Бюджет-2019. На що підуть державні кошти?

Цього року депутати ухвалили держбюджет на наступний рік рекордно швидко – ще у листопаді. Звичайно, не без палких дискусій і нічного засідання. Така інтенсивна робота парламенту була відповіддю на вимогу МВФ. Адже без узгоджених доходів та видатків на наступний рік закордонні партнери не нададуть фінансову допомогу Україні.


Які прогнози зробили вітчизняні економісти і кому дістанеться найбільше грошей 2019 року, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Бюджетні виклики

Одним із визначальних чинників під час формування бюджету на 2019 рік була необхідність сплатити кредити, взяті попередніми урядами. За словами депутатів та експертів, це був дуже серйозний виклик.

«Бюджет 2019 року буде вкрай складним, одним із найскладніших бюджетів за всю історію України. Чому? Бо на 2019 рік припадає пік виплат за зовнішніми міжнародними фінансовими зобов’язаннями, які були взяти 15 і 10 років тому. Брали Азаров (Микола Азаров – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), Тимошенко (Юлія Тимошенко – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), вони про це вже не згадують, а віддавати зараз в 2019-му», – зауважив перед другим читанням закону народний депутат Максим Курячий.

Втім, у Міністерстві фінансів впевнені, що уряду вдалося сформувати збалансований і реалістичний документ.

Згідно із законом, наступного року державні доходи плануються на рівні 1026,1 млрд грн, а видатки – 1112,1 млрд грн. Обидві суми зросли після доопрацювання проекту. Дефіцит бюджету передбачений в обсязі 2,3% ВВП, що становить 89,99 млрд грн.

На погашення кредитів планується витратити 417,45 млрд грн. При цьому 145,2 млрд піде на обслуговування держборгу.

Як і цьогоріч, наступного року передбачається зростання ВВП на 3%. Водночас економісти прогнозують, що інфляція знизиться з 9% до 7,4%. А курс долара, навпаки, зросте – на кінець 2019 року він становитиме 29,4 гривні за долар.

Найбільше – на оборону, освіту і медицину

Пріоритети державних витрат залишаються незмінними. Як і раніше, це – оборона та безпека, освіта й охорона здоров’я.

У 2019 році на підвищення обороноздатності та безпеки передбачено понад 5% ВВП, тобто 211,9 млрд грн. Порівняно з минулим роком фінансування силовиків зросте на понад 46 млрд грн. Ці кошти, зокрема, підуть на підвищення зарплат військовослужбовцям та поліцейським.

«102 млрд грн тільки на Збройні сили України. Ми на 30% в середньому піднімаємо заробітну плату нашим воїнам», – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.

На розвиток озброєння і військової техніки держава витратить 30,2 млрд грн, а на будівництво чи придбання житла для військових – 1,8 млрд грн.

Тим часом на освітні потреби 2019 року заплановано 127 млрд грн. З них – майже 70 млрд грн субвенцій на зарплату вчителям середніх шкіл. На фінансування проекту «Нова українська школа» закладено 1,3 млрд грн.

За ці гроші переобладнають класи, закуплять  нові підручники і меблі тощо. Ще 1 млрд грн піде на фінансування Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді.

За ці кошти планують підключити інтернет у сільських школах, придбати шкільні автобуси тощо. Також у бюджеті передбачені кошти на розвиток інклюзивних класів та спортивних шкіл у регіонах.

У 2019 році уряд збільшить фінансування охорони здоров’я на 10%. Загалом держава виділить на медицину 95,7 млрд грн. Більшість цих коштів – 55,5 млрд грн – будуть витрачені на впровадження медичної реформи у регіонах. Зокрема, на покращення амбулаторій, стаціонарної та екстреної меддопомоги. До 15,3 млрд грн зросте фінансування первинної ланки медицини. З 1 січня сімейні лікарі й терапевти отримуватимуть гроші винятково за системою «гроші йдуть за пацієнтом».

Водночас програма «Доступні ліки» отримає 1 млрд грн, «Безкоштовна діагностика» – 2 млрд грн, а пілотний проект реформування системи екстреної допомоги – 1 млрд грн.

Соцвиплати зростатимуть

Бюджет 2019 року передбачає також підвищення зарплат і пенсій. На це Міністерство соціальної політики отримає 198,6 млрд грн.  

Зокрема, мінімальна зарплата збільшиться на 450 грн і до кінця року сягне 4173 грн. При цьому прожитковий мінімум у грудні 2019 року становитиме 2027 грн.

На виплату пенсій держава спрямує 168 млрд грн. З липня 2019 року мінімальна пенсія налічуватиме 1564 грн, а з 1 грудня 2019 року – 1638 грн. За розрахунками урядовців, надходження до Пенсійного фонду забезпечуватимуть податки працездатного населення, а також сплата за розмитнення автомобілів на єврономерах (орієнтовно 1 млрд грн).

За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, у бюджеті вистачить ресурсів для підвищення виплат військовим пенсіонерам та загальної індексації пенсій, що запланована з 1 травня.

Наступного року також зміниться система виплати субсидій на житлово-комунальні послуги. Загалом на субсидії виділять 55 млрд грн, з яких 20 млрд  будуть виплачені за проектом монетизації. Це була одна із принципових вимог Президента Петра Порошенка.

«Зараз потрібно забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує. І це не просто мій заклик, а це принципова позиція щодо формування бюджету 2019 року до другого читання. Підкреслю окремо: якщо цієї позиції не буде в бюджеті, якщо не врахують позицію президента при підготовці в парламенті, я бюджет не підпишу», – заявив глава держави.

В уряді планують повністю перейти на систему монетизації до кінця 2019 року. У профільних міністерствах запевняють, що виділених коштів достатньо, а зменшення бюджету пояснюють цьогорічним закриттям боргів перед споживачами. Тож субсидії отримають усі, хто їх потребує.

Експерти називають бюджет-2019 консервативним і фінансово обґрунтованим. Попри те, що він складений на вимогу МВФ, урядовцям вдалося зберегти соціальні гарантії, і всі  видатки мають конкретне джерело надходження.


10.11.2018 3332
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

178
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

701
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2035 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3113
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2587 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5350

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

466

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

629

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1103
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8448
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10922
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5307
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

695
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

557
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22620
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

916
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5440
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1075
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1075
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1347
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1637