка на місяць - 8%. Довідка з місця роботи не була потрібна. За рік переплата склала б близько трьох тисяч гривень (без урахування пені за прострочення платежу).

При цьому у двох банках у наданні кредиту (без довідки про доходи) відмовили. Попит і пропозиція Зараз в Україні діє понад 600 кредитних спілок, а кількість їхніх членів становить більше одного мільйона людей. Основна категорія позичальників: середні і малозабезпечені верстви населення. За даними компанії ПростоБанк Консалтинг, загальний обсяг кредитних портфелів кредитних спілок складає понад 2 млрд грн. Стандартна сума, яку видають у таких союзах: 5-8 тисяч гривень. Як правило, гроші видають на придбання побутової техніки, ремонт квартири та інші побутові потреби. Теоретично можуть позичити гроші на бізнес-цілі і навіть туристичну подорож. А ось на такі потреби, як наприклад, лікування, гроші дають неохоче і під дуже високий відсоток.

"Кредитні спілки потроху освоюють ринок споживчого кредитування. Проте альтернативою банкам вони все ще не стали. Враховуючи високі процентні ставки, які вони пропонують, я раджу вдаватися до послуг таких організацій тільки в крайньому випадку", - говорить Лев Пащенко, юрист. За його словами, перш ніж взяти позику в такій організації, спочатку треба почитати про неї відгуки, знайти її в спеціалізованому реєстрі Національної організації Кредитних спілок в Україні, поцікавитися її досвідом роботи та кількістю членів.

Є й інші ризики, пов'язані зі співпрацею з такими організаціями. Періодично ринок стрясають скандали, пов'язані з діяльністю деяких спілок. Так, за інформацією прес-служби Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України, нещодавно було встановлено, що приватний підприємець створив кредитний союз і залучив до керівництва ним своїх знайомих.

Створення такої установи для зловмисників відразу було лише приводом для незаконного збагачення. Співучасники злочину зуміли переконати людей, що саме їхня організація зможе врятувати у важку хвилину або допомогти в бізнесі. Бажаючих внести свою частку заради можливого задоволення в майбутньому кредитних питань виявилося чимало, оскільки з капіталу фінансової установи учасникам злочинної організації вдалося присвоїти майже 8 млн грн.

Втім, скандальних історій, пов'язаних з банками, теж не мало. Довідка Кредитна спілка - неприбуткові фінансові установи, метою діяльності яких є кредитування своїх членів, у певному виді існують практично у всіх розвинених країнах, пише ТСН.