Бєлгород (РФ): рання українська історія

Російський академік Рибаков дослідив, що городище, на якому стоїть сучасний Бєлгород, виникло у Х столітті на місці сіверського городища.  

Його населяли східні слов’яни – северяни (східнослов'янський племінний союз, який населяв на початку VIII—XI століть територію сучасних Чернігівської, Сумської, Брянської, Курської, Білгородської областей і поселився в районі сіверського городища не пізніше VIII століття.) Воно знаходилось на білій (крейдяній) горі, звідси й пішла назва, тому місцеві жителі і до цього часу називають його  Білогір’ям.

Пізніше місто було захоплене печенігами, яких у 884 році відтіснило військо київського князя Олега, який розширив кордони країни, об’єднавши слов’янські племена сіверян, радимичів і деревлян.

З часом він зробив по суті колоніями Русі (не Росії) і землі предків сучасних росіян – угро-Фінські (прибалтійсько-фінські) племена меря, чудь і весь. У 965 році землі у верхів'ях Сіверського Дінця були остаточно приєднані до Переяславського князівства, що було частиною древньоруської київської держави, нащадками якої є українці.

Власне, саме заснування міста Бєлгород більшість джерел пов’язують з 1593 роком. А у Топонімічному словнику 1998 року говориться, що сучасний Бєлгород «заснований у 1596 р. на Білгороді, тобто в урочищі, де колись перебувало Біле місто, згодом зруйноване», у якості фортеці.

У той час населення міста складалося вже приблизно навпіл з українців і росіян. У 1995 році міська влада відзначила 1000-річчя міста. Цю дату було визначено з урахуванням досліджень місцевого краєзнавця Ю. М. Шмельова.

Заснування міста Білгород є офіційною версією московитів, яким важко пояснити факт того, що «російські» міста могли існувати на цих територіях ще до того, як сюди прийшли самі московити. З часом Білгород став втрачати свою бойову та оборонну славу — з тим, як загребущі лапи московських царів стали проникати все далі на схід та південь, захоплюючи все нові українські землі. Так Білгород перетворився на провінційне місто різних губерній (Київської, Білгородської, Курської).

У 1708 р. при поділі Росії на вісім губерній Білгород став центром Білгородської провінції Київської губернії. Географ А. Краснов у книзі «Европейская Россія» -  Первое знакомство съ Малороссіей» писав:

«Чѣмъ ближе подъѣзжалъ я къ Белгороду, тѣмъ рѣзче сказывалась разница въ небѣ и солнцѣ, во всей природѣ сѣвера и юга. Здѣсь вы покидаете Великороссію, вступаете, если не въ Малороссію, то въ область съ нею родственную и по природѣ и по населенію», що свідчить про предків сучасних українців.  

Під час розпаду Російської імперії в 1917 виникла необхідність визначення кордонів нових національних держав. Україна висувала претензії на території, де мешкали переважно українці.

З іншого боку, більшовики прагнули контролювати всю територію колишньої імперії. Але більшовики силою захопили місто і вирушили захоплювати Україну, проте їм це вдалося не відразу. 10 квітня 1918 року Білгород був звільнений від російських більшовиків. У місті була встановлена українська влада.

Відповідно до закону "Про адміністративно-територіальний поділ України" від 6 березня 1918 року, Білгородський повіт мав увійти до складу земель Донеччини та Харкова, проте, адміністративна реформа так і не відбулася. Мером Білгорода був Микола Слатін (пізніше страчений більшовиками). Володимир Куколь-Яснопольський був призначений повітовим старостою. У місті було відкрито митницю та прикордонний "дозорний пункт". У школах почали запроваджувати предмети українознавства та викладання українською мовою. У кіосках із пресою з'явилися видання українською мовою. У цей час також функціонувала Державна варта.

Більшовики зробили кілька невдалих спроб захопити Білгород, і лише після підтягнення резервів наприкінці 1918 року російські війська відновили наступ. 20 грудня 1918 року після восьмигодинного бою місто Білгород було захоплене російськими військами.

"Тимчасовий робітничо-селянський уряд України" фактично зробив Білгород столицею радянської України. Місто при цьому визнали частиною України.

Після того, як російські більшовики витіснили війська УНР зі сходу України, спеціальним декретом від 20 грудня 1918 року підтвердили його приналежність до України, але згодом більшовики передумали, перенесли уряд у Харків, а Білгород передали Росії.  

Фотогалерея


24.05.2023 Ярослав Івашин 4853
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

164
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1605
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1158
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6543
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1780
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2106

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

243

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

795

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

890

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1466
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

545
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1631
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1522
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

430
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3529
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3649
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7227
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

436
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

189
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

943
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

369
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

577