Антихтон проти Адекватності, або ж як Європа пристала не туди. Частина 1 — про Принцип

 

Прелюдія

 

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки». Коли ті одиниці індивідів, що ще можуть відповідати дефініції даного терміну, що вони знайшли оптоволокно посеред океану, страждають від усвідомлення напряму керуючої руки, та самі звершити прориву не здатні, адже складні часи настали, а їх творці живі. Коли світ функціонує з допомогою кріпака, який стає не паперово зареєстрованим до пана, а власну думку і картину світу перетворює на паспорт своїх і є кріпаком чужих.

Як живцем готуєш (вариш) тварину, спершу створи враження термального джерела, потім фінської сауни, а лише потім піддай жару: інакше ж вирветься, бо при розумі буде. Треба дати їй вгрузнути в усвідомленні власної правоти, що скаже їй про її виключно хороше й безпечне становище, по вуха залізе в насолоді від власної сформованої істини, де вона втрачає розум добровільно, творить свою власну гру. Аналогія хоч і непрактична, та все ж описує одвічний принцип пропаганди, звідки б вона не приходила.

Істина, яка потрібна у кабінетах на останньому поверсі, серед золота, мармуру, позолоченого дерева та книг Лебона, починає йти в дію тоді, коли альтернатив немає, а точніше вони нівельовані істиною мейнстріму, себто новою духовною формацією, що минувшого перспективного різноманіття світу не знала і з потрібної перспективи проросла. Протилежності та контроверсії споглядаються виключно із парадигми директиви, як маргінали та блудні сини. На стіл саму ж директиву приносить прислужник, шут і маг, що перетворює конверт із надписом “для уповноважених” у думку. І бродить думка серед аргументів з розряду парадигмального погляду сформованих споживачів, і знаходить свій час, своє місце, і свою міру, яку швидко втрачає, адже так і задумано. Міра втрачена – абсолют піднято. Абсолют піднято – краю досягнуто. Так і мислить мейнстрім, краями. І постає оптоволокно.

 

Аргумент

 

Греки точно щось знали, коли говорили про Антихтон та Центральне Вогнище. Вогнище, що несе світло, що дарує життя Землі та її противазі, що та в свою чергу несе для нас Апокаліпсис та деструкцію. Тоді ще наука була емпіричною, концепційною, єдиною системою знань, розуміння і здогадок на основі розуміння реальності. Тож коли ми говоримо про космологічні пояснення та теорії щодо паттернів чи конструкцій влаштування й функіонування світу, ми паралельно торкаємося і уявлення античних філософів про природу людини, суспільства та довколишнього світу. Все це накладалося у те, що здавалося логічним, ідеальним, виваженим. Тож яка Земля без Антихтону? Куди ж життю без смерті, а злу без добра?

Європа багато у чому, якщо не у всьому, за властивістю природи людини, проявляла себе у обидвох таборах єства. Та настав якось час, що змінив усе: велика трагедія й нещастя, що задали темп у вірний напрямок, який, з тієї ж причини природи людини, швидко (в історичній перспективі) збився і став рівно протилежним. Біда прийшла як зовні, так і зсередини. Ворожі культурні кола, народи глиняних хатин та племінних понять, що бажають уподібнити усіх собі, вкупі із людьми, що толерують їх і через призму людяності засліплюють собі ж очі щодо всіх небезпек, повʼязаних з толеруванням ідей та ідеологій, що розкладають.

Де був форум, директива творить землянку. Де були люди, директива випалює все до голої землі. А з минувшого творить Антихтон. Це — головна підміна понять в усьому процесі, із якої виходять усі інші зміни та тенденції. Антихтон зве себе Землею, а Землю клеймить Антихтоном, адже ж вона протиставляє вигаданій любителями Армагеддону правді свою, часто жорстоку, та все з логічну і зрозумілу, з їх зору, неправду. Не те, що участь в ній, а навіть співпраця чи контакт, — уже клеймо на тобі. Система прикривається позиціями, часами, помилками: свої ж упускає. Якщо і скаже правду, то в кінці одним реченням. Щоби запам’яталось, прижилось, але не залишило осад, не увійшло у думку і не збило мислиннєвий концентрат, що створений іншими пʼятдесятьма сторінками сольного маніфесту сольно єдино вірної думки.

 

Кінець, що підсумовує, теоретизує, та підводить до того, що надихнуло на цей блог (в поточному блозі — про процеси, в наступній частині — про конкретні приклади)

 

В народі існує термін «шизореальність». Це світ, що створений як язва, на якій наростає парадигма у вигляді додаткового, але логічного запалення, що в свою чергу призводить до повноцінної інфекції та навіть розкладання плоті. Той, хто захищає цю парадигму, оперує паттернами і всіма можливими функціоналами саме цієї «шизореальності». Так як людина отримувала в «прикормку» саме цю картину світу з інформаційного потоку, який її оточує, вона здатна лише уєдинити власну парадигму у межах шизореальності, відкинувши інші. В конфліктах така людина використовує саме закони та аргументи своєї парадигми, інші несвідомо відкидає, або ж і свідомо, коли надто насідають. Співрозмовника вона затягує у пучину власного досвіду з шизореальністю, і перемагає: адже індивід бачив усі парадигми лише збоку, і цього йому було достатньо, щоби «зрозуміти» їх суть. А шизореальність сама по собі конструйована так, щоби підтримати і захистити її прихильника, а також: залучити нових прихильників за допомогою поверхневої логіки, що, хоч і не повʼязана з власне логікою, але підтримується мораллю, яка знаходить куди більший відклик у людини. Отож, в ній є і раціональність, і різні види підґрунть, які навіть можуть переконати індивіда відмовитися від адекватності. Все по Марку Твену. І ось як працює нинішній світ, де переміг істинний марксизм у людських умах, де «слабкий» дорівнює «маючий рацію», де проявлення сили і розуму є недоцільним, неправильним.

Але чи думають шизореалісти про те, що світ є неправильним, і діяти в ньому неправильно є дуже часто єдиною можливістю відстояти правильне? Ні. Для них важливе тут і зараз, вони не вміють мислити завтрашнім днем, не вміють і не можуть будувати тенденції і бачити наслідки, коли причини уже на виду. Рожеві окуляри змінилися рожевими очима. І це невиліковно. Лише осліпивши людину з такими очима, можна у перспективі довести її до вірного шляху. Але це вже проти природи самого індивіда, адже він захищає правду, свободу і цінності людини. Отож, він дасть себе притиснути.

Тож ким варто бути: засліпленим кріпаком, що живе у власній шизореальності? Чи все ж індивідом, який тільки те і може, що мовчати, мріяти і мислити лише для самого себе, якого чавить маса і маргіналізує система? Чи все ж творцем неправильних думок у редакційній кімнаті Агенції Новин «Фіртка» чи й європейської газети, що творить найгірший гріх серед усіх знаних в історії світу? Де ж світла сторона?

Шизореальність продукують кути і стіни, краї і крайності: у націоналістів і «занадто-патріотів» це пригноблення народу іншими, злими народами, міфічною змовою чи то євреїв, чи то масонів у змові з ілюмінатами, іноді навіть рептилоїдів, чи й усіх разом, у комуністів і соціалістів —  брудних пролетарів, неосвічених селян, що не бажають працювати безробітних, кричущих про свою значущість та перевагу над більшістю представників усіх можливих меншин, а також мігрантів із протилежних, вороже налаштованих культурних кіл, з боку злих освічених, чистих, мислячих і забезпечених капіталістів.

І як тут не повірити, що кожен прагне смерті чи хоча б самознищення, саморозкладання, коли Європа ділиться на ультралівий та ультраправий табір, які обидва, в одній формі, але в різних ідеях, пропонують саме це? Що цікаво, колись за комуністів голосували якраз таки пролетарі і селяни, а за нацистів світські містяни. Зараз усе рівно навпаки, щоправда видів комунізму побільшало, на будь який смак: зелений, рожевий, з червоною розою, з серпом і молотом, із Капіталом і, звісно ж, із зброєю та бомбами. А от праві всіх земель і народів почали приставати до ліберальних кіл, часто навіть лівих, пропонуючи свободу через несвободу. Чи логічно це? Не надто. Але що ж логічно у цьому світі?

 

Лука Головенський,

Учень Гімназії імені принцеси Гізели Баварської,

м. Мюнхен


24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5524
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1201
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5118
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7105 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2955
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1705

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2622

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

568

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2666

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1133
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

4969
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

912
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2353
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17814
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12260
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1308
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8209
24.11.2025

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

5828
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

736
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1290
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1147
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1600