Без стін та частково даху: чому 80-річному прикарпатцю не надали допомогу після влучання ракети в будинок (ФОТО)

80-річний Остап Курляк живе у селі Бовшів Бурштинської громади, що на Івано-Франківщині. Його будинок тричі зазнавав руйнувань через атаки РФ.

Нині він вже четвертий місяць — без стін і частково без даху після ракетного обстрілу РФ у грудні 2024 року. Найбільше руйнувань зазнав третій поверх його домівки.

Чоловік споруджував будинок з 1992 року для всієї своєї родини, яка теж вкладала у будову гроші. Третій поверх ще потребував капітальних ремонтів, аби там можна було жити. У березні 2025 чоловіку від Бурштинської громади надали брезент та вимурували колону, яка має підпирати третій поверх. Однак у державну програму "єВідновлення" громада досі не зареєструвала звернення прикарпатця.

Про це інформує Фіртка з посиланням на Суспільне.

"Я ледве допросився, щоб підперли металом"

Остап Курляк живе у будинку без стін від 13 грудня 2024 року, відколи в його оселю влучила російська ракета. Так він пригадує той день:

"Я умивався, і якби вона нижче розмбомбила, мене б там убило. Чув, але я й не думав. А вийшов на вулицю, пішов до стайні, а потім десь чую — тут народ вже збирається, шумлять.

Тоді я вийшов сюди, побачив — усе розбите. Підуть дощі, все лускається, і воно рухне. Рухне і потягне мені ще пів хати туди".

Так, 24 березня 2025 року Бурштинська міська рада надала чоловіку брезент, щоб накрити частину будівлі, де немає стін та даху.

Перед цим, 17 березня, комунальники вимурували колону на місці зруйнованої, яка підпирала частину третього поверху будинку. 5 лютого рятувальники, які розчищали завали, поставили замість колони арматурний стовп.

"Стара цегла, вони вимурували, а ця балка падала і за собою все тягнула — була б біда страшна. Я ледве допросився, щоб мені підперли металом, а вони вимурували.

Це вікно вибило, тут теж вікно було. Ну я вже не вставляю. Може, гроші дадуть — тоді вставлю", — каже Остап Курляк.

Постраждалий через ракетний обстріл чоловік про родичів, які живуть в Росії

Остап Курляк споруджував цей будинок з 1992 року для усієї родини, яка теж вкладала гроші. Третій поверх ще потребував капітальних ремонтів. Сестри й одна з дочок чоловіка нині живуть у Хабаровську, що у РФ.

"Дочка моя — та хабаровська — боїться, і дві сестри молодші бояться. А сестра Марта починає зі мною розмову: "Слава Україні!" Я говорю: "Марто, так КДБ?" Вона відповідає: "Вже викликали.

А мені 77 років, нащо я їм потрібна? Я ж не розповсюджую, нікого не агітую. Я свої думки висловлюю братові. Що, не маю права? Ви що, хочете писок мені закрити?" Так вона з ними говорить. Мені шкода правнуків моїх. Вони вже їх виховають так, як треба, моск*льщина та", — розповів Остап Курляк.

Зі слів чоловіка, у 1950 році його сім'ю вивезли в тайгу через те, що батько був в УПА. Згодом вони потрапили до Хабаровська.

"Ніколи не забуду. Я маму тримаю за спідницю. Марта моя — їй було два рочки — з другого боку. Братика двомісячного на руках тримає. І ми там жили до 1958 року, поки нас нарешті реабілітували.

Ми, виходить, невинуваті. Нам дали "ізбушку" за Хабаровськом, а сусіди навпроти на лавочках: "Скільки тому хохлу треба? Дивіться, вже другу корову завів". Місцеві жителі так казали — воно все ліниве", — пригадує чоловік.

Будинок Остапа Курляка тричі зазнавав руйнувань через атаки росіян.

Остап Курляк — єдиний із сім'ї виконав заповіт батьків і повернувся до рідного Бовшева. Там він почав зводити будинок, який після повномасштабного вторгнення тричі був пошкоджений через російські ракетні атаки. Перший і другий раз вибило шибки.

"Аж образи попадали в церкві. А у мене всі вікна повилітали. Я звернувся, привезли скло до клубу — цілу купу. Люди приходять, а вона каже: "У нас майстра нема, самі собі ріжте".

Хто буде різати скло? Де, на чім, на підлозі? І воно так стоїть. Я ще й сміявся. Сказав: "Воно тут постоїть з пів року", — говорить Остап Курляк.

Чоловік недавно дізнався, що його не внесли до державної програми "єВідновлення".

Чому Остапові Курляку не відшкодували гроші за пошкоджений російською ракетою дім.

Зі слів заступника міського голови Бурштина Івана Драгуна, брезент для будинку Остапа Курляка не могли надати швидше, бо підприємець не хотів давати його у борг. На питання, чому чоловіка не внесли в програму "єВідновлення", він відповів так:

"Наприкінці грудня виїжджала комісія, склала кошторис на пошкоджене майно. Сума — орієнтовно 800 тисяч гривень.

Ми зверталися до технічної підтримки про те, що в нас склалися так обставини: є адміністратор, який може внести необхідну інформацію суто щодо міста Бурштин. На сьогодні готуємо пакет документів для розгляду, щоб надали більшу кількість послуг для нашого адміністратора".

Виконувач обов'язків директора департаменту розвитку громад обласної військової адміністрації Роман Дунич каже, що Остап Курляк отримав з бюджету 20 тисяч гривень допомоги. Стосовно "єВідновлення", то він сказав, що кожна громада мала можливість пройти навчання щодо правильної роботи з цією державною програмою.

"Під час реєстрації відповідної людини, яка мала б це здійснити, вони припустилися помилки й зареєстрували тільки, наскільки ми розуміємо, по місту Бурштин, а не в цілому по територіальній громаді", — говорить Дунич.

Заступник міського голови Бурштина каже: очікують, що до кінця тижня внесуть інформацію щодо Остапа Курляка у систему "єВідновлення".

"Як я можу залишити господарство?".

Власник пошкодженого російською ракетою будинку Остап Курляк сказав, що його друга дочка, яка живе в США, пропонувала йому переїхати до неї.

"Щодня телефонували й кликали. Казали: "Ми зробимо всі документи". Я відповів: "Як я можу Галю [Галина Курляк — померла дружина Остапа Курляка — ред.] одну залишити? Господарство як можу лишити?".

То неможливо в таких роках кудись їхати. Мене рятує ровер — що я його веду і за нього тримаюся. Він за мене, я — за нього", — каже 80-річний чоловік.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

На Івано-Франківщині підвищена небезпека ракетної атаки

Атакували об’єкти критичної інфраструктури: на Прикарпатті ліквідували наслідки обстрілів (ФОТО)

"Завдали масштабного удару по Івано-Франківщині й намагалися по громаді", — Руслан Марцінків про атаку окупантів


Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

539
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1013
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2289 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3385
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2815 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5629

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

684

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

851

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1327
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10201 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8690
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11134
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

631
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

959
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

770
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22843
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

478
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

887
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1348
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1320
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1547