Соціологи фіксують факт зменшення шару "противсіхів" у електоральному пиріжкові України. З наближенням виборів громадяни знову розходяться по нішах своїх політичних уподобань. У випадку, коли виборці жорстоко розчаровані власними попередніми замилуваннями, вони обирають собі нових політичних ідолів. Цим пояснюється зростання рейтингу партії "Свобода", до якої перетікають симпатії колишніх прихильників національного та національно-демократичного спрямування.
Зупинилося падіння рейтингу Партії регіонів, бо її виборці просто не знаходять за кого голосувати – чогось симетричного "Свободі" у ніші антиукраїнсько-патерналістських уподобань наразі не створено. Втім на це ще є час. "Проекти заміщення" – ті, хто буде запропонований виборцям у мажоритарних округах під виглядом не провладних, а незалежних кандидатів, саме прокльовуються з під снігу – весна усе ж. Так само вигулькнуть нові партійні проекти. Вони вже на низькому старті і мають власні імена та прізвища. Вже споглядаємо їх в усій лайтбоксній, фотошопаній красі. Їхнім завданням буде відтягнути голоси у основних опозиційних сил і таким чином збільшити кількість мандатів, які отримають Партія регіонів та комуністи за рахунок пропорційного перерозподілу відсотків тих, хто не подолав п'яти відсоткового бар'єру. Разом із "незалежними" у Верховній Раді наступного скликання буде відтворено таку саму більшість, яка діє нині.
Цей сценарій в усій своїй невідворотності є очевидним для опозиції – справжньої, якій немає чого втрачати, крім перспектив політичного небуття, та вдаваної, яка сподівається знову прикидатися "борцями з режимом" у Раді наступного скликання. Тому "вдавана" й голосувала разом з провладними фракціями за чинний виборчий закон. За своєю руйнівною силою це голосування на порядки небезпечніше за підтримку ратифікації Харківських угод. Тепер Конституційний суд, цілком слушно з точки зору рівності прав громадян, позбавить "зіркових" опозиціонерів можливості одночасної участі у виборах в округах та за списками – ще мінус десятків зо три мандатів. Це вже дає шанси нинішній владі утворити конституційну більшість. Саме до цього об'єктивно опозиціонери та "опозиціонери" штовхають країну своєю безпорадністю.
Не погодять вони єдиних кандидатів в округах. Пройшовши до парламенту нарізно, "Батьківщина" та Фронт змін і, можливо інші, не спроможуться до солідарного голосування, а тим паче до утворення єдиної фракції Це вже поразка не лише на майбутніх парламентських виборах, а й на президентських у п'ятнадцятому році.
Альтернативний сценарій може запустити різке погіршення добробуту громадян, що матиме наслідком суспільні збурення. У цьому випадку вибори завжди можна скасувати під приводом нестачі коштів на них, чи зупинення чинності виборчого закону конституційним судом. Такий хід подій також влаштовує "опозиціонерів".
Парламентська опозиція сама завела країну у політичну безвихідь. Гнилим є не склад парламенту нинішнього скликання. Гнилим є інститут українського парламентаризму, і антибіотики проти цієї гангрени вже безсилі.
Костянтин Матвієнко,
