Їм потрібна моя допомога, а не моя присутність
Найпопулярніший міф, що виправдовує нашу власну лінь. Насправді, діти дуже нас чекають. Згадайте, як ваші діти чекають вашого повернення, коли вас довго нема вдома. Діти-сироти такі самі! Найкращий подарунок для них – саме ваша присутність! Для них нова людина – це вісточка з цікавого світу, якого вони не бачать, той, хто проявляє до них свою увагу, і найголовніше: шанс знайти собі сім'ю!
Їм потрібно те, що не потрібно мені
Дуже поширена і помилкова думка! Якщо ви збираєтесь віддати у дитячий будинок те, що хотіли виносити на смітник – краще одразу викинути. Просто уявіть собі, як би ви себе почували, якби вам подарували щось таке??? Діти-сироти, інваліди, бідні люди – це такі самі люди, як і ми з вами! Вони люблять гарно вдягатися і отримувати корисні подарунки, навіть якщо не мають такої змоги. Тому, перш ніж нести рване пальто у плямах, подумайте: може, краще купити на якусь невеличку суму необхідних речей – тапок, колготок, шкарпеток і привезти в дитячий будинок у вільний час?
Я хотів би всиновити дитину, але боюся, що в неї погані гени
Якщо ви завітаєте до дитячого будинку або інтернату особисто, ви ясно побачите: зазвичай ці діти набагато скромніші, вихованіші та уважніші, ніж наші власні! Вони високо цінують вашу увагу і готові подарувати вам усе своє серце! Звичайно, якщо ви берете таку дитину в свою сім'ю, можуть виникати деякі непорозуміння. Але ж вони виникають і з нашими рідними дітьми! У будь-якому випадку, є тільки одна порада: терпіння і любов. Скоріш за все, дитина з будь-яким характером оцінить вашу спокійну доброзичливість, а якщо помітите якісь погані звички – тільки ваш авторитет зможе все змінити. Звичайно, якщо він є…
Я хотів би всиновити дитину, але це дуже складна процедура
Вибачте, будь ласка, за грубе порівняння, але ж ви, якщо хочете придбати авто чи побудувати будинок, витрачаєте багато сил, енергії, грошей? Тут така сама ситуація. Важливо не те, скільки ви втрачаєте, а те, як сильно ви бажаєте. Треба тільки сказати собі: я готовий прийняти у свою сім'ю нову людину, піклуватися про неї і любити, немов власну дитину. Ви маєте уявити ваше спільне майбутнє і тоді всі формальності здаватимуться легкими неприємностями. Тим більше, що зараз процедура усиновлення значно спростилася.
Я хотів би всиновити дитину, але боюся помилитися
Якщо не вдаватися в тонкощі і не намагатися бути тактовними, цю фразу можна перевести так: „Я хочу вибрати собі дитину!” У цьому бажанні немає нічого ганебного, воно дуже природне! Але уявіть собі, як будуть почуватися діти на оглядинах. І тут на допомогу приходять саме такі об'єднання, як наш театр! Приєднуйтесь до поїздок, грайте з дітьми, спілкуйтеся з ними на правах гостей, і хто зна, можливо серед цих малюків знайдеться той, кого ви полюбите всією душею і вже ніколи не відпустите!
Діти у дитячих будинках живуть у жахливих умовах. Якщо я поїду, я дуже розстроюся
Якщо цей міф є для вас актуальним, ви, напевно, ніколи не були у дитячому будинку. Більшість з них досить затишні - з сучасним ремонтом і устаткуванням. На перший погляд вони нагадують наші домівки, а в дечому іноді навіть перевершують їх. Дітки здорові, чистенькі, нагодовані. Але... Незважаючи на те, що їх багато, вони дуже самотні. Тому що будь-яка установа, хоч вона доволі рідна та затишна, не може замінити дитині сім'ю. Тільки в сім’ї малюк відчуває себе єдиним, неповторним, коханим... А ще ці дітки дуже прагнуть спілкування і нової інформації! Тому ви сміливо можете їхати, не боячись розчарувань!
Благодійність розбещує одержувачів і не вирішує практично жодних проблем
З цією проблемою рано чи пізно стикається кожен волонтер. Діти чекають так званих „спонсорів”, щоб отримати якомога більше матеріальних речей. Ця тема є дуже складною. Але давайте спробуємо розібратися: у цих дітей немає майже нічого, що б належало тільки їм, було їхньою власністю. Крім того, ви побудете з ними в кращому випадку кілька годин (якщо взагалі приїдете), а потім поїдете. А іграшка, що ви подаруєте, залишиться. Звичайно, вони чекають ваших подарунків! Тому так важливо не просто бездумно дарувати, а спілкуватися, поясняти, що сьогодні ви привезете, а завтра – їм самим прийдеться заробляти. Практика показала, що більшість дітей легко йдуть на контакт і ви можете все їм розказати так, як ви собі це уявляєте. Але не забувайте, що на вас лежить відповідальність за їхнє майбутнє, тому будьте чесними і відкритими. Тоді з категорії „спонсорів” ви перейдете до категорії „друзів”.
Моя допомога піде в руки тим, хто на ній наживається
Це можливо. Але тільки тоді, коли ви самі не зацікавлені допомогти саме тим, хто цього потребує! Більшість потреб є справжніми, але ми зазвичай не можемо знайти час, щоб під'їхати, поспілкуватись, дізнатися, що саме потрібно... На цьому і наживаються шарлатани! Якщо ви не довіряєте директору дитячого будинку, поспілкуйтесь раз, другий, потоваришуйте – так ви дізнаєтеся про справжні потреби, не хочете давати гроші – запитайте, що потрібно, купіть і самі принесіть дітям! Так, це потребує більше зусиль, але тоді ви впевнено можете сказати: „я допоміг”, а не підтримувати байки про те, як цинічні вихователі продають на ринку дитячі колготки. Тим більше, що в багатьох випадках, вихователі і дирекція –милі, чесні люди, що дуже люблять своїх дітей і роблять усе від щирого серця!
Допомагати можуть тільки ті, хто сам щось має
Цей безглуздий міф вигадали ті, хто й гадки не має, що таке справжня допомога!
По-перше, якщо добре подумати, можна знайти багато непотрібних речей, на які ми регулярно витрачаємо гроші. Може статися, що ці, по суті, копійки можуть врятувати комусь життя! По-друге, хто сказав, що потрібна тільки матеріальна допомога? Існує дуже гарний вислів Бенджаміна Дизраелі: „Найвеличніше добро, яке ти можеш зробити для іншого, це не просто поділитися з ним своїми багатствами, але і відкрити для нього його власні багатства”.
Якщо ви знаєте англійську мову, хто заважає вам приїхати один раз на тиждень і провести у дитячому будинку майстер-клас? З цими дітьми ви можете шити, готувати, співати і танцювати, а також просто розмовляти на різні теми – і це вже буде вашою допомогою! Для цього вам потрібні лише голова, серце і, звичайно, бажання.
Про благодійність треба мовчати, бо це схоже на саморекламу
Звичайно, не треба на кожному кутку базікати про те, як ви привезли до дитячого будинку ящик апельсинів. Але пропаганда благодійності сьогодні є важливою і потрібною. Залучайте друзів, знайомих, ділітьсяідеями, досвідом. Хтось допоможе матеріально, а хтось вигадає свою власну теорію допомоги... Важливо те, що нас стане більше! Колись і ви тільки іноді замислювалися про те, що могли б допомогти... А зараз читаєте цю статтю. І можливо, через рік – другий у вашій сім'ї з'явиться нова радість – веселий, тямущий, коханий малюк!
У будь-якому випадку, якщо ви - людина небайдужа і прагнете зробити для когось щось корисне, ви знайдете свою, унікальну і неповторну дорогу до дитячого будинку, інтернату чи до дитячої лікарні. На своєму досвіді ви зрозумієте, як багато існує міфів навколо цієї теми, як багато тонкощів, складнощів і проблем. Адже допомога – справа непроста, хоча допомогти так легко... Парадокс? Такий самий, як і сама людина. Але коли ви станете волонтером, ваше життя дуже зміниться. На краще. Адже любов і взаємодопомога – це саме те, що робить нас людьми! Залишається тільки побажати вам удачі, терпіння і любові на вашому шляху!
