Христина Стуй: Естафета – це завжди лотерея


Франківська спринтерка Христина Стуй стала єдиною з-поміж прикарпатських спортсменів, якій вдалося вибороти нагороду на Олімпіаді в Лондоні. У фінальному забігу естафети 4 по 100 метрів 24-річна спортсменка разом із партнерками по команді здобула омріяну «бронзу». Повернувшись до Івано-Франківська новоспечена олімпійська призерка поділилася з «ГК» враженнями від головного старту чотириріччя.


- Для початку розкажи, чому ти бігла другою у естафеті? Зазвичай ти стартуєш на останньому відрізку дистанції…

Це було рішення головного тренера Олександра Апатчева. Як правило, я біжу четвертий, завершальний, етап. Разом із тим вважаю себе універсальною спринтеркою. Особливо я це зрозуміла після нинішньої Олімпіади, коли мені за 10 днів до старту сказали, що буду стартувати другою. Власне, склад нашої четвірки час від часу змінюється. Наші наставники постійно знаходяться у пошуку оптимальної четвірки – справді найшвидших і готових до високих результатів. Я страшенно переживала під час самого забігу, і тренери, можливо, навіть дещо ризикували, ставлячи мене на другий відрізок. Тому дуже щаслива, що виправдала довіру наставників і не підвела дівчат. 

 

- На твою думку, за рахунок чого у півфінальному забігу вдалося перемогти визнаних лідерів - збірну Ямайки?

Гадаю, визначальним стало наше велике бажання «забігти» у фінал з якомога вищим результатом. Ми чотири роки готувалися до олімпійських стартів, тож зуміли справді пробігти на своєму максимумі. Не можу не згадати про свій особистий результат на 200-метрівці - 22,66 секунд і сьоме місце. Щоправда, у півфіналі показала 22,76, чого, на жаль, не вистачило для виходу у вирішальну стадію.

 

- Повертаючись до естафетного фіналу, на яке місце розраховував тренерський штаб збірної?

Наші наставники не давали конкретних завдань посісти те чи інше місце. Від нас вимагали виконання змагальних функцій – чітко бігти по своїх мітках, в рамках правил, а також безпомилково передати естафетну паличку. Тож перед нами не було завдання завоювати нагороду, що в певній мірі знімало психологічний тиск за результат. Потрібно було просто максимально чітко виконати свою роботу. Як бачите, із цим завданням ми впоралися досить успішно. 

 

- Ваші головні конкуренти за «бронзу» - збірна Трінідаду і Тобаго - під час забігу загубили паличку і вибули із боротьби за медаль. Чи очікували на такий розвиток подій?

Справа у тому, що естафета – це завжди лотерея. Тому загадувати наперед перед вирішальним стартом було би нелогічно. Про те, що відбулося з суперницями, я дізналася вже після фінішу. Але, гадаю, якби вони паличку не загубили, ми все одно їх би перемогли.

 

- Гаразд, які враження залишив олімпійський Лондон? Чи були недоліки у організації Ігор?

Вражень дуже багато, мені дуже сподобалося. Єдиний і, мабуть, найбільший мінус для мене полягав у тому, що арену для змагань з баскетболу побудували поряд з олімпійським селищем. Виходило так, що під час нашого відпочинку і сну відбувалися матчі, які, відверто, заважали відпочинку. Все інше пройшло на дуже високому рівні, по-іншому і бути не могло.

 

- За кого з українських спортсменів ти вболівала найбільше на Олімпіаді?

Звичайно ж, за наших боксерів (посміхається). Усі вони особливо потребували підтримки, враховую, що змагалися не тільки з суперниками, а й суддями.

 

- Як виглядав день Христини Стуй у Лондоні?

Підйом о 8-ій ранку, сніданок, а вже о 10-ій годині – тренування. Бувало так, що тренувалися двічі на день, все залежало від днів і змагань. Особисто я багато часу готувалася психологічно, налаштовувалася на старти. Через це, мабуть, не вдавалося побувати на інших видах спорту. Словом, все робилося для того, щоб не витрачати зайвих сил, або, як каже наш тренер, «пруху». Але знаходили час і на відпочинок. 

 

- Чим найбільше тобі довелося пожертвувати заради нинішньої Олімпіади?

Найбільше – особистим часом. Під час тривалого підготовчого періоду я дуже небагато часу приділяла своїй родині, чоловікові, адже олімпійська підготовка забрала дуже багато сил, було безліч зборів і змагань.

 

- Наостанок, які маєш подальші плани?

Для мене змагальний рік не закінчується. Попереду, після невеликого відпочинку, на мене чекатимуть ще декілька стартів. Враховуючи, що найбільших офіційних змагань вже не буде, братиму участь у комерційних змаганнях.


Розмовляв Андрій МЕНІВ, ГК


20.08.2012 Андрій МЕНІВ 1574 0
Коментарі (0)

21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

661
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

4718
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

6822 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2761
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1590
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

3026 1

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2022

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

488

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2556

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1059
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

773
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2209
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6549 2
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12032
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1241
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8098
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

9092
17.11.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1715 1
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

577
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1200
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1048
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1499