640-річчя Болехів може «відзначити» комунальним Майданом

За останні кілька років ми вже не вперше, на жаль, характеризуємо місто Болехів таким невдячним словосполученням, як «місто-септик».

 

Два попередні обласні керівники болехівців не почули, бо не спромоглися допомогти місту визволитися із багаторічного полону нечистот. Тож 10 червня цього року депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Черневий від імені керівництва і депутатів Болехівської міської ради звернувся до керівництва області з депутатським клопотанням та оприлюднив сподівання, що екологічна ситуація в місті Болехові «не змусить жителів і депутатський корпус ставити питання про оголошення міста зоною лиха».

 

«У місті вже з 1998 року не функціонують очисні споруди, каналізаційні мережі, насосні станції, — йдеться у зверненні болехівців. — Неочищені господарсько-побутові та стічні води без знезараження скидають у водні об’єкти..."

 

Наше зондування настроїв у Болехові підтвердило ситуацію напруги. Міський голова Болехова, депутати міської ради і жителі міста б’ють на сполох: якщо будуть зволікати з вирішенням проблеми будівництва очисних споруд, то місто, яке свого часу Європа величала «Галицькими Атенами», свої 640-ві роковини з часу першої писемної згадки «відзначить» комунальним майданом та акціями громадської непокори...


Час іде — мільйони гребе

Свого часу, коли Болехівський лісокомбінат ще був потужним підприємством, міські очисні споруди були на його балансі й обслуговуванні. А після передачі їх на баланс міської ради комунальний об’єкт ще якийсь час функціонував, навіть попри значну технологічну зношеність обладнання. А 1998 року постало питання про закриття очисних споруд через технічну непридатність для подальшої експлуатації.


— У 2002—2003 роках, — каже перший заступник міського голови Болехова Володимир Півень, — місто виготовило проектно-кошторисну документацію, за якою вартість усіх робіт з реконструкції міських очисних споруд становила 1 млн. 100 тис. грн. Йшлося про часткову заміну каналізаційних мереж, оновлення обладнання на очисному об’єкті та водонасосних станціях тощо. і, як свідчать документи, до 2006 року для цього вже було затрачено 379 тис. 700 грн., а також ще 20 тис. грн. — з бюджету міськради. У листі від 30 січня 2006 року на ім’я тодішнього голови облдержадміністрації Романа Ткача та начальника управління екології і природних ресурсів області Миколи Приходька йшлося, власне, що для здачі в експлуатацію першої черги очисних споруд того року ще було необхідно 350 тис. грн. А загалом на 2006 рік уже було відреконструйовано 40% очисних споруд. Тож, як бачимо, було достатньо ще незначних фінансових зусиль, щоб першу чергу потужністю 200 кубометрів на добу запустити в роботу. Та цього не сталося, бо, на жаль, об’єкт недофінансували.

- А які кошти потрібні нині?


— Обладнання, яке того часу закупили, і досі зберігається на складі. Але воно вже технологічно застаріле. А каналізаційні мережі, які замінили 2006 року, без обслуговування також можуть стати непридатними. Попри те, що 2007 року проект мав бути вже завершений, у 2008—2009 роках довелося містові знову повертатися до вирішення проблеми очисних споруд і вдруге виготовляти проектно-кошторисну документацію. Зрозуміло, вже за новими розцінками. іІвартість усіх робіт сягала вже приблизно 12 млн. грн. — тобто зросла вдесятеро. 2009 року провели тендер і почалися роботи. Основним замовником було, і нині є, головне управління регіонального розвитку і будівництва облдержадміністрації. Почали із заміни міських каналізаційних мереж і колекторів та ін. Було освоєно таким чином 1 млн. 400 тис. грн. і у жителів Болехова появилася надія. Однак торік фінансування припинили, а місто таких коштів не має. Та й для області це відчутний фінансовий тягар. Місто планувало звернутися з проханням про фінансування до Державного фонду екології...

- Цього року як?


— Є перспектива, що коштів на очисні споруди ми не одержимо. Це означає, що зроблене в 2009 році знову «забалакають».

- Але ж місто має жити і розвиватися?

— Ми вже відчуваємо значні проблеми під час реалізації програми молодіжного житлового будівництва — показники Болехова, м’яко кажучи, скромні. Поясню, чому. Ще 2009 року головні санітарні лікарі області та району направили до Болехова листи про заборону початку будь-якого будівництва, поки не вирішиться проблема з очисними спорудами. Адже наші багатоповерхівки, зокрема їх підвальні приміщення, — це жах, середньовіччя: всі каналізаційні нечистоти пливуть у потоки і річки. А ще — місто в долині, нема вільних ділянок для розвитку, будівництва. Адже через відсутність очисних споруд не можна здати в експлуатацію навіть уже зведене житло. Та й який інвестор до нас прийде за таких умов?

...Соціальне збурення в Болехові, як ми пересвідчилися, не випадкове. А тривожні відомості про холерний спалах в Україні ще більше розбурхали людську уяву. «Наявність на території міста трьох кладовищ, холерного цвинтаря і скотомогильника у поєднанні з відсутністю очисних споруд і каналізаційної мережі щодня загрожує епідеміологічною ситуацією та втратою здоров’я і жителям Болехова, і регіонам нижче за течією», — йдеться у зверненні депутатів Болехівської міської ради.

 

На руїнах... надій

Разом з першим заступником міського голови Болехова Володимиром Півнем, заступником – Михайлом Данилюком та начальником Болехівського комбінату комунальних підприємств Іваном Турківим оглядаємо залишки колишніх міських очисних споруд — руїна. Весь метал, який можна було зрізати і продати, — розікрали, а залізобетонні конструкції поволеньки розсипаються просто неба. Як кажуть, будівництво очисних споруд треба тільки розпочати і завершити. А господарська недолугість і надії людей руйнує.


— У 2009 році, — розповідає начальник Болехівського ККП іван Турків, — коли прокладали напірні колектори, то дійшли до цього очисного блоку, де й планували провадити реконструкцію. Та як тільки почали розбирати старі конструкції, то вони посипалися. Тож вирішили створити комісію, до якої ввійшли представники проектної організації «Львівдіпрокомунбуд», управління регіонального розвитку та будівництва ОДА і Болехівської міськради. Прийняли рішення цілком демонтувати приміщення і внести зміни в проект. Так і вчинили. Ми з секретарем міської ради на той час представляли в комісії місто. Реконструкцію почали 5 жовтня 2009 року, а роботи виконувало ТзОВ «Трейдзахідбуд», яке виграло тендер.


- Що зробила ця фірма?


— Десь до кінця грудня 2009 року працівники проклали до насосної станції два напірні колектори діаметром по 110 мм, загалом 1 700 м подвійної нитки. Відтак ще збудували 650 м так званого всмоктуючого колектора, який збирає каналізаційні стоки, що самопливом течуть до насосної станції. Працювали добре, та 22 грудня роботи припинили...


- То наразі Болехів напуває ріку Гериню чим хоче?

— Звичайно. Так, як і робив досі. Роботи ж не завершили — вперлися у брак грошей.


- Проект очисних споруд, як на мене, не з дешевих. Чи  раціональний він?

— Проектом передбачено пропускну потужність 400 метрів кубічних каналізаційних стоків на добу. Але щоб очисні споруди працювали ефективно, потрібно значно більше користувачів. В іншому разі собівартість буде дуже високою — як мінімум по 15  гривень за куб. Звичайно, були б очисні споруди, а споживачі знайдуться. Хоч потрібно створити людям всі необхідні умови. Та треба рухатися вперед — іншого виходу нема, місто росте. Тож рішення місцевої влади мати власні міські очисні споруди цілком слушне.


- Яким чином за такої ситуації Болехів нині виборсується з полону нечистот?

— Загалом вивозимо на очисні споруди сусідів — Долинського водоканалу. Маємо з ними відповідну угоду. Та кошти платимо шалені — по дві тисячі гривень щомісяця...

 

 

«Я миритися не збираюся...»

Складається враження, що розмови про Болехів як місто-септик влада сприймає, як страшилки для наївних. У всякому разі потуги її реагування так виглядають. Попри те, що ситуація і справді потребує невідкладної уваги і вирішення. Бо ще кілька років тому екологи сусідньої Львівської області мали претензії, що екологічна ситуація в Болехові є потенційною загрозою для санаторно-курортних водозаборів міста Моршина. У такому випадку фінансові й моральні збитки для нашої області можуть бути непередбачуваними. Та найприкріше, що жителі Болехова вже втомилися від перенасиченості не тільки нечистотами, а й обіцянками керівників різних чинів і мастей.

— Так, місто Болехів має гірський статус, — наголошує міський голова ЗенонМакота. — Це, окрім іншого, означає, що наше місто є першим отруювачем  чистих гірських потоків. Наші міські землі вже перенасичені нечистотами, які починають випирати з-під землі навіть у центрі міста. Де б не зачерпнув екскаватор — пробиває каналізаційний фонтан. Будь-коли в місті може статися каналізаційний вибух. Як ви думаєте, що легше: евакуювати все місто чи знайти в державі 10 мільйонів гривень? Треба лише раз навести порядок — і забути про проблему. А не годувати людей балачками. Люди і без того через нашу керівну недолугість судяться, сусіди попересварювалися через туалети й септики... Хіба це нормально? Я добре усвідомлюю, що Болехів — це потенційна екологічна біда. Іне тільки для нашої області. Днями з ситуацією в місті знайомився заступник голови Івано-Франківської обласної ради Остап Дзеса — був на руїнах очисних споруд, спілкувався і з керівництвом міста, і з комунальниками. А також пообіцяв, що керівництво облради відстоюватиме щонайшвидше розв’язання нашої міської проблеми. Бо з такою ситуацією я як міський голова далі миритися не збираюся. І болехівці також...

 

газета "Галичина"


21.06.2011 Ігор Лазоришин 3246 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

177
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1615
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1165
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6566
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1787
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2123

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

897

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

549
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1635
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3656
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7234
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

443
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

197
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

946
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

580