Понад рік минув з часу вбивства відомого гуцульського зцілителя 81-річного Михайла Нечая, якого в народі називали карпатським мольфаром або дідом Нечаєм.
Після трагічної загибелі Нечая чимало його земляків пророкували, що загибель мольфара викличе у Карпатах страшні катаклізми. Минув рік, та ні повені, ні землетруси, ні інші лиха Гуцульщину не зачепили.
Не з’явився у Карпатах за цей час, хоча це також передбачали люди, наступник мольфара, який мав би продовжити його справи.
Тим часом “ВЗ” стало відомо, що вбивця Нечая стверджував, ніби саме він мав перейняти від мольфара всю його неземну силу, щоб боротися з силами Зла...
Очі убивці мольфару нічого не підказали
15 липня минулого року в селі Верхньому Ясеневі Верховинського району Івано-Франківської області перед будинком діда Нечая як завжди зібралися десятки людей, що прийшли до зцілителя по допомогу. Дід Нечай здобув популярність зцілителя та чаклуна під час проведення першого фестивалю “Червона рута”. Хоча напередодні цього заходу небо закрили дощові хмари, Нечай публічно пообіцяв їх розігнати. І поки на місці проведення фестивалю лунали пісні, жодної краплини з неба тоді справді не впало.
З часом слава про цілющі та чаклунські здібності діда Нечая поширилася далеко за межі Карпат. Посприяв рекламі гуцульського зцілителя й президент Віктор Ющенко, який неодноразово відвідував Нечая та носив подарований дідом перстень.
Нечай стверджував, що вміє читати думки людей по очах. Та прочитати думки молодого чоловіка, який стояв того дня у черзі до зцілителя, йому не вдалося. Навпаки, того ранку мольфар обрав юнака серед багатьох людей та першим покликав на свій останній прийом.
Молодик зайшов до Нечая, через якийсь час вийшов і сказав, що мольфар просив його не турбувати. Коли хтось із черги зазирнув в оселю, побачив у калюжі крові Нечая з перерізаною ножем горлянкою. Підняли всі сили міліції, і через кілька годин за шість кілометрів від місця злочину затримали молодика, який останнім бачив мольфара живими. Незабаром саме цього 34-річного львів’янина Павла Семенова визнали вбивцею Нечая.
Павло Семенов приїхав до Верхнього Ясенева 13 липня та оселився в наметі неподалік садиби Нечая. Як стало відомо “ВЗ” з власних джерел, перед тим, як приїхати у Карпати, кілька років провів у Дніпропетровській психіатричній лікарні з суворим режимом нагляду. В “психушку” він потрапив після того, як вбив у Львові якусь жінку. У липні Павло втік з “психушки”. Купив туристичне спорядження та намет і оселився в Карпатах, неподалік діда Нечая.
Навколишні селяни вважали мольфара білим магом, який бореться з чорними магами. Натомість, Павло вирішив, що старий — язичник, якого за поганську віру слід покарати. Це, вважають слідчі, й було мотивом убивства.
Перебуваючи під вартою, Павло своєї вини не визнав. Принаймні в листі, який він передав матері зі стін Івано-Франківського СІЗО, Павло доводив, що мольфара не різав. Він, мовляв, зайшов до Нечая, побачив його мертвим і втік, бо боявся, що його запідозрять у вбивстві. “Мамо, я не винен. Знайди доброго адвоката, щоб це довести”, – писав Павло у листі. Під час допитів Павло переконував слідчих, що мольфар саме у ньому побачив свого наступника та готувався передати Павлові всю свою силу!
Проте слідчі вважають вину Павла Семенова у вбивстві Нечая повністю доведеною. У вересні минулого року розслідування цієї справи було завершено. Передаючи її до суду, розповіли у прес-службі прокуратури Івано-Франківської області, слідчі зазначили, що “під час вбивства звинувачений перебував у стані, в якому був не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними”. Незабаром судді погодилися з цим висновком і своїм рішенням скерували Павла у Дніпропетровську психіатричну лікарню, з якої він втік, щоб убити мольфара.
Математик за шостим номером
“ВЗ” спробував дослідити: чому людина з вищою освітою та неабиякими здібностями (Павло міг читати напам’ять Біблію та Євангеліє) стала безжалісним убивцею. Павла, дослідила газета, виховувала мама. У восьмому класі він перевівся вчитися у Львівську середню школу №9 та потрапив у спеціалізований клас із математичним ухилом. Вчився Павло, згадують його однокласники, посередньо: успіхами не вирізнявся, проте й у двієчниках не ходив. У класі було чимало красунь, проте на Павла дівчата уваги не звертали. Він вважався невдахою, або, як зараз висловлюються тинейджери, “лузером”. “У класі, – розповіла одна із однокласниць Павла, – вчився хлопчина, який вважався лідером. Він та його друзі постійно знущалися з Павла, обзивали його “шісткою” та примушували їм прислуговувати. Отож дружив Павло лише з таким же невдахою”. Підліткові приниження, мабуть, й спричинили подальші хворобливі зміни у психіці амбітного хлопця.
Після закінчення школи Павло вступив в університет “Львівська політехніка”, де однокурсники нічого дивного за ним не спостерігали.
У “психушку” Павло потрапив після вбивства жінки. Мати Павла, спілкуючись після вбивства мольфара з кореспондентом “ВЗ”, розповідала, що психічно хворим Павла зробило... перше кохання. Павло закохався у дівчину, з якою вчився в університеті. Та вона виїхала на постійне проживання в Канаду. Після цього юнак захопився релігією й почав віддалятися від реалій життя. Чому й за яких обставин син убив жінку, мати розповісти відмовилася.
Знайомі Павла розповіли “ВЗ”, що його жертвою стала жінка, яку Павло запідозрив у такому гріху, як лесбійське кохання. Через це збочення, кажуть люди, Павло зарізав жінку. Був тоді, переконані знайомі Семенова, психічно здоровим. Та мати, щоб врятувати його від довічного ув’язнення, “зробила” синові психічне захворювання. А після тривалого перебування в закритій психіатричній лікарні, кажуть бувалі люди, і цілком здорові стають психами.
Днями у ту ж Дніпропетровську психіатричну лікарню з суворим режимом нагляду, де наразі перебуває Павло, суд скерував двох сестер-близнючок з Мурованокуриловецького району Вінницької області. Ці сестри, як і Павло, також свого часу захопилися теологією. Читали, щоправда, здебільшого книжки про діяння сатани. Й одного дня принесли йому в жертву 14-річного підлітка. Одній із вбивць він був рідним сином, другій — племінником...
Психічно хворими, якось зазначив у розмові знайомий лікар з “психушки”, людей робить суспільство. А нам доводиться “заколювати” тих, що могли б стати геніями.
На фото: Старшокласник Павло (на фото крайній зліва) у шкільній ієрархії вважався “шісткою”. Згодом хлопчик із сумними очима виріс, і в його очах (це видно на фото з випадкового кадру ТСН, зробленого за день до убивства мольфара) з’явилася звіряча безжалісність.
