ЯК Я ПОКИНУВ РІДНИЙ ДІМ

 

Я виріс у старому будинку з кам`яними стінами, дерев`яними вікнами і черепичним дахом. Його збудував мій дід, якраз перед тим, як привести туди свою молоду дружину – мою майбутню бабцю. Вони не втигли ним довго натішитись, бо почалася велика війна. А на війні, як на війні: осколки гранат пощербили кам`яні стіни і попробивали дахівку, кулі подзюравили вікна і двері. Та найгірше, що війна забрала також діда. А бабця – тоді ще цілком молода жінка – залишилася з громадкою малих дітей на призволяще.
Нова влада змилостивилася і дала трохи штучного матеріалу, щоб тимчасово позакривати пробоїни. А ще майстрів, які клали ці матеріали «косо-криво, аби живо». Це вони називали визволенням.
Не дарма кажуть, що немає нічого стабільнішого, аніж тимчасове. Тож на момент мого народження наш дім перебував уже в дуже занедбаному стані. Неякісні штучні матеріали не могли стримувати дощу: стелі затікали, стіни воложіли, покривалися пліснявою і грибком. З вікон і дверей протягали холодні вітри, витягаючи з хати тепло. Щоб вберегтися від застуди, яка в ті часи часто ставала смертельною хворобою, в піч пішло все, що надавалося на розпал – книжки, газети, неактуальні документи з часів минулої влади, а також листи, привітальні листівки і фотографії тих родичів, чиї імена стерлися з пам`яті. Так з нашого дому зникли бібліотека і родинний архів. 
Але це не дуже помагало, діти хворіли і вмирали. Першими пішли найбільш делікатні, найбільш вразливі. Нового матеріалу нова влада не давала, бо вирішила, що допомога надається один раз на одне покоління. Сама баба з малими дітьми не в стані була вирішити цієї проблеми. Тому головним завданням всієї родини стало, щоби принаймні всі були нагодовані і вбрані. Тому я виріс ситим і вбраним, але із завжди сумним поглядом і песимістичними поглядами. 
Зрештою, не тільки я. Всі родичі від страху, відчаю і непевності стали безсилими і вічно втомленими. Саме це їм заважало хоч якось подбати про наш дім. То слабість, то втома, то брак матеріалів. Через постійну втому їм постійно хотілось відпочивати. За прикладом нової влади справжнім відпочинком почала вважатися пиятика з дурними вересками замість пісень і з матюками замість дотепів. А ще із бійками, трощенням елементів інтер`єру та биттям посуду. Це вони називали забавою. Так з нашого дому зникли старі австріяцькі меблі і польська порцеляна. 
Саме тоді нова влада новому поколінню видала нові штучні матеріали – шифер, щоб підлатати дах, і штукатурку, щоб заліпити камінь як пережиток минулого. А ще телевізійні антени, щоб нова влада могла більш ефективно поширювати нові взірці відпочинку. А ще одноразовий посуд і меблі з відходів. Це вони називали покращенням. 
Покращення тривало недовго, але зробило свою справу. Штукатурка місцями повідпадала, фасадні прикраси на будинку були збиті заради кріплення антен, одноразовий посуд навчились використовувати багаторазово, а при нагоді зовсім втратили навички миття порцелянового посуду, необхідність в якому, зрештою, також відпала. 
Тож, коли прийшов час мого покоління, то в будинку вже були потріскані стіни, провалена підлога, прогнили дерев`яні опори дзюравого даху. А в повітрі стояв стійкий запах перегару, плісняви і взаємної огиди. 
Коли я звернувся до братів і сестер із пропозицією навести лад в будинку, то почув у відповідь про брак матеріалів від нової влади, про втому і потребу відпочивати, про слабість і потребу лікуватися самогонними настоянками «як діди-прадіди». А те, що дім може колись завалитись нам всім на голову – ну що ж «на все воля Божа». Це вони називали релігійністю.
Тоді я зрозумів, що рідного дому врятувати мені вже не вдасться. Я теж ходив вічно втомленим, теж пив і матюкався, і списував все на Божу волю. Але я не хотів, щоб дім мого діда впав на голови моїм дітям. Тому одного разу я зібрав свої скромні пожитки і не попрощавшись вирушив геть з рідного дому. Ще раніше я дізнався, що на протилежному кінці нашого глобального села продається старий кам`яний дім з дерев`яними вікнами і черепичним дахом. І не тому, що був занедбаний, а тому, що його попередні власники відійшли передчасно в кращі світи, і домові був потрібний новий дбайливий ґазда. 
Ось так, покинувши рідний дім, я віднайшов свій власний. Тепер під моїм вікном пахне акація. У моєму садку дозрівають смокви і маслини. Зі спальні перед сном я дивлюся на море, яке своєю незворушністю наповнює мене спокоєм. А до сну мене приколисує тиша.
Мені добре тут спиться. Я лягаю спати з приємністю, бо знаю, що мені присняться, як заповідав старий друг: «човни з рожевими вітрилами і дуже тихий океан».

 


14.09.2016 Володими Павлів 2596 0
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

177
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1618
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1165
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6566
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1787
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2123

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

897

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

550
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1635
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3656
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7235
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

443
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

197
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

946
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

580