Горяни, екологи та просто небайдужі люди виступають проти будівництва малих гідроелектростанцій на карпатських ріках. Активісти об’єдналися в громадську ініціативу «Врятувати Черемош».
За словами начальника начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Івано-Франківської ОДА Вадима Козленка, за розрахунками, на Прикарпатті протягом п’яти років можна побудувати 60 міні-ГЕС потужністю 65 мегават.
«Наразі в області діють три малі ГЕС. Це Снятинська ГЕС, яка була відновлена, Промінівська ГЕС у Верховинському районі збудована в 2009 році, і Золотолипська ГЕС в Тлумацькому районі, яка в грудні минулого року була відновлена, - говорить Вадим Козленко. – Будуються зараз три ГЕС – у Верховинському районі Дзембронська ГЕС, Промінівська ГЕС №2 і Голошинська ГЕС».
Проте Дзембровська ГЕС вже не буде запущена. Нещодавно жителі сіл Красник та Бистрець, що на Верховинщині, забронили подібне будівництво. Громада цих сіл на громадських слуханнях із приводу будівництва міні-ГЕС одноголосно проголосували проти їх будівництва. Місцеві мешканці та екологи впевнені, що така гідроенергетика завдасть шкоди місцевій річечці Дземброні та екосистемі зокрема.
«Карпати на даний момент є унікальним регіоном не тільки в Україні, а й в контексті всієї Європи. Це визнається таким міжнародним документом як Карпатська конвенція. Тому що мало де в інших місцях Європи збереглася така сама незаймана природа, такі унікальні природні комплекси, такий туристичний потенціал як в Українських Карпатах, - переконує Анатолій Павелко, представник організації «Бюро екологічних розслідувань» та член громадської ініціативи «Врятувати Черемош».
На думку еколога, потрібно провести дуже ґрунтовне вивчення питання: яку кількість електростанцій можна будувати в Карпатах без шкоди екосистемі, на яких ділянках можна це робити без шкоди для довкілля, без шкоди для місцевого населення і інших сфер господарства які розвинуті на даних територіях або потенційно можуть бути розвинуті.
«Необхідно враховувати природньоохоронну складову, - продовжує Анатолій Павелко. – На Прикарпатті багато річок, на яких хочуть будувати ГЕС, де фіксуються червонокнижні види риб. І будь-яка діяльність, яка може призвести до їхнього знищення, або знищення середовища їхнього існування, прямо заборонена законом. Більше того, якщо в річці, або в будь-якій іншій водоймі знаходиться вид риб, які занесені до Червоної Книги, то такі території є першочерговими територіями для того, щоби їх занести до природно-заповідного фонду. Тобто, щоби це якось охоронялося, а не будувалися електростанції, які їх руйнують».
Направду, на Івано-Франківщині офіційно розробленого документу з аргументацією доцільності будівництва гідроелектростанцій на тому чи нішому місці поки що немає. А дозвіл на будівництво ГЕС дає безпосередньо сільська рада, територією якої зацікавився інвестор. Проте тут може бути вигода і для селян. «Якщо будується електростанція, мешканці можуть укласти угоду про співпрацю, - пояснює начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів Вадим Козленко, - По друге, вони (інвестори – авт.) прокладають шляхи, по третє – будуваництво ГЕС йде повністю з будівництвом берегоукріплення».
Тож будувати, чи не будувати – компетенція сільської влади. Але як наголошують активісти громадської ініціативи «Врятувати Черемош», перш за все потрібно убезпечити навколишнє середовище від можливих небезпек. «Чорний Черемош – гідроекологічний заказник місцевого значення. Згідно з документами, будь-які роботи, які можуть призвести до порушення гідроекологічного режиму цієї річки заборонено. Коли ГЕС будують на самому Черемоші чи на притоках – зміниться гідро екологічний режим, чи ні? – запитує еколог Анатолій Павелк, - Якість води зміниться, швидкість течії зміниться. А зараз Чорний Черемош вважається річкою з найбільшими перспективами для бізнесу з точки зроку енергетичного використання. Ріки перетворюються на текий собі ресурс виробництва електроенергії і для того, щоби хтось виробив енергію і поклав собі в кишеню гроші».
Володимир Кушніренко
