Знову про Мезинський національний парк. Десна, стоянка кроманьйонців та Пузирева гора (фото)

 

Кістяк людини, яку вважають предком сучасних європейців було знайдено у 1868 році у печері Кро-Маньйон (Cro-Magnon) у французькому департаменті Дордонь. Ця людина, яка заселяла Європу від 40 до 10 тисяч років отримала назву кроманьйонець.

 

На теренах України поселення кроманьйонців було знайдено у 1907 році у селі Мізин (нинішня назва Мезин). Знахідка ця сталася за доволі цікавих обставин. Козак (на початку ХХ століття на Чернігівщині ще існувало козацьке соловіє, хоча офіційно українське козацтво Росія ліквідувала у ще у 1775 році) Сисой Кошель копав яму для фундаменту нового будинку (а може сараю) і знайшов кістку незнайомої йому тварини. Цю кістку мудрий козак передав місцевому священику, а той, у свою чергу, відвіз її до Чернігова.

Мезинською знахідкою зацікавився видатний український учений (етнограф, антрополог і археолог), на той час доцент Петербурзького університету, випускник університету Київського – Федір Вовк. Він ідентифікував кістку мамонтовою й розпочав дослідження у Мезині… В імперській археології це була «бомба» - археологи розкопали поселення людини доби палеоліту. За весь період досліджень було знайдено п’ять куполоподібних жител, які споруджувались із довгих жердин і вкривалися шкірами тварин. Були знайдені залишки посуду, знаряддя праці і, найголовніше, музичні інструменти – унікальна і єдина у Європі знахідка – примітивні брязкальця й тарабанілки вік яких – 18 тисяч років. Деякі з них виготовлені із кісток мамонта.

Вікіпедія пише: «Тут же було знайдено і згодом розшифровано прадавні графічні записи музики, тобто тогочасні ноти. Цю дивовижну музику понад 20-тисячолітньої давнини вже кілька років можна чути у виконанні чернігівського військового оркестру Північного оперативного командування Збройних Сил України.»

Також на Мезинській стоянці знайдено високохудожні вироби із мамонтової кістки: різноманітні прикраси (серед яких найдавніший у світі браслет із меандровим орнаментом) та статуетки, серед яких унікальні зображення прадавнього божества – Жінки-Матері. Ще однією феноменальною знахідкою є найстаріший календар, вирізаний також на кістці.

18 тисяч років тому на території України клімат значно різнився порівняно із теперішнім. Було значно холодніше, а замість теперішніх природних зон панувала лісотундра. Ймовірно кроманьйонці уподобали собі затишні глибокі й недовгі яри та балки Мізоцького Подесіння, адже мешкали вони тут не лише влітку, але й зимою, вдало полюючи на звіра та ховаючись від лютого холоду.

У 1965 році у Мезині було створено археологічний музей. Ініціатором його створення, хранителем та багаторічним директором був Василь Єлисейович Куриленко.

Національний природний парк

Наш сайт вже подавав офіційну інформацію про Мезинський національний природний парк, тому повторюватись не буду, додам лише неофіційно від себе.

Всю цю красу мені вдалося побачити завдяки прес-туру організованому Міністерству екології та природних ресурсів.

Прекрасна меандруюча Десна, із височенним правим берегом та широкою, майже до обрію, лівобережною заплавою, всіяною великими і малими старичними озерами. Густий ліс та безкраї луки, короткі, але навдивовижу глибокі яри у лесах та вкриті яскраво зеленим трав’яним килимом мальовничі балки. А ще багатовікові дуби, безкоштовні пороми на військових понтонах, крейдяний берег та белемніти (залишки доісторичних молюсків). Старовинна дерев’яна житлова архітектура Сіверського Полісся, ну й пагорби із фантастичної краси краєвидами, які відкриваються з них.

Прес-тур починався у археологічному музеї. Прекрасна місцина під горою була місцем стоянки кроманьйонців, на якому нині скляний купол законсервованого розкопу. А сам музей міститься у дуже цікавій дерев’яно-цегляній будівлі, датованій вісімнадцятим століттям. Більшість цінних знахідок, знайдених під час археологічних досліджень нині розкидані по різних куточках (музеях) нашої неньки України, та й у закордонних музеях їх немало. Але й у Мезинському музеї є на що подивитись, хоча провінційно-совковий стан експозиції мене не вразив. Значно краще виглядає «філіал» цього музею, створений при візит центрі національного парку.

Після музею був пором через Десну. Наче нічого особливого, але подібних в Україні практично не збереглося. Таких на території парку три. Вони заміняють населенню мости. Цікаво, що на лівому березі річки поселень ніяких немає, але населення туди переправляється регулярно із правого лісового берега, адже лише там воно має сінокоси – на заплавних луках.

Поромна переправа продовжувалась майстер класами із народного художньо-декоративного мистецтва, які були влаштовані спеціально для журналістів на березі Десни, але не є якоюсь фікцією чи бутафорією, адже діти у гуртках дійсно займаються плетінням із соломи, гончарством та розписом дерев’яних та керамічних виробів. Журналістам вони показали те що вміють (звичайно, разом із своїми майстрами-вчителями).

У заплаві Десни на мальовничому схилі ми доторкнулись до енергетичного заряду багатовікового дуба Мазепи. Пізніше побували у візит-центрі парку, а ще пізніше шукали белемніти на крейдяному річковому березі. Слід зазначити, що їх тут досить багато й хвилин за п’ять, маючи гарний чіпкий зір знайти їх цілу жменю неважко.

Із Вікіпедії: «Белемні́ти (Belemnoidea) — група (ряд чи кілька рядів) десятируких головоногих молюсків. Були схожі на сучасних кальмарів. Белемніти були найбільш поширені в юрському та крейдовому періодах. Окремі представники відомі з пермі; масового розвитку і найбільшої різноманітності белемніти досягли в тріасі; в еоцені вони вимерли. Це були рухливі хижі тварини. Белемніти мали внутрішній (вкритий мантією) скелет, викопні рештки якого часто зустрічаються у породах мезозойської ери. Цей скелет складався з фрагмокону (багатокамерної арагонітової черепашки, що у белемнітів мала вигляд маленького прямого конуса), ростра (rostrum — масивної кальцитової структури, що охоплювала фрагмокон ззаду) та проостракуму — довгого виросту фрагмокону спереду, що являв собою рудимент верхньої стінки передньої камери. В найбільшій камері фрагмокона містилося тіло молюска, а всі інші камери були, ймовірно, наповнені газом і сполучалися з тілом сифоном, що пронизував його поблизу черевної сторони.»

 

Завершився прес-тур фантастичним обідом (чи то вечерею) у фантастичному місці. Під часу обіду журналісти покуштували страви місцевої кухні, від одного погляду на які відразу текли слинки. Але яка ж українська кухня (особливо поліська) без прекрасних рецептурних наливок і настоянок. Це був справжній банкет на Пузиревій горі – саме так називалося те казкове місце де він відбувався. Під нею раніше була садиба місцевого (можливо легендарного) горшколіпа на прізвище Пузир – глина та суглинки – все що потрібно гарному гончару. Від його прізвища і пішла назва гори, яка здіймається над дзеркалом Десни метрів на шістдесят. Звідси видно величезний річковий меандр й не менш величну заплаву. Красота!

У парку є кілька будиночків для туристів. Місць небагато, але два десятки душ парк на проживання (або нічліг) прийняти може. Щоправда, готувати їжу доведеться самому (якщо не домовитись із кимось із місцевих). А ще тут є зелена сільська садиба і прекрасна ковбаса місцевого виробництва (підприємство називається «Авангард»). Та я вважаю, що якби й не було тут якихось зручностей – і в наметі розташуватись можна. Тутешня природа варта, щоб за неї і якогось комара стерпіти.

 

Текст та фото Романа Маленкова, УН


01.07.2014 1281 0
Коментарі (0)

10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

9828 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7157
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6635
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3749
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2836
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5767

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

740

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9833 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1417

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4880
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4118
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3671
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4653
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9178 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

750
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2167
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2903
09.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3755
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

347
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1018
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1243
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2422