Блиск і злидні цивілізації

 

 

 

Человек красив и велик, только если думать о нем, сидя на месте. Стоит спуститься в метро, и мысли о величии уступают мыслям сострадания. Сострадание рождается при виде суетящегося, волнующегося моря голов. Редкая пара глаз в этом море сияет радостью, или вообще сияет.

А ведь должно, казалось бы, быть наоборот. Метро, это ли не очевидное доказательство человеческого гения и коллективного всемогущества? Но доказательства доказательствами, а сердце не обманешь. Как древний царь по имени Пирр, одерживавший победы столь великой кровью, что их нельзя было отличить от поражений, наша цивилизация победила кое-какие земные проблемы, но тоже заплатила слишком много.

Цивилизация обещала человеку счастье. Но вместо этого подарила ему стиральную машину и оставила несчастным. Величие изначальных обещаний находится в таком издевательском контрасте с действительностью, что слезы наворачиваются.

С тех пор, как человека теоретически и наукообразно приравняли к животным, а обо всем, что «по образу и подобию», стали умалчивать либо разражаться бранью, человека стоит считать теоретически убитым. Или идейно убитым, как кому нравится. Вера в животное происхождение человека со всей логической необходимостью должна предшествовать появлению газовых камер и абортивных клиник. Нужно на уровне идей лишить человека претензий на вечность, объявить его «случайностью» и «мясом», и все. Можно уничтожать людей промышленным способом, имея в кармане лицензию на соответствующую деятельность.

 

 

Уничтожать можно по-разному. Не только при помощи оружия. Вы уверены на все сто процентов, что химическая, фармацевтическая и пищевая промышленность не являются звеньями в цепи хитропридуманного плана по контролю за численностью населения? С ответом не спешите.

Итак, если оставить на время за скобками Литургию, Евангелие и покаянную боль (а их надо на время оставить за скобками, чтобы понять, как живет большинство наших братьев и сестер), то получится, что человеку можно жить, только ни о чем «таком» не думая. Стоит подумать, как тут же волком завоешь. Пробуждение души без одновременного утешения ее Евангелием – дело опасное. Не зря умнейшие люди до Христова пришествия либо с ума сходили, либо самоубийством заканчивали, либо придумывали модели идеальных обществ, очень похожие на апробированные в недавнем прошлом концлагеря.

Время ускоряется, темп жизни взвинчивается, и это значит, что внутренняя энергия человека оскудевает. Мечется пустышка. Мечется, носимый ветром, пустой целлофановый кулек. Где есть глубина и основательность, там есть неспешность и неторопливость. Они «поспешают медленно», эти серьезные люди, и оставляют по себе плоды разумной и культурной деятельности, которая будет питать следующие поколения. Мы же скачем, как блохи, ничего серьезного не создавая, но только тратя, проматывая, проедая накопленное.

Пирамиды больше построены не будут. Не потому, что «кишка тонка» в плане денег, машин, технологий. Кишка тонка в плане грандиозности переживаний, связанных с загробным миром и вечностью. Чтобы строить пирамиды, нужно тысячи лет думать об этом, не отвлекаясь. Мы устанем думать уже на второй минуте, а может, и вовсе думать откажемся.

Вместо «бесплодного думанья» мы будем фотографироваться. Фотографироваться на фоне сфинкса, Кельнского собора, Ниагарского водопада… Это придаст нашей жизни иллюзию приобщенности к «высокому», а может и оправдает существование сфинксов, соборов и водопадов…

Как давно я хочу высказать все, что думаю о той разновидности любви человека к «себе ненаглядному», которая называется «любовью к фотографии». Но не буду. Не буду, поскольку придется рассориться, без малого, со всем миром. Пока не буду.

В детстве, помню, любил древнюю историю. И книжку школьную помню, даже запах ее. Помню некоторые иллюстрации, например «Разрушение Коринфа» или бюст Перикла. И еще помню удивление при виде изображения ткацкого станка с подписью «примитивный ткацкий станок». Я смотрел и думал: «Чего тут примитивного? Я б такое в жизни не додумался сделать»

 

Сколько раз с тех пор я читал и слышал, как люди отзываются о прошлом, очень и не очень далеком, с неизменным презрением. «Посмотрите, какой век на дворе!», — кричат они. Причем громче всего кричат, когда хотят что-то красивое в жизни заменить на гадость, подделку. Хочет, к примеру, вопреки закону Божию, дядя не с тетей спать, а с таким же, как он сам, дядей. Разве он будет кричать о том, что он чувствует мир не сердцем, а задним проходом? Нет! Он будет кричать о магии цифр, о том, какой век на дворе, и на основании хронологии будет требовать отмены классической морали. Ну не гадость?

Розанов говорил, что Европа (современная ему), это постоянное расшаркивание перед негодяями, постоянная попытка их «понять и простить». Поэтому, говорил он, негодяи то ли «разорвут», то ли «задушат» Европу. Актуальны ли его слова сегодня, думайте сами, а я в очередной раз кланяюсь тени Василия Васильевича.

Когда мыслители прошлого мечтали о будущей свободе человека, о его предназначении и высоком творчестве, когда они создавали свои прекраснодушные теории, разве могли они предполагать, что любовь к греху в человеке сильней, чем любовь к творчеству? Разве могли предполагать, что хам, лишившийся своих оков, не полюбит тут же весь мир, а станет тыкать волосатым кулаком с фиолетовой надписью «Вася» в морду тем, кто не способен дать сдачи? Не могли предполагать. Поэтому мы на них и не в обиде.

Хотя должны были предполагать. Должны были смотреть внутрь и вглубь, а не только по поверхности. Подражая поверхностным мыслителям древности, и нынешние болтуны не утруждают себя анализом, а чертят под линейку хронологию мировой истории так, как бывшие колонизаторы чертили под линейку границы государств на карте Африки. «В прошлом – тьма, в прошлом – мрак, а у нас – свет, разум, тепло и победа над невежеством». Да поглядите ж вы, что сплошь образованные туристы рисуют мелом на скалах или вырезают ножиком (!) на деревьях! Вы хоть раз современные наскальные шедевры видели, оленей, там или бизонов? А ведь рисование в школе все изучали.

Умолчим о том, что вы видели. Так кто дикарь? Кто дикарь, я вас, господ прогрессистов и цивилизаторов, спрашиваю?

Суета крутит человеком так, как на центрифуге. Выблюешь все, что съел. Глупость мешает думать масштабно. Что вижу, о том пою. Гордость понуждает любить себя даже в настоящем виде, хотя по совести, стоило бы стыдиться. Суета + гордость да + глупость = полное помрачение разума. Царство антихриста будет питаться этим бульоном.

Я читаю жития святых или их поучения. Отрываясь от книги, гляжу в окно. Взгляд у меня, наверно, такой же грустный, как у тех птиц, что давным-давно я видел в зоопарке. Это были мощные птицы в большом, высоком вольере. Они смотрели на всякую мелочь, типа воробьев и галок, которые свободно улетали за ограду и свободно возвращались обратно. Так и мы сегодня — велики, но никуда не летим.

Я могу полететь в Египет, но это никак не приблизит меня к Антонию и Макарию. Можно поехать и в Рим. Но фонтаны, музеи, рестораны, пиццерии будут важнее и интереснее, чем катакомбы. Увы! Можно и в Киеве, проживши многие годы, не знать названия главных храмов и ни разу не спуститься в святые Пещеры.

Но зато у меня есть холодильник! Если поставить его в любую из тех хат, что стоят в Пирогово*, то эффект будет равен появлению вертолета на Куликовском сражении.

Значит, все же я – богач. Все же есть, чем гордиться.

* Пирогово – этномузей под открытым небом в Киеве.

 

 

Протоієрей Андій Ткачов

 

www.pravmir.ru


Коментарі (0)

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

989
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1693
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1766
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1510
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3689
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2471

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.

165

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1155

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1457

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1536
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

769
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6443
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6428
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

718
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

937
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1121
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1878
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7085 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

491
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1172
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1839
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2094